- •А.Б. Неурова, о.С. Капінус, т.Л. Грицевич діагностика індивідуально-психологічних властивостей та якостей особистості
- •Рецензенти:
- •Передмова
- •Розділ 1 професійно-психологічний відбір
- •1.1. Психологічне вивчення військовослужбовців, призваних за мобілізацією
- •Методика оцінки адаптаційних здібностей особистості (багаторівневий особовий опитувальник "Адаптивність -200")
- •Правильні відповіді багаторівневого особистісного опитувальника "Адаптивність-200"
- •Переведення значень інтегральної оцінки (особистісний адаптаційний потенціал) у шкалу нормального розподілу
- •Коротка інтерпретація результатів індивідуально-психологічного вивчення
- •1. Шкала поведінкової регуляції
- •Переведення у стандартні бали результатів, отриманих за шкалами боо "Адаптивність-200"
- •2. Шкала комунікативного потенціалу
- •3. Шкала морально-етичної нормативності
- •Шкала військово-професійної спрямованості
- •Шкала схильності до девіантних форм поведінки
- •Шкала суїцидального ризику
- •Методика "Акцентуація" (Тест – опитувальник Шмішека)
- •Тест "Конструктивний малюнок людини з геометричних фігур"
- •Індивідуально-типологічні відмінності конструктивного малюнка
- •Проективна методика "Геометричні фігури"
- •Тренінгове заняття ("Фокус-група")
- •1.2. Психологічне вивчення громадян під час призову на строкову військову службу
- •Методика "Підбір слів"
- •Методика "Числові ряди"
- •Методика "Візерунки"
- •Методика "Фігури"
- •Методика "Аналогії"
- •Методика "Арифметичний рахунок"
- •Методика "Слухомовна пам’ять"
- •1.3. Психологічне вивчення громадян при прийомі на військову службу за контрактом
- •Шкала прогресивних матриць Равена
- •Методика «s-тест»
- •Методика дослідження особливостей мислення (мдом-2)
- •Переведення первісних значень показників і методик психологічного та психофізіологічного обстеження у бали
- •Методика багатофакторного дослідження особистості р. Кеттелла (16 pf-опитувальник)
- •Переведення первинних "сирих" оцінок у стандартні бали (стени)
- •Розділ 2 психологічний супровід військової служби
- •2.1. Методики дослідження сприймання "Дослідження сприймання часу"
- •"Дослідження пізнавального контролю під час сприймання"
- •"Визначення домінуючого типу сприймання за роботою провідних аналізаторів"
- •Текст методики:
- •Опрацювання результатів
- •2.2. Методики дослідження пам’яті "Ретроактивне гальмування"
- •Хід виконання завдання:
- •"Дослідження обсягу логічної та механічної пам’яті"
- •Обробка даних виконаного завдання
- •"Методика дослідження короткотривалої пам’яті"
- •"Методика розвитку пам'яті"
- •"Дослідження обсягу короткотривалої оперативної пам’яті"
- •2.3. Методики дослідження мислення "Мисленнєві операції"
- •Текст (для вербального варіанта):
- •Опрацювання результатів та їх аналіз
- •"Виділення суттєвих ознак"
- •Ключ до методики:
- •"Закономірності числового ряду"
- •Ключ для опрацювання:
- •Опитувальник "Стиль мислення"
- •Ідеаліст
- •Прагматик
- •Аналітик
- •Реаліст
- •Синтезатор
- •Ідеаліст
- •Прагматик
- •Аналітик
- •Реаліст
- •2.4. Методики дослідження уяви "Дослідження індивідуальних особливостей уяви"
- •Аналіз результатів
- •"Дослідження творчої уяви"
- •"Наскільки багата ваша уява"
- •Питання
- •"Вигадати розповідь"
- •2.5. Методики дослідження емоцій та почуттів Методика діагностики "перешкод" у встановленні емоційних контактів (за в.В. Бойко)
- •Висновки з самооцінки:
- •"Дослідження суб'єктивного контролю"
- •Опитувальник
- •Опрацювання результатів
- •"Дослідження "сили волі"
- •Опрацювання результатів
- •"Чи рішучі ви?" (Ерік Берн)
- •Опрацювання результатів тестування
- •Проективний метод "Людина під дощем"
- •2.6. Методики вивчення уваги "Дослідження вибірковості уваги"
- •Тестовий бланк
- •"Дослідження переключення уваги"
- •Методика "Визначення концентрації уваги"
- •Методика «Обсяг уваги»
- •2.7. Діагностика індивідуально-психологічних властивостей особистості Тест на визначення схильності особистості до вибору професії
- •Текст анкети
- •Виявлення типологічних особливостей особистості (за к.Г. Юнгом)
- •Опрацювання результатів тесту
- •Тест "Неіснуюча тварина"
- •Опитувальник Плутчика-Келлермана-Конте (Life Style Index)
