- •Вчення про хворобу
- •За етіологічним
- •За етіологічним
- •Продромальний
- •Розпалу
- •Продромальний
- •Патологічний стан
- •Біологічна смерть
- •Клінічна смерть
- •Рецидив
- •Тривалі механізми видужання
- •1.2. Вплив зміненого атмосферного тиску на організм
- •Пониження парціального тиску кисню у повітрі
- •Гірська хвороба
- •1.3. Вплив іонізуючого випромінювання на організм.
- •D. Першого і другого періоду гпх
- •1.4. Фактори космічного польоту
- •1.5. Електричний струм. Електротравма.
- •1.5.8. Показанням до проведення електричної дефібриляції серця є:
- •1.6. Термічні фактори.
- •1.7. Роль спадковості і конституції в патології.
- •1.8. Роль вікових факторів в патології.
- •1.9. Роль реактивності в патології.
- •1.10. Імунопатологія.
- •D. Перенесення інфекційного захворювання
- •Гіпоплазією вилочкової залози
- •Гіпогамаглобулінемії Брутона
- •Газовій емболії
- •Синдром Віскотта-Олдрича
- •Синдрому Віскотта-Олдрича
- •1.11. Алергія
- •Полінози с. 120
- •А. Анафілактичний шок
- •В. Імуноглобуліни а
- •С. Імунокомплексний
- •Е. Стимулюючий с. 540
- •В. Лейкоцитоз
- •D. Тромбоцитоз
- •2. Типові патологічні процеси.
- •2.1. Ушкодження клітини.
- •В. Осмотичне розтягнення клітинної мембрани
- •Е. Зв’язуванням атф с. 143
- •В. Втрата мембранного потенціалу
- •2.2. Порушення периферичного кровообігу.
- •В. Тканинна с. Газова
- •2.3. Запалення.
- •2.4. Гарячка.
- •В. Катехоламінів
- •2.5. Пухлини.
- •А. Утворення особливого білку “кахектину”
- •С. Зниження синтезу рнк, що забезпечує синтез білків
- •С. Зміна напряму диференціації
- •2.6. Голодування.
- •2.7. Гіпоксія.
- •2.8. Вуглеводневий обмін
- •Зниження алостеричного ефекту інсуліну
- •2.9. Ліпідний обмін.
- •2.10. Білковий обмін.
- •2.11. Порушення водно-сольового обміну.
- •2.12. Порушення кислотно—основної рівноваги.
- •А. Газовий ацидоз
- •D. Відбувається виділення амонійних солей нирками
- •3. Патофізіологія ситстем і органів
- •3.1. Кров.
- •С. Гіповолемія проста
- •В. Тромбоцитопенія
- •Е. Гіпопластична анемія
- •Е. Гемолітична
- •С. Апластична
- •С. Ферковен
- •С. Постгеморагічна анемія
- •Е. Анемія внаслідок порушення еритропоезу
- •Е. Порушення дозрівання лейкоцитів
- •Е. Порушення дозрівання лейкоцитів
- •А. Хронічний мієлоїдний лейкоз
- •D. Зменшення синтезу еритропоетину
- •Е. Заключну
- •С. Підтримка рН
- •3.2. Патофізіологія серця
- •3.3. Патофізіологія судин.
- •3.4. Зовнішнє дихання.
- •С.Дисрегуляторна недостатність дихання
- •3.5. Травлення
- •3.7. Нирки.
- •Е. Гіпотиреоз с. 530-531
- •3.8. Ендокринна система.
- •3.9. Патофізіологія нервової системи.
- •Посилення секреції шлункового соку.
- •Фантомний
- •Центральний параліч
- •Мозочок
- •Геміплегія
- •Вісцеральний
- •Ацетилхолін
- •Травматизація периферичного нерва
- •3.10. Екстремальні стани
- •С. Серцевий викид збільшується, периферійний опір знижений
В. Тромбоцитопенія
С. Еритропенія
D. Лейкопенія
Е. Тромбопенія
3.1.21. У хворого на хронічний дифузний гломерулонефрит виявлена анемія. З чим пов’язаний її патогенез?
А. Зниженням продукції еритропоетину
В. Пригніченням функції червоного кісткового мозку
С. Дефіцитом внутрішнього фактору Кастла
D. Посиленим гемолізом еритроцитів
Е. Наявністю антитіл до клітин периферичної крові
3.1.22. В поліклініку звернулась жінка зі скаргами на підвищену дратівливість, пітливість, похудіння, тремтіння рук, тахікардію. Об’єктивно: помірна витрішкуватість, тремор рук. Попередній діагноз гіпертиреоз. У периферичній крові -- еритроцитоз. Який механізм збільшення кількості еритроцитів при гіперфункції щитовидної залози?
