2.6 Пожежна безпека під час здійснення камеральних і топографо-геодезичних робіт

1.Основні вимоги пожежної безпеки в будівлях і приміщеннях, лабораторіях, архів, складських приміщеннях, гаражах, приміщеннях із масовим перебуванням людей.

2.Пожежна безпека в камеральних умовах. Порядок дій робочого персоналу в випадку пожежі.

3. Діюча система пожежної охорони.

4.Експедиційні протипожежні заходи. Протипожежні заходи на експедиційному майданчику. Пожежна безпека обігрівальних приладів. Протипожежні вимоги до підприємств, установ,організацій, що розташовані, мають об’єкти або проводять роботи (заходи) в лісі.

1

Склади хімічних речовин. Обслуговуючий персонал повинен зна­ти пожежну небезпеку, правила безпечного зберігання та особли­вості гасіння хімічних речовин і реактивів.

На складах має бути розроблений план розміщення хімічних речовин із зазначенням їх найбільш характерних властивостей: «Вогненебезпечні», «Отруйні», «Хімічно активні».

Зберігання хімічних речовин може здійснюватися в закри­тих сухих приміщеннях або під навісами в тарі залежно від фізико-хімічних і пожежонебезпечних властивостей продукції та кліматичних умов.

Під навісом дозволяється зберігання лише тих хімічних ре­човин, які від вологого повітря чи води не розкладаються, не розігріваються і не спалахують. СДОР (сильнодіючі отруйні речовини) дозволяється зберігати лише в суворій відповідності з існуючими для них спеціальни­ми правилами.

Будівлі складів хімічних речовин мають бути не нижче II ступеня вогнестійкості. З урахуванням однорідності фізико-хімічних і пожежонебезпечних властивостей речовин, що збе­рігаються, склади повинні розбиватися на окремі приміщення (відсіки), ізольовані одне від одного протипожежними перего­родками 1-го типу.

Хімікати у дрібній (невеликій) тарі необхідно зберігати на стелажах відкритого типу або в шафах, а у великій тарі (упа­ковці) - штабелями. Щоб уникнути перевантажень, на стела­жах необхідно встановлювати максимально допустиму кіль­кість (або масу) вантажних місць, що дозволяється для одно­часного зберігання.

Стелажі, на яких зберігаються хімічні речовини та матеріа­ли, мають бути виготовлені з негорючих матеріалів і розміща­тися від нагрівальних приладів на відстані не менше 1 м. Тара з хімічними речовинами, яка надходить на склад, не по­винна мати пошкоджень герметичності та інших ознак несправності. У разі виявлення пошкоджень тару необхідно негайно видаляти зі складу.

На кожній тарі (упаковці) з хімічною речовиною повинен бути напис або етикетка з його назвою та зазначенням характе­рних властивостей (окислювач, пальне, самозаймисте і т.д.).

Не дозволяється:

• проводити у складах роботи, не пов'язані зі зберіганням хімічних речовин;

• входити персоналу у вогкому (вологому) одязі та взутті до складських приміщень, де зберігаються лужні метали та інші речовини, що вступають у реакцію з водою;

• застосовувати для закривання сулій з кислотою пробки з органічних матеріалів (дерева, тканини, соломи тощо);

• укладати тару з натрієм на стелажах на висоті менш ніж 0,2 м від рівня підлоги.

Архівосховища. Приміщення сховищ мають відділятися від приміщень іншого призначення протипожежними перегородка­ми 1-го типу та перекриттями 3-го типу або розміщуватися в окремих будівлях не нижче II ступеня вогнестійкості.

Площа приміщення (відсіку) сховища між протипожежни­ми перегородками не повинна перевищувати 600 м². Кожний відсік повинен мати не менше двох виходів. Один евакуаційний вихід дозволяється мати, лише якщо площа відсіку менше 70 м². У приміщеннях сховищ, каталогів та описів двері мають бути протипожежними 2-го типу.

За відсутності у приміщеннях архівосховищ вікон необхідно влаштовувати в них спеціальні системи димовидалення. Стелажі у сховищах мають бути виготовлені, як правило, з негорючих матеріалів. В окремих випадках для невеликих ар­хівів, за погодженням з органами державного пожежного на­гляду, дозволяється влаштування дерев'яних стелажів. По­здовжні проходи між стелажами, а також між стелажем та стіною, повинні бути не менше 0,8 м завширшки. Головний прохід повинен бути не менше 1,2 м, а прохід між торцями стелажів і стіною не менше 0,45 м завширшки.

