Тема 1.3 Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві

1. Розслідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.

2.Розслідування нещасних випадків. Спеціальне розслідування нещасних випадків. Розслідування професійних захворювань.

3.Організація розслідування, склад комісії з розслідування, основні документи.

4.Розслідування та облік аварій.

Мета сьогоднішнього заняття це : ознайомитися із порядком розслідування й обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві відповідно до чинної нормативно-правової бази.

1

Виробнича діяльність людини відбу­вається в умовах діяння на його організм значного числа таких несприятливих факторів, як різко змінні метеоро­логічні та гігієнічні умови, запиленість кварцовим та рослинним пилом, забрудненість хімічними речовинами, підвищена вологість повітря робочої зони, інтенсивний шум та вібрації, які негативно позначаються як на здо­ров'ї людини, так і на продуктивності праці.

Робота працівників здійснюється самостійно і інди­відуально на віддалених одна від одної дільницях, без на­гляду з боку керівництва. Дуже часто землевпорядникам доводиться працювати з різними інструментами та в польових умовах, де на них діють різні шкідливі та небезпечні фактори природного середовища. Навіть прості офісні працівники, і ті ризикують здоров'ям, просиджуючи нерухомо по кілька годин у своїх кабінетах за комп’ютером для обробки даних отриманих на топографо-геодезичних роботах.

Виробнича травма — це випадкове пошкод­ження організму людини (забій, поранення, опік, обмо­роження, отруєння), що сталося у виробничій обстановці.

Порушення нормальної діяльності людського організ­му, що сталося протягом тривалого часу роботи у шкід­ливих умовах виробництва, називають професійним за­хворюванням. До професійних захворювань належать суглобовий ревматизм рук, притуплення слуху (глухота) як результат тривалої роботи в шумних умовах, віброхвороба від діяння шкідливих вібрацій на організм людини.

Аварія — це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Нещасний випадок – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на  працівника небезпечного виробничого фактора або середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, унаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю, або настала смерть.

Груповим вважається нещасний випадок, що має три ознаки: одночасність, одна причина, кількість потерпілих від двох і більше.

Аналіз травматизму в топографо-геодезичному виробництві за останні роки показав ( табл. 1) , що нещасні випадки перева­жають на польових роботах, а також трапляються при підсобно-допоміжних (навантажувально-розвантажувальних, транспорт­них), камеральних та інших роботах.

Таблиця 1. Розподіл нещасних випадків при топографо-геоде­зичному виробництві

Різновиди робіт	Розподіл нещасних випадків
	В % до загаль-ного загального	за ступенем тяжкості:
		легкі	важкі	смертельні
Польові топографо-геодезичні	62,5	74,3	7,3	18,4
Підсобно-допоміжні роботи	29,3	96,6	2,4	1,0
Камеральні роботи в цехах і лабораторіях підприємств	8,2	100	-	-
Усього	100	-	-	-

Таблиця 2. Структура нещасних випадків при польових топо­графо-геодезичних роботах

Різновиди польових робіт	Розподіл нещасних випадків (у % до загального)
Спорудження і знесення геодезичних знаків Топографічні роботи Спостереження з пунктів тріангуляції Рекогносцирування геодезичних пунктів Нівелірні роботи Інші Усього	47,8 27,2 9.3 3.2 4,5 8,0 100

Аналіз структури нещасних випадків при польових топогра­фо-геодезичних роботах показує, що найбільш трудомістким і травмонебезпечним видом робіт є спорудження і знесення гео­дезичних знаків (табл. 2).

Досить високим є показник випадків із тяжкими і смертель­ними наслідками, особливо при побудові геознаків, на лісозаготі­вельних роботах і переправах через природні перешкоди (ріки, озера, гори та яри).

За матеріалами розслідування виробничого травматизму, що найчастіше повторюються, виявлено такі порушення:

• на будівельному майданчику при спорудженні або знесенні непридатного геодезичного знака: допуск до роботи осіб ві­ком до 18 років; відсутність керівника бригади при збиранні та підйомі знака; знаходження працівників у небезпечній зоні; виконання робіт без захисних і запобіжних засобів; викорис­тання небезпечних прийомів роботи з інструментами та ін.;

• на лісозаготівельних роботах: непідготовленість майдан­чика до виконання робіт; проведення робіт без захисних касок; застосування небезпечних методів валки і обробки повалених колод та ін.;

• при пересуванні по маршруту і району робіт: пересування по необстеженій місцевості поодинці; відсутність засобів страхування при подоланні небезпечних місцевостей; пору­шення затвердженого маршруту пересування бригади; по­рушення правил керування транспортними засобами та пра­вил перевезення людей і вантажів; неправильне подолання водних та інших перешкод тощо;

• при підйомі і спуску з дерев і геодезичних знаків: підйом на дерево чи геодезичний знак і виконання верхових ро­біт без страхувальних засобів; підйом на геодезичний знак без попереднього обстеження його стану; використання непридатних або неперевірених страхувальних засобів.

Нещасні випадки, професійні захворювання та аварії на виробництві мають перебувати на обліку і розглядатися відповідно до "Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затвердженого постановою КМУ від 30 листопада 2011 р. № 1232.

Цей Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах.

2

Згідно з висновками комісії по розслідуванню нещасні випадки визнають виробничого та невиробничого характеру.