А. Гіперпродукція еритропоетину
В. Стеноз ниркових артерій
С. Циркуляторна гіпоксія
D. Гіпоксична гіпоксія
Е. Респіраторна гіпоксія
3.1.23. Хвора тривалий час приймала гормональні препарати глікокортикоїдної дії з приводу частих і важких приступів бронхіальної астми. При дослідженні крові виявлено збільшення кількості еритроцитів. Що є причиною еритроцитозу у даному випадку?
А. Гіперпродукція еритропоетину
В. Стеноз ниркових артерій
С. Циркуляторна гіпоксія
D. Гіпоксична гіпоксія
Е. Респіраторна гіпоксія
3.1.24. Внаслідок крововтрати, що викликана травмою, в аналізі крові хворого 18 років, виявлено значне (2,5х1012/л) зменшення кількості еритроцитів. За рахунок яких клітин кісткового мозку буде відбуватись регенерація червоних кров’яних тілець?
А. Поетинчутливих клітин
В. Оксифільних еритробластів
С. Нормобластів
D. Поліхроматофільних еритробластів
Е. Ретикулоцитів
3.1.25. У хворого після гострої крововтрати в крові з’явились поодинокі нормобласти, збільшилась кількість ретикулоцитів. Яка у хворого анемія за здатністю кісткового мозку до регенерації?
А. Регенераторна
В. Гіпорегенераторна
С. Арегенераторна
D. Гіперхромна
Е. Мегалобластична
3.1.26. До термінових механізмів компенсації при гострій крововтраті належить:
А. Підвищення зсідання крові
В. Відновлення білкового складу крові
С. Посилення кровотворення
D. Підвищення синтезу еритропоетину
Е. Пониження артеріального тиску
3.1.27. Нетермінові механізми компенсацій при гострій крововтраті проявляються у вигляді посиленого кровотворення, про яке свідчить збільшення кількості ретикулоцитів. В які терміни після крововтрати це можна виявити?
А. Четверта доба
В. П’ята доба
С. Третя доба
D. Друга доба
Е. Перша доба
3.1.28. У хворого, що знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу гострої постгеморагічної анемії, на 6-й день проведено дослідження крові і виявлено ознаки підвищення регенераторних можливостей кістково-мозкового кровотворення. Назвіть орган, що є відповідальним за регуляцію еритропоезу (синтез еритропоетинів) у даному випадку.
А. Нирки
В. Наднирники
С. Селезінка
D. Щитовидна залоза
Е. Гіпофіз
3.1.29. У випадку гострої крововтрати нормалізація білкового складу крові відбувається через:
А. 8-10 днів
В. 1-2 дні
С. 5-7 днів
D. 3-4 дні
Е. 12-15 днів
3.1.30. У хворого після гострої посттравматичної крововтрати, яка склала за добу 15% об’єму крові, в крові з’явились поодинокі оксифільні нормобласти. При суправітальному зафарбуванні виявлено 25% ретикулоцитів. Яка у хворого анемія за здатністю до регенерації?
А. Регенераторна
В. Арегенераторна
С. Дегенераторна
D. Гіпорегенераторна
3.1.31. Хворий поступив у відділення з діагнозом гостра постгеморагічна анемія. В анамнезі – масивна кровотеча в результаті пошкодження однієї з гілок легеневої артерії. Клінічні дані: блідість шкіри і слизових, частий пульс, часте поверхневе дихання. В основі розвитку вказаних симптомів лежить:
А. Гіпоксія
В. Гіповолемія
С. Гіпоглікемія
D. Гіпохромія
Е. Гіпокапнія
3.1.32. Через який час виявляються ознаки посиленого еритропоезу?
А. До 4-5 діб
В. Не менше, як 2-3 тижні
С. До 10 днів
D. Через місяць
Е. Через 2-3 місяці
3.1.33. На 5-ту добу після кровотечі у хворого з пораненням підключичної артерії зроблений аналіз крові. Які показники мазка крові свідчать про посилення еритропоезу?
А. Ретикулоцитоз
В. Анізоцитоз
С. Пойкілоцитоз
D. Анізохромія
Е. Гіпохромія
3.1.34. У чоловіка, віком 50 років, на 5 добу після гострої шлункової кровотечі у периферичній крові зросла кількість ретикулоцитів. Про що може свідчити це явище?
