- •Косметологія. Визначення. Класифікація. Особливості взаємодії лікаря з косметологічним пацієнтом.
- •Косметичні дефекти шкіри та її придатків. Характеристика. Класифікація.
- •Гендерні особливості шкіри.
- •Анатомо-функціональні особливості дитячої шкіри.
- •Методи діагностики в косметології.
- •Теорії старіння. Геронтологічні косметичні засоби.
- •Фотостаріння шкіри. Профілактика та корекція в умовах косметичного закладу.
- •Зміни шкіри, які виникають при в-12- та фолієводефіцитній анемії.
- •Зміни шкіри, які виникають при лейкемії: етіологія, клініка, лікування.
- •Корекція вікових змін в умовах косметологічного закладу.
- •Зміни шкіри, які виникають при залізодефіцитній анемії.
- •Зміни шкіри, які виникають при гастро-езофагальній рефлюксній хворобі.
- •Зміни шкіри, які виникають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (хронічний панкреатит, целіакія).
- •Зміни шкіри, які виникають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт).
- •Зміни шкіри, які виникають при пухлинах кишечника.
- •Зміни шкіри, які виникають при жовчно-кам’яній хворобі.
- •Зміни шкіри, які виникають при захворюваннях гепато-біліарної системи (гепатит, цироз печінки).
- •Зміни шкіри та її придатків, які виникають при захворюваннях нирок (гострий та хронічний гломерулонефрит, хронічний пієлонефрит).
- •Зміни шкіри та її придатків, які виникають при хронічній нирковій недостатності.
- •Зміни шкіри та її придатків, які виникають при цукровому діабеті.
- •Зміни шкіри та її придатків, які виникають при ендокринних захворюваннях (тиреотоксикоз, гіпотиреоз).
- •Зміни шкіри та її придатків, які виникають при акромегалії.
- •Зміни шкіри та її придатків, які виникають при хворобі та синдромі Іценко-Кушинга.
- •Ожиріння та методи корекції фігури. Поняття “нормальної ваги”. Захворювання, які супроводжують ожиріння.
- •Ожиріння. Підходи до дієтотерапії. Методи та засоби боротьби з ожирінням в умовах косметологічного кабінету.
- •Целюліт. Визначення, етіологія, патогенез, клінічні прояви, стадії розвитку.
- •Корекція целюліту в умовах косметологічного закладу. Методи та засоби корекції.
- •Алопеція. Визначення, класифікація. Вогнищева алопеція: етіологія, патогенез, класифікація, клініка, лікування.
- •Дифузна алопеція: етіологія, патогенез, стадії захворювання, клініка, лікування.
- •Гірсутизм. Етіологія, патогенез, клінічні прояви, лікування.
- •Гіпертрихоз. Етіологія, патогенез, клінічні прояви, лікування.
- •Перерахуйте та охарактеризуйте аномалії стрижня волосся.
- •Вугрова хвороба. Визначення, етіологія, класифікація, клінічні прояви, ускладнення.
- •Методи корекції акне.
- •Особливості застосування процедур при акне шкіри
- •Анатомія і фізіологія нігтьової пластинки та нігтьового ложа. Особливості у дітей.
- •Оніхомікоз. Кандидоз біля нігтьових валиків та нігтів.
- •Зміни форми нігтьових пластинок в практиці косметолога. Методи та засоби корекції в умовах косметологічного закладу.
- •Зміни поверхні нігтьових пластинок в практиці косметолога. Методи та засоби корекції в умовах косметологічного закладу.
- •Зміни товщини нігтьових пластинок в практиці косметолога. Методи та засоби корекції в умовах косметологічного закладу.
- •Зміни кольору нігтьових пластинок в практиці косметолога. Методи та засоби корекції в умовах косметологічного закладу.
- •Оніхомадез. Оніхолізіс. Птеригіум. Методи та засоби корекції в умовах косметологічного закладу.
- •Гіпомеланози. Визначення, класифікація, методи корекції.
- •Гіпермеланози. Визначення, класифікація, методи корекції.
- •Рубці: визначення, етіологія, класифікація. Патоморфологія.
- •Фізіологічні рубці. Класифікація, визначення, методи корекції.
- •Гіпертрофічні рубці. Класифікація, визначення, методи корекції.
- •Келоїдні рубці. Класифікація, визначення, патоморфологія, методи корекції.