До нещасних випадків виробничого характеру входять події, що сталися з працівниками під час:

• перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці роботи протягом робочого часу починаючи з моменту приходу працівника на підприємство до його виходу, який повинен фіксуватися відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, або за дорученням роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні та святкові дні;

• приведення в порядок знарядь виробництва, засобів захисту, одягу перед початком роботи і після її закінчення, виконання заходів особистої гігієни;

• проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі підприємства або на орендованому підприємством транспорті, за наявності розпорядження роботодавця;

• використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця відповідно до встановленого порядку;

• провадження дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий;

• ліквідації аварій, пожеж, наслідків стихійного лиха на виробничих об’єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;

• надання підприємством шефської допомоги;

• перебування на транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо причина нещасного випадку пов’язана з виконанням потерпілим трудових обов’язків або з дією на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або середовища;

• прямування працівника до (між) об’єкта(ми) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об’єкта за дорученням роботодавця;

• прямування до місця відрядження та в зворотному напрямку відповідно до завдання про відрядження.

• раптове погіршення стану здоров’я потерпілого або його смерті під час виконання трудових (посадових) обов’язків внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не пройшов обов’язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку.

Такі нещасні випадки визнаються пов’язаними з виробництвом і про них складається акт розслідування за формою Н-5 і Н-1.

Обставинами, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов’язані з виробництвом, є:

• перебування за місцем постійного проживання на території польових і вахтових селищ;

• використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними висновками);

• погіршення стану здоров’я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, якщо це не пов’язано із застосуванням таких речовин у виробничому процесі чи порушенням вимог щодо їх зберігання і транспортування, або якщо потерпілий, який перебував у стані алкогольного, токсичного чи наркотичного сп’яніння, до настання нещасного випадку був відсторонений від роботи відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства або колективного договору;

• алкогольне, токсичне чи наркотичне сп’яніння, не зумовлене виробничим процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком;

• скоєння злочину, що встановлено обвинувальним вироком суду або відповідною постановою слідчих органів;

• природна смерть, смерть від загального захворювання або самогубство , що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та/або слідчих органів.

Такі нещасні випадки визнаються не пов’язаними з виробництвом і оформляється актом розслідування за формою НПВ.

На виробництві можуть виникнути обставини, при яких проводиться спеціальне розслідування нещасних випадків.

Спеціальному розслідуванню підлягають:

• нещасні випадки із смертельними наслідками;

• групові нещасні випадки, які сталися одночасно з двома і більше працівниками, незалежно від ступеня тяжкості отриманих ними травм;

• випадки смерті працівників на підприємстві;

• випадки зникнення працівників під час виконання трудових (посадових) обов’язків;

• нещасні випадки, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого.

Спеціальне розслідування нещасних випадків, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, проводиться за рішенням Держгірпромнагляду або його територіальних органів залежно від характеру і ступеня тяжкості травми.

Якщо територіальним органом Держгірпромнагляду протягом доби не прийнято рішення про проведення спеціального розслідування такого нещасного випадку, розслідування проводиться роботодавцем.

Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого МОЗ.

Розслідуванню підлягають і професійні захворювання, які поділяються на гострі та хронічні згідно наказу МОЗ України, Академії медичних наук України, Міністерства праці та соціальної політики України від 29 грудня 2000 р. №374/68/338 "Про затвердження інструкції про застосування переліку професійних захворювань".

Гостре професійне захворювання (інтоксикація) виникає зненацька, після одноразового (протягом не більше однієї робочої зміни) впливу відносно високих концентрацій хімічних речовин, які містяться у повітрі робочої зони, рівнів чи доз інших несприятливих факторів.

Гостре професійне отруєння – це захворювання, яке виникає в умовах дії на працюючого хімічних виробничих факторів у дозах, що значно перевищують ГДК (в декілька разів) протягом однієї робочої зміни.

Хронічне професійне захворювання – це захворювання, яке виникло внаслідок тривалого впливу шкідливих професійних факторів на організм працюючого у дозах чи рівнях, що перевищують нормативні ГДК чи ГДР.

У разі виникнення підозри на захворювання лікувально-профілактичний заклад направляє працівника з документами (перелік визначено Порядком) до головного профпатолога міста (області), який направляє хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу згідно з Переліком МОЗ. Відповідальність за визначення діагнозу покладається на керівників цих закладів. У спірних випадках хворий направляється до Інституту медицини праці Академії медичних наук (м. Київ), рішення якого може бути оскаржене тільки у судовому порядку.

Спеціалізованими профпатологічними лікувально-профілактичними закладами стосовно кожного хворого складається повідомлення про професійне захворювання (отруєння) за формою П-3.

За результатами розслідування складається акт проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4, а також картка обліку професійного захворювання чи отруєння за формою П-5.

Нещасні випадки, професійні захворювання та отруєння що оформлені актом форми Н-1 або НПВ, карткою П-5 реєструються на підприємстві у спеціальному журналі.

Примірники актів за формою Н-5 і Н-1 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов’язаний з виробництвом), примірник картки за формою П-5 (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) разом з матеріалами розслідування зберігаються на підприємстві протягом 45 років, у разі реорганізації підприємства передаються його правонаступникові, який бере на облік нещасний випадок, а у разі ліквідації підприємства — до державного архіву.

3

Згідно ст. 22 ЗУ «Про охорону праці» Роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об’єднаннями профспілок.

Порядок розслідування нещасних випадків:

1. Потерпілий або працівник, який виявив НВ, чи інша особа — свідок НВ повинні негайно повідомити керівника робіт, який безпосередньо здійснює контроль за станом охорони праці на робочому , чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.