Будівлі (приміщення) для електронно-обчислювальних ма­шин. Обчислювальні центри. Над і під залами електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), а також у суміжних з ними примі­щеннях не дозволяється розташування приміщень категорій А і Б за вибухопожежною небезпекою. Приміщення категорії В мають бути відділені від залів ЕОМ протипожежними стінами.

Сховища інформації, приміщення для зберігання перфокарт, перфострічок, магнітних стрічок і пакетів магнітних дисків слід розміщати у відособлених приміщеннях, обладнаних негорючи­ми стелажами й шафами. Зберігати перфокарти, перфострічки та магнітні стрічки на стелажах необхідно в металевих касетах.

Фальшпідлога у приміщеннях ЕОМ має бути виготовлена з негорючих матеріалів (або важкогорючих з межею вогнестійкості не менше 0,5 год). Простір під нею слід розділяти негорючими діафрагмами на відсіки площею не більше 250 м². Діафрагми пови­нні мати межу вогнестійкості не менше 0,75 год. У місцях перети­нання з діафрагмами комунікації слід прокладати у спеціальних обоймах, а зазори зашпаровувати негорючими матеріалами.

Звукопоглинальне облицювання стін і стель цих приміщень слід виготовляти з негорючих або важкогорючих матеріалів.

Для промивання деталей необхідно застосовувати негорючі мийні препарати. Промивання чарунок та інших знімних при­строїв горючими рідинами дозволяється лише у спеціальних при­міщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією.

У разі необхідності проведення дрібного ремонту або техніч­ного обслуговування ЕОМ безпосередньо в машинному залі та неможливості застосування негорючих мийних речовин дозво­ляється мати в залі не більше 0,5 л ЛЗР (легкозаймистих речо­вин) у тарі, що не б'ється та щільно закривається.

Приміщення, у яких розташовуються персональні ЕОМ і ди­сплейні зали (де влаштування систем автоматичного пожежога­сіння не обов'язкове), слід оснащувати переносними вуглекисло­тними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м² при­міщення з урахуванням гранично допустимої концентрації вогнегасної речовини.

Персональні комп'ютери після закінчення роботи на них ма­ють бути відключені від мережі.

Не рідше одного разу на квартал необхідно очищати від пилу агрегати та вузли, кабельні канали та простір між підлогами.

Не дозволяється:

• розміщати машинні зали ЕОМ у підвалах;

• проводити роботи з ремонту вузлів (блоків) ЕОМ безпосеред­ньо в машинному залі;

• зберігати постійно в залах ЕОМ перфокарти, перфострічки, магнітні стрічки та дискети, інші носії інформації, запасні блоки й деталі (зберігатися там можуть лише носії інформа­ції, необхідні для поточної роботи);

• залишати без нагляду ввімкнену в мережу електронну апара­туру, яка використовується для випробування та контролю ЕОМ.

Негативосховище. Спеціальні сховища аерозйомочних не­гативів на целулоїдній основі за ступенем пожежної небезпе­ки згідно з ОНТП 24-86 належать до підприємств категорії Б, оскільки целулоїд є вибухонебезпечною речовиною, що скла­дається з нітроцелюлози - 83% , камфори - 9%, амілацетату і атилацетату - 8%.

Сушіння целулоїду не дозволяється при температурі вище +50 °С, бо при 60-100 °С вона починає розкладатися з виділен­ням тепла. Таке накопичення тепла може викликати самозай­мання плівки при +125 °С.

При неповному згоранні целулоїду створюються легкозайми­сті пари, які у сполуці з повітрям створюють вибухову суміш. Ці пари затрудняють гасіння пожежі, оскільки вони дуже отруйні: вміщують окис вуглецю, окиси азоту і синильну кислоту.

Унаслідок того, що фотоплівка містить багато кисню, вона може горіти без доступу повітря (у піску, воді), без полум'я бур­хливо розкладаючись і виділяючи вибухову суміш газів. Тому до будови негативосховища ставляться серйозні вимоги стосов­но пожежонебезпеки.

Негативосховище, як окреме підприємство, має розміщувати­ся в цегляній одноповерховій споруді без горища І, II ступеня вогнестійкості, з двома-чотирма виходами, з негорючими, утепле­ними і легкими (викидними при вибуху) перекриттями.