- •Новоутворення шкіри. Етіологія, патогенез, клінічні прояви.
- •Етіологія.
- •Показання та протипоказання до застосування косметичних процедур та препаратів з урахуванням віку та статі.
- •Ін’єкційні методи в косметології.
Гіпермеланози. Визначення, класифікація, методи корекції.
Гіпермеланози – збільшення кількості меланіну в епідермісі або дермі.
Гіпермеланоз в свою чергу поділяються на епідермальні пігментні порушення, що характеризуються коричневим забарвленням, і дермальні (синє, синювато-сіре, сіре забарвлення). Коричневі гіпермеланози (Меланодермія) пов'язані із збільшенням вмісту меланіну в епідермісі в результаті посилення активності меланоцитів, збільшення кількості секреторних меланоцитів, числа меланосом або їх розмірів. Синювато-сірі гіпермеланози (церулодерма, синя шкіра) подібні з помилковим татуіровочним меланіном і пояснюються присутністю меланіну в дермі, в ектопічних дермальних меланоцитах або дермальних макрофагах, які в результаті ефекту Тіндола надають шкірі характерний сірий, сіро-блакитний або синій колір.
Класифікація
1. Первинні гіпермеланози.
1.1 Вроджені гіпермеланози: Невус пігментний. Лентиго юнацьке.
1.2 Спадкові гіпермеланози: Веснянки. Меланізм.
1.3 набутий гіпермеланоз: Хвороба Аддісона. Мармурова пігментація шкіри Бушко-Ейхорн. Паразитарна меланодермія.
2. Вторинні гіпермеланози.
2.1 Постінфекційна меланодермія: Сифілітична меланодермія. Туберкульозна.
Методи корекції. Відбілювання як метод боротьби з гіперпігментацією складається з двох головних елементів: 1) відлущування рогового шару за допомогою альфа гідроксикислот (гліколева, молочна, лимонна) або апаратних методів (лазерне шліфування, дермабразія); 2)зменшення продукції меланіну (специфічна депігментуюча терапія). Для зменшення продукції меланіну зазвичай застосовують речовини, що оборотно пригнічують синтез меланіну в меланоцитах (гідрохінон, азелаїнова кислота); інгібітори ферменту тирозинази (арбутин, койєва кислота);похідні аскорбінової кислоти (магнію Аскорбін 2 фосфат).
Рубці: визначення, етіологія, класифікація. Патоморфологія.
Рубці – це сполучно-тканинне щільне утворення, яке виникає із-за регенерації тканин після запалення або пошкодження (наприклад, слід, що залишився на шкірі після загоєння рани, в міокарді – після інфаркту, в 12-палої кишці – після загоєння виразок і т. д.).
Етіологія внаслідок травм і хірургічних втручань. Рубці виникають внаслідок порушення цілісності шкіри і подальшого її загоєння. Фізіологічна структура шкірних покривів порушується внаслідок травм механічного характеру, опіків, захворювань шкіри. Як наслідок, шкіра заміщається сполучною тканиною. Рубці утворюються не тільки на шкірі, але і під шкірою, тобто на внутрішніх органах.
Класифікація
Якщо процес рубцювання проходить нормально, без ускладнень, то на шкірному покриві формується нормотрофічний рубець (плоский, його колір максимально наближений до кольору навколишньої шкіри, малопомітний, особливого дискомфорту людині вони не доставляють).
Атрофічні рубці виникають після вугрової висипки або внаслідок неякісного видалення папілом і родимок. Такі рубці від прищів на обличчі знаходяться нижче загального рівня шкіри.
Проте в сучасній медицині є багато засобів, що дозволяють позбутися рубців даного типу. І якщо крем або інший місцевий засіб в даному випадку малоефективний, то лазерне шліфування обличчя і ряд інших процедур дозволяють практично повністю прибрати такі рубці. Атрофічними рубцями є також розтяжки (стрії).
Гіпертрофічні рубці виступають над шкірним покривом і мають яскравий рожевий колір.
Келоїдні рубці різко обмежені і сильно виступають над навколишнім шкірним покривом. Як правило, такі рубці болючі, може доставляти печіння, свербіж. Такі рубці можуть мати більшу площу, ніж ушкодження. Лікування глюкокортикостероїдна мазь, внутрішньо рубцеві ін’єкції лідази, імунотерапія, віт. та мікроелементи.