- •Опрацювання результатів
- •Розділ 3 психологічна допомога (реабілітація) військовослужбовців
- •Шкала оцінки рівня реактивної (ситуативної) та особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна (шрот)
- •Методика шкалованої самооцінки психофізіологічного стану о.М. Кокуна
- •Методика "Primary Care ptsd Screen" (pc-ptsd)
- •Шкала депресії Бека
- •Шкала оцінки впливу травматичної події ( експрес-оцінка)
- •Методика "Стрес-фактори"
- •Опитувальник травматичного стресу і.О. Котєньова
- •Особистісна шкала прояву тривоги Дж. Тейлора (у модифікації в.Г. Норакідзе)
- •Список літератури
- •Додаток
- •У нижній частині аркуша
- •У верхній частині аркуша
- •Діагностика індивідуально-психологічних властивостей та якостей особистості
- •79012, М. Львів, вул. Героїв Майдану, 32
Проективний метод "Людина під дощем"
Цей метод, як і інші, часто розглядають як допоміжний. Проте він дає змогу людині проектувати реальність і по-своєму інтегрувати її. Отже, рисунок значною мірою несе на собі відбиток особистості людини, її настрою, стану, почуттів, переживань, взаємостосунків тощо. Результати малювання мало залежать від здібностей людини вербалізувати свої переживання. Та й для досліджуваного не завжди зрозуміло, яким чином його рисунки можуть бути використані і яка інформація може бути отримана з їх допомогою. Його можна використовувати і для цілей психодіагностики, і в процесі психокорекції.
Він сприяє самовираженню і саморозумінню клієнта та орієнтований на діагностику сили Его людини, її здатності переборювати несприятливі ситуації, протистояти їм. А також дає змогу здійснити діагностику особистісних резервів і особивостей захисних механізмів.
Загальні положення
Інструкція досліджуваному: "На чистому аркуші паперу форматом А4 у вертикальному положенні намалюйте людину, а потім на іншому такому ж аркуші – людину під дощем". Зіставлення двох рисунків дає змогу визначити, як людина реагує на стресові, несприятливі ситуації, що вона почуває під час труднощів. У процесі тестування важливо спостерігати за ходом малювання і звертати увагу на всі висловлювання досліджуваного. Для одержання більш достовірної інформації необхідно провести додаткове опитування досліджуваного.
При інтерпретації рисунків рекомендується керуватися такими положеннями. Коли рисунок готовий, важливо сприйняти його в цілому. Необхідно "увійти" у рисунок і відчути, в якому настрої перебуває персонаж (радісному, сумному, обтяженому і т. д.), чи почувається він безпомічним або, навпаки, відчуває в собі внутрішні ресурси для боротьби з труднощами, а можливо, спокійно й адекватно сприймає їх, вважаючи звичайним життєвим явищем. Таким чином, важливо відстежити загальне враження від рисунка. Це інтуїтивний процес. Тільки після цього можна перейти до аналізу всіх специфічних деталей з погляду логіки, спираючись при цьому на основні положення інтерпретації.
Інтерпретація
Зміна експозиції
У рисунку "Людина під дощем" порівняно з рисунком "Людина", як правило, виявляються істотні відмінності. Важливо подивитися, як змінилася експозиція. Так, наприклад, якщо людина зображена у русі, то це може бути пов'язано з тенденцією до відходу від складних життєвих ситуацій, уникненням неприємностей (особливо якщо фігура людини зображується таким чином, що за нею нібито можна спостерігати з висоти пташиного польоту). У випадку розташування фігури людини під дощем у верхній частині аркуша можна припустити, що досліджуваний схильний до відходу від дійсності, до втрати опори під ногами, а також наявність захисних механізмів за типом фантазування, надмірного оптимізму, які часто невиправдані. Зображення фігури у профіль або спиною вказує на прагнення зректися світу, до самозахисту.
Зображення фігури внизу аркуша може свідчити про наявність депресивних тенденцій, почуття незахищеності. В іншому випадку при інтерпретації варто спиратися на рисунок "Людина". Наприклад, зображення, зміщене ліворуч, можливо, пов'язано з наявністю імпульсивності в поводженні, орієнтацією на минуле, у ряді випадків із залежністю від матері. Зображення, зміщене праворуч, вказує на наявність орієнтації на оточення і, можливо, залежність від батька.