Як споруда особливої категорії пожежної небезпеки негати­восховище має розміщуватись не ближче 50 м від навколишніх споруд.

Приміщення негативосховища має бути впоперек розділене протипожежними стінами (брандмауерами) на секції, а кожна секція ділиться внутрішньою перегородкою на дві камери, кожна з яких може вміщувати не більше 2 т плівки.

Вентиляцію слід влаштовувати у вигляді повітроводів, для підтримання температури близько +18 °С і вологості 50%.

Опалення бажано встановлювати калориферне. Застосування водяного опалення може допускатися за умови обладнання глу­хих радіаторів (закритих решіткою), розміщених не в камері, а в коридорі не ближче 1,5 м від місця зберігання плівки.

Освітлення природне, бокове з коефіцієнтом природного осві­тлення 5%, шибки зафарбовані білою фарбою або закриті біли­ми вогнезахисними шторами. У сутінках штучне освітлення за­безпечується люмінесцентними лампами холодно-білого світла.

Фотонегативи зберігають не в котушках, а розрізаними 18 х 18 см по 10 штук у конверті.

Кожна половина сховища повинна мати справний пожеж­ний кран з рукавом довжиною 20 м. Для автоматичної системи гасіння пожежі рекомендується дренчерна система, яка приво­диться в дію збуджуючим клапаном групової дії.

Для оперативної сигналізації про спричинену пожежу необ­хідно в камерах мати спеціальні автоматичні прилади повідом­лення.

Слід враховувати, що у сховищах знаходяться негативи на нітратній основі; хоч уже багато років аерофотозйомка викону­ється на безпечній у пожежному відношенні триацетатній плів­ці. Остання загорається тільки при піднесенні до неї полум'я і гасне, коли полум'я прибрати. Її горіння не створює температу­ри, необхідної для самозаймання. При температурі +300 °С три­ацетатна плівка чорніє, обвуглюється, але не займається.

Пожежонебезпечна мікрофотоплівка з роздільною здатністю 300 ліній на 1 мм дозволяє зберігати мікрофотокопії з нітрат­них негативів. При зберіганні мікрофотокопій площу складсь­ких приміщень можна зменшити приблизно в 10 разів.

Правила пожежної безпеки для об’єктів з масовим перебуванням людей розроблені відповідно до Закону України «Про пожежну безпеку», на підставі інших нормативно-правових актів та документів і є обов’язковими для виконання громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, що перебувають на території України (далі – фізичні особи), та юридичними особами незалежно від форми власності та виду їх діяльності.

Правила встановлюють вимоги пожежної безпеки під час експлуатації об’єктів з масовим перебуванням людей.

У цих Правилах до об’єктів з масовим перебуванням людей відносяться – будинки дитячих дошкільних, навчальних, культурно-видовищних і культових закладів, закладів дозвілля, лікувально-профілактичних закладів із стаціонарними відділеннями, закладів відпочинку та туризму, будинків-інтернатів загального та спеціального типу, готелів, санаторіїв, підприємства торгівлі і харчування, криті спортивні споруди, ринки, а також інші аналогічні за призначенням об’єкти з постійним або тимчасовим перебуванням у них від 50 та більше осіб.

Керівник (власник) об’єкта повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будинків, споруд, приміщень, а також за утримання і експлуатацію технічних засобів протипожежного захисту.

Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту мають бути відображені у відповідних посадових документах (функціональних обов'язках, інструкціях), які розроблені у двох примірниках, один з яких знаходиться у відповідального за пожежну безпеку, а другий у керівника (власника) об’єкта.

На кожному об’єкті з урахуванням його пожежної небезпеки наказом повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, у тому числі визначені:

1. Можливість паління (місце для куріння), застосування відкритого вогню, побутових нагрівальних приладів.

2. Порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт (у тому числі зварювальних).

3. Порядок відключення від мережі електрообладнання, в тому числі вентиляційних систем у разі пожежі.

4. Порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи.

5. Порядок проходження посадовими особами (власниками) навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення.

6. Порядок організації експлуатації і обслуговування наявних технічних засобів протипожежного захисту (протипожежного водопроводу, насосних станцій, систем пожежної сигналізації, автоматичних систем пожежогасіння, димовидалення, вогнегасників тощо).

7. Порядок збирання членів добровільної пожежної дружини (у разі наявності) та відповідальних посадових осіб у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні.