А. Про підвищення гемопоетичної активності кісткового мозку
В. Про наявність запальної реакції в шлунку
С. Про збільшення синтезу білків у печінці
D. Про наявність дефіциту кисню в організмі
Е. Про наявність алергічної реакції
3.1.35. Хворий, 35 р., поступив у клініку з приводу кулевого поранення грудної клітки. Клінічні дані: бліда шкіра, АТ - 70/40 мм рт. ст., частий пульс, часте поверхневе дихання, масивна внутрішня кровотеча в результаті пошкодження однієї з гілок легеневої артерії. В аналізі крові: еритроцити – 3,6х1012/л, гемоглобін – 84 г/л, колірний показник – 0,7, ретикулоцити – 5%. В мазку крові багато поліхроматофілів, 2 оксифільні нормоцити. Який вид анемії спостерігається в даному випадку?
А. Гостра постгеморагічна
В. Хронічна постгеморагічна
С. Залізодефіцитна
D. Гіпопластична
Е. Апластична
3.1.36. Хвора знаходиться в клініці з приводу травми, що супроводжувалась масивною кровотечею. В аналізі крові: еритроцити – 3,4х1012/л, гемоглобін – 78 г/л, колірний показник – 0,7, ретикулоцити – 0%. В мазку крові багато поліхроматофілів, оксифільні нормоцити. В які терміни після крововтрати будуть виявлятися такі показники гематограми?
А. 4-5 доба
В. 1-2 доба
С. 2-3 доба
D. 3-4 доба
Е. 5-6 доба
3.1.37. Хворий, 20 р., поступив у клініку з приводу кульового поранення, що супроводжувалося масивною внутрішньою кровотечею в результаті пошкодження печінки. В аналізі крові: Е – 3,4х1012/л, гемоглобін – 74 г/л, колірний показник – 0,7, ретикулоцити – 4%. В мазку крові багато поліхроматофілів, 2 оксифільні нормоцити. Який вид анемії розвинувся в даному випадку?
А. Гіпохромна
В. Нормохромна
С. Гіперхромна
D. Мікроцитарна
Е. Сфероцитарна
3.1.38. Хворий, 42 р., поступив у клініку з приводу ножового поранення. Клінічні дані: бліда шкіра, АТ – 80/50 мм рт.ст., частий пульс, часте поверхневе дихання, масивна внутрішня кровотеча в результаті пошкодження печінкової артерії. В аналізі крові: Е – 3,2х1012/л, гемоглобін – 100 г/л, колірний показник – 0,9, ретикулоцити – 0,4%. В які терміни після гострої крововтрати будуть виявлятися такі показники гемограми?
А. Перша доба
В. Друга доба
С. Третя доба
D. Четверта доба
Е. П’ята доба
3.1.39. У хворого після оперативного втручання з приводу видалення пухлини печінки розвинулась внутрішня кровотеча. При обстеженні в аналізі крові виявлено: еритроцити – 3,6х1012/л, гемоглобін – 81 г/л, колірний показник – 0,7, ретикулоцити – 5%. В мазку крові багато поліхроматофілів. Який вид анемії за регенераторними можливостями кісткового мозку розвинувся в даному випадку?
А. Регенераторна
В. Гіпорегенераторна
С. Арегенераторна
D. Гіперрегенераторна
3.1.40. Хвора 42 р., поступила в клініку з діагнозом хронічна постгеморагічна анемія. Який механізм її розвитку?
А. Порушення синтезу гемоглобіну
В. Порушення поділу клітин
С. Підвищене руйнування еритроцитів
D. Підвищена втрата еритроцитів
Е. Пригнічення утворення еритроцитів
3.1.41. Жінка 55 років звернулася зі скаргами на тривалі (до двох тижнів) циклічні маткові кровотечі протягом року, слабкість, запаморочення. При огляді виявлено: блідість шкіри, збільшення частоти дихання, пульс – 90 уд/хв. Аналіз крові: гемоглобін – 70 г/л, еритроцити – 3,2х1012/л, колірний показник – 0,6, лейкоцити – 6,0х109/л, ретикулоцити – 1%. Гіпохромія еритроцитів. Яка патологія крові в хворої?
А. Хронічна постгеморагічна анемія
В. Гемолітична анемія
С. Апластична анемія
D. В12-фолієводефіцитна анемія
