29. Дифузна алопеція: етіологія, патогенез, стадії захворювання, клініка, лікування.

Нормою є облисіння при:

- після родового періоду (3-4 місяці після пологів відбувається рясне випадіння волосся)

- пресенильна алопеція (в клімактеричний період)

- після пубертатний період (різко збільшується кількість гормонів-появ. густе волосся-алопеція відновлення)

- після пересадки волосся

Дифузна, або симтоматична алопеція частіше зустрічається у жінок. Клінічно процес характерезується дифузним порідшенням волосся різного ступення, аж до облисіння, хоча повним воно буває рідко. Шкіра при цьому не пошкоджена.

Причини це інфекції і інші перенесені важкі захворювання, дефіцитні стани (дефіцит вітамінів, мінералів, білків), незбалансовані дієти і голодування; стрес; прийом деяких медикаментів (препаратів для наркозу, гормональних препаратів, цитостатиків і т.д.).

Патогенез облисіння обумовлений порушенням розвитку волосяних фолікулів. Токсичний вплив на матрицю обумовлює передчасний перехід багатьох фолікулів в фазу катагена і потім телогена з подальшим випадінням волосся. Такий механізм випадіння підтверджується довгим інкубаційним періодом. Воно виникає через 1,5-3 місяця після лихоманки або інших пошкоджуючих факторів. Подальший хід процесу визначається тим, що з ліквідацією інфекції фолікули вступають в фазу анагену і у більшості хворих наступає повне відновлення нормального волосяного покриву. Тільки в деяких випадках облисіння залишається стійким.

Форми дифузної алопеції

- аногенова – токсичне облисіння (шампунь, ліки, на виробництві хім. препаратів, хіміотерапія, радіотерапія)

- телогенова – інфекції, імунодефіцит, авітаміноз, цинга, мед. препарати (інгібітори АПФ, бета блокатори, Н2-гістамінблокатори, омепразол)

У чоловіків 5 стадій захворювання

І – облисіння по лінії росту

ІІ – в лобовій частині випадіння волосся

ІІІ – у лобовій і тімяній частині випадіння волосся

ІV – порідіння волосся

V – відсутність волосся в лобовій і тім’яній ділянці

У жінок 3 стадії захворювання

I – порідіння волосся в тім’яній ділянці, фронтальна смужка завширшки 1–3 см залишається незміненою;

II – виражене порідіння волосся в тім’яній ділянці;

III – виражене порідіння волосся фронто-парієтотемпоральної ділянки, у фронтальній ділянці волосся залишається незміненим.

Лікування проводять засобами, що покращують загальний стан організму (вітаміни, мікроелементи, адаптогени, ангіопротектори). При запізнілому переході фолікулів в фазу анагену потрібно провести 3-4 тижневий курс невеликими дозами глюкокортикоїдів або адренокортикотропними гормонами.

При призначенні місцевого лікування використовують методи, які покращують мікроциркуляцію і метаболічні процеси в шкірі голови: опромінення УФ-променнями, мануальний масаж, втирання засобів з подразнюючою дією на шкіру.

30. Гірсутизм. Етіологія, патогенез, клінічні прояви, лікування.

Гірсутизмом називають стан, при якому на тілі з'являється надмірна кількість волосся в андроген-залежних зонах. При цьому зайве волосся може з'являтися над верхньою губою, на підборідді, на щоках, вушних раковинах, спині і грудях, в області сосків, внизу живота, на передній і внутрішній поверхнях стегон. Інакше кажучи, гірсутизм – це надмірне оволосіння за чоловічим типом.

Види гірсутизма

- гормональний (полікістоз, онкозахворювання яєчників, кастрація, надмірна гормональна активність, прийом глюкокортикостероїдів, гіпотиреоз, хв Іценко-Кушенга)

- ідіопатичний (реакція на стрес, стероїди, гормони – глюкокортикостероїди)

- ятрогенний (приймання мед. препаратів, андрогенів)

Етіологія росту зайвого волосся – підвищена чутливість волосяних цибулин до андрогенів, збільшена кількість рецепторів чоловічого гормону в шкірі, підвищена активність ферменту, відповідального за перехід тестостерону в дигідротестостерон (активну фракцію), стресові фактори, виснажливе голодування, полікістоз яєчників.

Лікування гірсутизму – лазерна або фотоепіляція, а також висвітлення волосся. Для лікування гірсутизму застосовуються пероральні контрацептиви, що містять антиандрогени (наприклад, "Діане-35").