Трансформація фігури
Збільшення розміру фігури іноді зустрічається у підлітків, яких мобілізують неприємності, роблять сильнішими і впевненими. Зменшення фігури робиться тоді, коли досліджуваний має потребу в захисті і заступництві, прагне перенести відповідальність за власне життя на інших. Хлопці, що малюють маленькі фігурки, як правило, соромляться виявляти свої почуття і мають тенденцію до стриманості і деякої загальмованості при взаємодії з людьми. Вони піддаються депресивним станам внаслідок стресу.
Зображення людини протилежної статі може вказувати на певний тип реагування в складній ситуації, "включення" поведінкових програм, запозичених у конкретних людей з найближчого оточення. Зміна віку вказує на самовідчуття людини в ситуації життєвих проблем. Якщо в рисунку "Людина під дощем" при зображенні фігури не малюються якісь частини тіла (ноги, руки, вуха, очі), то це вказує на специфіку захисних механізмів і особливості проявів Его-реакцій.
Функція одягу – "формування захисту від стихії". Достатність одягу вказує на потребу в додатковому захисті. Відсутність одягу пов'язана з ігноруванням певних стереотипів поведінки, імпульссивністю реагування.
Атрибути дощу
Дощ – перешкода, небажаний вплив, що спонукує людину закритися, сховатися. Характер її зображення пов'язаний з тим, як людиною сприймається важка ситуація: рідкі краплі – як тимчасова, переборна; важкі, зафарбовані краплі або лінії – важка, постійна. Необхідно визначити, звідки дощ "приходить" (праворуч або ліворуч від людини) і яка частина фігури піддається впливу більшою мірою. Інтерпретація проводиться відповідно до приписуваних значень правого і лівого боку аркуша або фігури людини. Хмари – символ чекання неприємностей. Важливо звертати увагу на кількість хмар, їх щільність, розмір, розташування. У депресивному стані зображуються важкі грозові хмари, що займають усе небо. Калюжі, бруд символічно відбивають наслідки тривожної ситуації, ті переживання, що залишаються після "дощу". Варто звернути увагу на манеру зображення калюж (форму, глибину, бризки). Важливо зазначити, як розташовані калюжі щодо фігури людини (чи знаходяться вони перед або за фігурою, оточують людину з усіх боків або вона сама стоїть у калюжі).
Додаткові деталі
Усі додаткові деталі (будинки, дерева, лавки, машини) або предмети, які людина тримає в руках (сумочка, квіти, книги), розглядаються як відображення потреби в додатковій зовнішній опорі, у підтримці, у прагненні піти від вирішення проблем шляхом переключення. Повніше розшифрування деталей ґрунтується на символічному значенні поданих образів. Наприклад, блискавка може символізувати початок нового циклу в розвитку і драматичні зміни в житті людини. Веселка, що нерідко виникає після грози, віщує появу сонця, символізує мрію про незбутнє прагнення до досконалості. Парасолька – символічне зображення психічного захисту від неприємних зовнішніх впливів. З погляду трактування образів парасолька може розглядатися як відображення зв'язку з матір'ю і батьком, які символічно показані в образі парасольки: купол – материнське начало, а ручка – батьківське. Парасолька може захищати або не захищати від негоди, обмежувати поле зору персонажа, а може й бути відсутньою. Так, наприклад, величезна парасолька-гриб може свідчити про сильну залежність від матері, яка вирішує всі складні ситуації за людину. Розмір і розташування парасольки стосовно фігури людини вказують на інтенсивність дії механізмів психічного захисту.
Перекручування і пропуск деталей
Відсутність істотних деталей може вказувати на сферу конфлікту і бути наслідком витіснення захисного механізму психіки. Так, наприклад, відсутність парасольки на рисунку може свідчити про заперечення підтримки з боку батьків у важкій ситуації.
Колір у рисунках
Рисунки можна виконувати простим олівцем. Проте багато хто з психологів віддає перевагу використанню кольорових олівців. Варто пам'ятати, що точна інтерпретація колірного рішення не може бути зроблена, якщо у досліджуваного немає всього набору кольорових олівців. Кольори можуть символізувати певні почуття, настрій і взаємостосунки людини. Вони також можуть відбивати спектр різних реакцій або конфліктів. Добре адаптована й емоційно не обділена дитина звичайно використовує від двох до п'яти кольорів. Сім-вісім кольорів свідчать про високу лабільність. Використання одного кольору свідчить про можливий острах емоційного порушення.
Гарної Вам погоди: за вікном і в душі!