Працівники об’єкта мають бути ознайомлені з вимогами протипожежного режиму на протипожежних інструктажах із записом у журналі з зазначенням особистого підпису, а також під час проходження пожежно-технічного мінімуму (для працівників зайнятих на пожежонебезпечних роботах). Журнал по проведенню протипожежних інструктажів зберігається у відповідального про пожежну безпеку.

Під час організації і проведення заходів з масовим перебуванням людей слід дотримуватись таких вимог:

1. Використовувати приміщення, забезпечені не менш як двома евакуаційними виходами, які не мають на вікнах глухих ґрат і розташовані не вище другого поверху в будинках з перекриттями з горючих матеріалів.

2. Особи, яким доручено проведення таких заходів, перед їх початком зобов'язані оглянути приміщення стосовно відчинення ґрат (у разі їх наявності) та евакуаційних виходів, переконатися в забезпеченості необхідною кількістю первинних засобів пожежогасіння, справності засобів зв'язку і систем протипожежного захисту та зробити відповідний запис у журналі. Журнал має зберігатися у відповідального за пожежну безпеку об’єкта.

3. Повинно бути організоване чергування на сцені та у приміщеннях залів членів добровільної пожежної дружини (у разі її наявності) або відповідальних за пожежну безпеку.

4. Не дозволяється:

1. Зменшувати ширину проходів між рядами, а також установку в проходах додаткових крісел, стільців тощо;

2. Повне відключення під час масових заходів (спектаклів, вистав тощо), світла, використання віконниць для затемнення;

3. Проведення тимчасових вогневих, фарбувальних та інших пожежо- і вибухонебезпечних робіт;

4. Застосування дугових прожекторів, свічок (крім культових споруд), бенгальських вогнів.

Об'єкти мають бути забезпечені адресними вказівниками (назва вулиці, номер будинку), встановленими на фасадах будинків або інших видних місцях і освітлюваними у темний час доби.

Кількість та розміри евакуаційних виходів з будинків і приміщень, їхні конструктивні й планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення незадимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати вимогам будівельних норм.

2

У разі виявлення пожежі, ознак горіння (полум'я, диму, його запаху) необхідно:

1. негайно повідомити про це по телефону служби порятунку - 01. При цьому назвати адресу об'єкта, указати кількість пове­рхів будівлі, місце виникнення загорання, обстановку на пожежі, наявність там людей, а також повідомити своє прізвище; вжити (по можливості) заходів для евакуації людей, гасіння (локаліза­ції) пожежі та збереження матеріальних цінностей; якщо поже­жа виникла на підприємстві, повідомити про неї керівника (від­повідальну посадову особу), чергового або нештатну пожежну команду; у разі необхідності викликати інші аварійно-рятуваль­ні служби (медичну, газорятувальну);

2. попередити про пожежу всіх, хто знаходиться поряд, ева­куюватися самому та за можливості допомогти в цьому іншим, особливо людям похилого віку і дітям; не допускаючи паніки, зачинити за собою всі двері і вікна для обмеження циркуляції повітря, вимкнути електрику, газ.

Виходячи із зони горіння через двері, їх необхідно відчиняти повільно, ставши навколішки і виставивши одну ногу вперед, щоб двері різко не розчинилися і не сталося миттєвого доступу кисню з викидом полум'я. Після цього необхідно зачекати де­кілька секунд, оцінити ситуацію і, залишаючи будинок, діяти від­повідно до обставин. Користуватися ліфтом у разі пожежі кате­горично заборонено.

Якщо ви опинилися у приміщенні відрізаним від основних шляхів евакуації вогнем, димом, високою температурою, тоді від­разу заткніть усі щілини у дверях підручними матеріалами, по можливості змочивши їх водою, для перекриття доступу диму і продуктів горіння. У задимленому приміщенні необхідно підпо­взти до вікна, закривши при цьому ніс і рот зволоженою ткани­ною, яка відіграє роль фільтра і захищає від впливу небезпечних продуктів горіння. Запам'ятайте: температура на рівні очей людини, що стоїть, у 6 разів вища, ніж на рівні підлоги, де біль­шою буде й концентрація кисню, необхідного для дихання. Діс­тавшись вікна, трохи прочиніть його і дихайте через щілину, чекаючи на допомогу. Коли прибудуть пожежні підрозділи, при­верніть до себе увагу, подавши сигнали через вікно. Ніколи не стрибайте з вікна без крайньої потреби (кожен другий стрибок з четвертого поверху під час пожежі закінчується трагічно).

Необхідно вміти користуватися вогнегасниками, пожежни­ми кранами, підручними засобами. Вогнегасну рідину необхідно спрямовувати в місце найбільшого горіння, на поверхню, що го­рить, а не в полум'я. Якщо горить вертикальна поверхня, воду для гасіння потрібно спрямовувати у верхню її частину.

Слід знати, що за допомогою води гасять займання твердих речовин. Піну використовують для гасіння твердих і рідких ре­човин, порошкові вогнегасники - твердих, рідких і газоподібних речовин, вуглекислотні - їдких речовин та електроустаткування.

Заходи щодо рятування потерпілих і гасіння пожеж у бу­дівлях:

• перед тим, як увійти до приміщення, що горить, накрийтеся мокрою ковдрою, будь-яким одягом чи цупкою тканиною; двері до задимленого приміщення відчиняйте обережно, щоб уникнути посилення пожежі від великого припливу сві­жого повітря;

• у сильно задимленому приміщенні рухайтеся поповзом або пригинаючись;

• для захисту від чадного газу необхідно дихати через зво­ложену тканину;

• у першу чергу рятуйте дітей, інвалідів і старих людей;

• пам'ятайте, що маленькі діти від страху часто ховаються під ліжко, до шафи або забиваються в куток;

• виходити з осередку пожежі необхідно в той бік, звідки віє вітер;

• побачивши людину, на якій горить одяг, поваліть її на землю, швидко накиньте будь-яку ковдру чи покривало (бажано зво­ложені) і щільно притисніть їх до тіла. За потреби викличте медичну допомогу;

• якщо загорівся ваш одяг, падайте на землю і перевертайтесь, щоб збити полум'я, у жодному разі не біжіть - це ще більше роздуває вогонь;

• під час гасіння пожежі використовуйте вогнегасники, по­жежні гідранти, воду, пісок, землю, повсть та інші засоби гасіння вогню;

• бензин, гас, органічні масла та розчинники, що загорілися, гасіть тільки за допомогою спеціальних видів вогнегасників, засипайте піском або землею, а якщо осередок пожежі неве­ликий, накрийте його азбестовим чи брезентовим покрива­лом, зволоженою тканиною або одягом;

• якщо горить електричне обладнання чи проводка, вимкніть рубильник, вимикач або викрутіть електричні пробки, а по­тім починайте гасити вогонь.

Якщо пожежа застала вас у приміщенні:

• коли ви прокинулися від шуму пожежі й запаху диму, не сідайте в ліжку, а скотіться з нього на підлогу та повзіть під хмарою диму до дверей;

• не відчиняйте дверей відразу. Обережно доторкніться до них тильною стороною долоні. Якщо двері не гарячі, то обережно відчиніть їх і швидко виходьте, а якщо гарячі - не відчиняйте: дим і полум'я не дозволять вам вийти; щільно зачиніть двері, а всі щілини й отвори заткніть якою-небудь тканиною, щоб уникнути подальшого про­никнення диму, повертайтесь поповзом углиб приміщен­ня і вживайте заходів для порятунку;

• присядьте, глибоко вдихніть повітря, розчиніть вікно, висунь­теся та кричіть: «Допоможіть, пожежа!». Якщо ви не в змозі відкрити вікно, розбийте шибку твердим предметом і привер­ніть увагу людей, які можуть викликати пожежну команду;

• якщо ви вибралися через двері, зачиніть їх і поповзом пересувайтесь до виходу із приміщення (обов'язково за­чиняйте за собою всі двері);

• якщо ви знаходитесь у висотному будинку, не біжіть униз крізь вогнище, а скористайтеся можливістю врятуватися на даху будівлі.

Використовуйте пожежні сходи - під час пожежі заборонено користуватися ліфтами.

За будь-яких умов, якщо це можливо, викличте пожежну команду (телефон - 101).

3

Згідно з Указом Президента України від 27.01.2003 № 47 «Про заходи щодо вдосконалення державного управління у сфері по­жежної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій» здійснюється реформування МНС Ук­раїни, перетворення підрозділів Державної пожежної охорони на пожежно-рятувальну службу. Значний обсяг робіт провадиться щодо внесення на розгляд Верховної Ради України проектів за­конодавчих актів у цій сфері, приведення у відповідність до чин­ного законодавства України нормативно-правових актів. Вони, насамперед, стосуються:

• організації ліквідації пожеж, аварій, стихійних лих та ін­ших надзвичайних ситуацій підрозділами пожежної охоро­ни та проведення аварійно-рятувальних робіт усіх видів;

• виконання функцій державного пожежного нагляду;

• взаємодії підрозділів МНС із відповідними підрозділами ін­ших міністерств і відомств;

• загального забезпечення діяльності підрозділів МНС;

• сертифікації продукції протипожежного призначення та лі­цензування діяльності в зазначеній сфері.

З огляду на це необхідно постійно провадити моніторинг чин­них законодавчих актів та законопроектів України з питань пожежної безпеки.

Державний департамент пожежної безпеки спільно з Україн­ським науково-дослідним інститутом пожежної безпеки (УкрН- ДІПБ) МНС України розробили Програму забезпечення пожежної безпеки на період до 2010 року, яка була затверджена постано­вою Кабінету Міністрів України від 01.07.2002 №870.

Одним із документів, який було вироблено для реалізації за­значеної програми, є «Положення про місцеву пожежну охоро­ну», затверджене постановою Кабінету Міністрів України і від 24.02.2003 № 202. У зазначеному положенні передбачено здійс­нення низки заходів щодо створення місцевої пожежної охоро­ни (далі - МПО) та зміцнення пожежної безпеки на селі. Держ­адміністраціями на ці заходи було виділено 12,3 млн грн, а всьо­го до 2010 року заплановано виділити 106,4 млн грн.

Внесено зміни до Правил пожежної безпеки в Україні, введе­них у дію наказом МВС України від 05.03.2002 № 217 та заре­єстрованих у Міністерстві юстиції України 26.03.2002 за № 297/ 6585. Ці зміни (на загал їх майже 150) стосуються нової класи­фікації груп горючості будівельних матеріалів відповідно до ДСТУ Б В.2.7-19-95, норм оснащення вогнегасниками транспор­тних засобів, вимог до шляхів евакуації та уточнень щодо поси­лань на нормативно-правові акти, у яких закріплені відповідні правові норми.

Для врегулювання вимог пожежної безпеки в галузі будів­ництва наказом Держбуду України від 03.12.2002 № 88 затвер­джені та з 01.05.2003 введені в дію державні будівельні норми - ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва». СНиП 2.01.02-85 «Противопожарные нормы», які діяли на території України з 01.01.1987, тобто більше 15 років, утратили чинність. У зв'язку з цим необхідно вносити зміни до основних нормативних документів, що діють у галузі будівництва. Це по­в'язано з тим, що ДБН В.1.1-7-2002 встановлюють нову пожеж­но-технічну класифікацію будівельних матеріалів і вносять змі­ни в пожежно-технічну класифікацію будівельних конструкцій. Зокрема, будівельні матеріали відтепер класифікуватимуться за п'ятьма показниками пожежної небезпеки: горючістю, займис­тістю, поширенням полум'я поверхнею, димоутворювальною зда­тністю та токсичністю продуктів горіння.

Для забезпечення єдиного обліку, а також для формування відповідного інформаційного фонду і систематизації норматив­но-правових актів з питань пожежної безпеки внесено зміни до «Державного реєстру нормативно-правових актів з питань по­жежної безпеки», затвердженого наказом МНС України від № 388.

Аналізуючи сучасний стан нормативно-правової бази у сфе­рі пожежної безпеки, можна зробити висновок про те, що не всі питання, пов'язані з профілактикою та гасінням пожеж, відо­бражені в нормативно-правових актах.

4

До початку польового сезону керівництво експедицій і партій зобо­в'язане зареєструвати в лісгоспах, на територіях яких будуть про­водитися роботи, місця їх проведення, розміщення основних баз, а також маршрутів пересування по лісу. Основні причини виник­нення пожеж в експедиціях: неуважне ставлення вогнищ, знева­жання правилами використання відкритого вогню, необережне збе­рігання палива і паливно-мастильних матеріалів. Запаси паливно- мастильних матеріалів (ПММ) (бензин, автол, дизпаливо, гас і т.д.) повинні зберігатися на території баз і таборів у спеціально відведе­них для цього місцях, затемнених від сонячного проміння і відда­лених від наметів та інших споруд, зроблених із легкозаймистих матеріалів, на відстань не менше 100 метрів. У районі складування ПММ забороняється палити цигарки, розводити вогонь і користу­ватися звичайними світильниками. Зберігання горючих і мастиль­них матеріалів у лісі дозволяється тільки у стандартній закритій тарі на майданчиках, розчищених від рослинного покриву і обля­мованих мінералізованою смугою шириною не менше 1,4 м.

Вхід на територію складування ПММ стороннім особам, не пов'язаним з обслуговуванням даної ділянки, забороняється.

Робота в лісі на автотранспортерах, тракторах, автомашинах та інших самохідних установках, що мають вихлопні труби, до­зволяється, якщо вони обладнані іскровловлюючими сітками. У лісі забороняється заправляти машини при працюючих двигу­нах, палити або користуватися відкритим вогнем під час заправляння, залишати в лісі промаслений або просочений горючими речовинами обтиральний матеріал.

Забороняється очищати майданчики для розміщення баз і таборів польових партій і бригад із застосуванням вогню (випа­люванням) у трав'янистих, степових і лісових районах, а також в очеретах і т.д.

Майданчики для багаття мають бути очищені від дерев, на­метів і юрт на відстань не менше 15 м, обчищені від трави і сміття, обкопані канавою на глибину мінералізованого шару (твер­дого ґрунту) в радіусі не менше 1 м. За багаттям має бути вста­новлений постійний нагляд. Забороняється розводити багаття при сильному вітрі, на територіях, що поросли хвойним молод­няком, на ділянках сухостійного лісу, у торф'яниках, у сухих очеретах і т.д. за непотрібності багаття потрібно ретельно зали­ти водою або засипати землею до повного припинення тління.

При виявленні найменших ознак лісової пожежі (запах диму, біг звірів і т.д.) працівники бригади, які працюють у лісі, пови­нні вживати заходи до ліквідації вогнищ виникнення лісових пожеж на своїх ділянках робіт, негайно сповістити про пожежу службові інстанції для передачі відомостей найближчому лісо­вому відомству.

Пожежна безпека обігрівальних приладів

Труби від опалювальних пристроїв необхідно виводити з наметів через бічні отвори, ізольовані від наметів листом заліза радіусом не менше 20 см і відводити від полотна наметів на відстань не менше 1 м. Забороняється робити отвори для труб обігрівальних пристроїв у дахах наметів.

Забороняється залишати в наметах та інших приміщеннях без постійного нагляду запалені ліхтарі, свічки, печі та обігрівальні прилади, а також застосовувати саморобні обігрівальні прилади.

До обслуговування опалювальних установок на рідкому па­ливі допускаються особи, що пройшли спеціальний інструктаж. При запалюванні форсунки працівник повинен спочатку пере­конатися у відсутності парів солярки в печі і лише після цього внести факел-полум'я і відкрити подачу палива.

При роботі печі необхідно суворо стежити:

• за герметичністю трубопроводу, що підводить солярку;

• за режимом горіння солярки, не допускаючи неповного зго­рання палива, перегріву димаря і самої печі;

• за роботою вентиляції приміщення, у якому працює піч.

Неповне згорання палива і недостатня вентиляція примі­щення, у якому працює піч, може призвести до скупчення чадно­го газу і отруєння людей, які знаходяться у приміщенні, або ви­никнення пожежі. Тому необхідно забезпечувати достатню по­дачу кисню для повного згорання палива та ефективну вентиля­цію опалюваних приміщень. У момент заповнення витратного бачка або виміру палива в ньому куріння і користування від­критим вогнем забороняється.

До роботи і обслуговування газових опалювальних установок допускаються особи, які пройшли спеціальний інструктаж і ма­ють посвідчення на право їх експлуатації. При первинному пуску (після ремонту або тривалої зупинки) рекомендується продути газопровід через запальник і шланг, виведений на повітря.

Робітник, який працює на газовій плиті, може включати па­льник, тільки переконавшись у тому, що у приміщенні немає запаху газу, а газопровід і газова апаратура знаходяться у справ­ному стані. У приміщенні при роботі газових плит повинна безпе­ребійно працювати вентиляція. Забороняється залишати без нагляду газові плити під час їх роботи.

Потрібно вести постійний контроль за роботою газових плит при нагріванні великих посудин з холодною водою вогнем, оскі­льки додаткове охолодження газу при зіткненні з холодною по­верхнею посудин сприяє неповному згоранню газу.

Зміна відпрацьованого балона проводиться тільки при за­критому вентилі, при цьому необхідно переконатися, що подача газу повністю припинилася.

Газові балони, розміщені у приміщенні, мають знаходитися на відстані не менше 0,5 м від газової плити. Поза будівлями газові балони слід розміщувати в шафах, що не закриваються, або під тими балонами, що закриваються ковпаками, які закри­вають верхню частину балонів і редуктор. Шафи і кожухи по­винні мати прорізи або жалюзійні решітки для провітрювання. Балони, наповнені газом, слід оберігати від перегрівання соняч­ним промінням.

З метою запобігання вибуху забороняється:

• вносити будь-які зміни до конструкції опалювальних печей;

• застосовувати редуктори, шланги і прокладки, що призначені для кисню, для рідкого газу;

• самовільно регулювати редуктор робочого балона;

• палити і користуватися відкритим полум'ям при заміні ба­лонів;

• застосовувати для нагрівання вентилів і застиглих бало­нів відкритий вогонь (нагрівати їх можна тільки водою або парою);

• зберігати балони з газом в житловому приміщенні і склада­ти наповнені і порожні балони разом.

У приміщенні на видному місці має бути вивішена інструк­ція з обслуговування опалювальних приладів.

Перевезення газових балонів, як правило, слід здійснювати на автомашинах типу «клітки» або автомашинах із спеціаль­ним кузовом, що виключає можливість падіння балонів і ударів їх один в одного. Перевезення поодиноких балонів у легкових автомашинах слід проводити із застосуванням заходів і при­строїв, що вберігають балони від ударів і переміщень. Усі напов­нені балони мають бути перевірені на герметичність вентиля (клапана) і різьбового з'єднання.

При вантажно-розвантажувальних роботах і зберіганні бало­нів слід вживати запобіжні заходи проти їх падіння, пошкоджен­ня і забруднення. Не дозволяється знімати балони з автомашини ковпаками вниз, а також забороняється транспортування і збері­гання наповнених балонів без заглушок і запобіжних ковпаків.

У холодну пору року намети та інші спеціальні житлові при­міщення мають утеплюватися і обладнуватися обігрівальними приладами (опалювальні печі на рідкому, газовому і твердому паливі).

Протипожежні вимоги до підприємств, установ, організацій, що розташовані, мають об'єкти або проводять роботи (заходи) в лісі

Підприємства, установи, організації, що розташовані, мають об'єкти або проводять роботи (заходи) в лісі або межують із лісовими насадженнями, зобов'язані:

• мати у своєму розпорядженні протипожежне обладнання та засоби гасіння лісових пожеж. У разі виявлен­ня лісової пожежі повідомляти про пожежу постійного лісокористувача і вживати термінових заходів до її ліквідації;

• узгоджувати з постійними лісокористувачами місця розта­шування в лісі об'єктів, проведення робіт (заходів), а до початку ведення пошукових робіт реєструвати місця їх про­ведення, розміщення баз, маршрути переміщення в лісі тощо;

• перед початком пожежонебезпечного періоду особи, відпові­дальні за проведення культурно-масових та інших заходів у лісі, перед виїздом або виходом у ліс зобов'язані провести інструктаж робітників, службовців або учасників культурно-масових та інших заходів про дотримання правил пожежної безпеки в лісі та попередження виникнення лісових пожеж, а також про способи їх гасіння в разі їх виникнення;

• зберігати горючі матеріали та речовини тільки у спеціально відведених місцях відповідно до вимог Правил пожеж­ної безпеки в Україні;

• обладнати місця для паління.

Питання для самоконтролю:

1. Які основні вимоги пожежної безпеки в будівлях і приміщеннях, архівосховищах, складах, приміщеннях із масовим перебуванням людей.

2. Яка пожежна безпека в камеральних умовах.

3. Який порядок дій робочого персоналу в випадку пожежі.

4. Яка діюча система пожежної охорони.

5. Які застосовуються протипожежні заходи на експедиційному майданчику.

6. Яка пожежна безпека обігрівальних приладів.

7. Які протипожежні вимоги до підприємств, установ, організацій, що розташовані, мають об’єкти або проводять роботи (заходи) в лісі.

8. Який принцип системи протипожежного забезпечення виробничих приміщень.

9. Як проводиться розрахунок часу евакуації під час пожежі.

10. Які первинні засоби застосовують при пожежогасінні.