- •Косметологія. Визначення. Класифікація. Особливості взаємодії лікаря з косметологічним пацієнтом.
- •Косметичні дефекти шкіри та її придатків. Характеристика. Класифікація.
- •Гендерні особливості шкіри.
- •Анатомо-функціональні особливості дитячої шкіри.
- •Методи діагностики в косметології.
- •Теорії старіння. Геронтологічні косметичні засоби.
- •Фотостаріння шкіри. Профілактика та корекція в умовах косметичного закладу.
- •Зміни шкіри, які виникають при в-12- та фолієводефіцитній анемії.
- •Зміни шкіри, які виникають при лейкемії: етіологія, клініка, лікування.
- •Корекція вікових змін в умовах косметологічного закладу.
- •Зміни шкіри, які виникають при залізодефіцитній анемії.
- •Зміни шкіри, які виникають при гастро-езофагальній рефлюксній хворобі.
- •Зміни шкіри, які виникають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (хронічний панкреатит, целіакія).
- •Зміни шкіри, які виникають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт).
- •Зміни шкіри, які виникають при пухлинах кишечника.
- •Зміни шкіри, які виникають при жовчно-кам’яній хворобі.
- •Зміни шкіри, які виникають при захворюваннях гепато-біліарної системи (гепатит, цироз печінки).
- •Зміни шкіри та її придатків, які виникають при захворюваннях нирок (гострий та хронічний гломерулонефрит, хронічний пієлонефрит).
- •Зміни шкіри та її придатків, які виникають при хронічній нирковій недостатності.
- •Зміни шкіри та її придатків, які виникають при цукровому діабеті.
- •Зміни шкіри та її придатків, які виникають при ендокринних захворюваннях (тиреотоксикоз, гіпотиреоз).
- •Зміни шкіри та її придатків, які виникають при акромегалії.
- •Зміни шкіри та її придатків, які виникають при хворобі та синдромі Іценко-Кушинга.
- •Ожиріння та методи корекції фігури. Поняття “нормальної ваги”. Захворювання, які супроводжують ожиріння.
- •Ожиріння. Підходи до дієтотерапії. Методи та засоби боротьби з ожирінням в умовах косметологічного кабінету.
- •Целюліт. Визначення, етіологія, патогенез, клінічні прояви, стадії розвитку.
- •Корекція целюліту в умовах косметологічного закладу. Методи та засоби корекції.
- •Алопеція. Визначення, класифікація. Вогнищева алопеція: етіологія, патогенез, класифікація, клініка, лікування.
- •Дифузна алопеція: етіологія, патогенез, стадії захворювання, клініка, лікування.
- •Гірсутизм. Етіологія, патогенез, клінічні прояви, лікування.
- •Гіпертрихоз. Етіологія, патогенез, клінічні прояви, лікування.
- •Перерахуйте та охарактеризуйте аномалії стрижня волосся.
- •Вугрова хвороба. Визначення, етіологія, класифікація, клінічні прояви, ускладнення.
- •Методи корекції акне.
- •Особливості застосування процедур при акне шкіри
- •Анатомія і фізіологія нігтьової пластинки та нігтьового ложа. Особливості у дітей.
- •Оніхомікоз. Кандидоз біля нігтьових валиків та нігтів.
- •Зміни форми нігтьових пластинок в практиці косметолога. Методи та засоби корекції в умовах косметологічного закладу.
- •Зміни поверхні нігтьових пластинок в практиці косметолога. Методи та засоби корекції в умовах косметологічного закладу.
- •Зміни товщини нігтьових пластинок в практиці косметолога. Методи та засоби корекції в умовах косметологічного закладу.
- •Зміни кольору нігтьових пластинок в практиці косметолога. Методи та засоби корекції в умовах косметологічного закладу.
- •Оніхомадез. Оніхолізіс. Птеригіум. Методи та засоби корекції в умовах косметологічного закладу.
- •Гіпомеланози. Визначення, класифікація, методи корекції.
- •Гіпермеланози. Визначення, класифікація, методи корекції.
- •Рубці: визначення, етіологія, класифікація. Патоморфологія.
- •Фізіологічні рубці. Класифікація, визначення, методи корекції.
- •Гіпертрофічні рубці. Класифікація, визначення, методи корекції.
- •Келоїдні рубці. Класифікація, визначення, патоморфологія, методи корекції.
- •Новоутворення шкіри. Етіологія, патогенез, клінічні прояви.
- •Етіологія.
- •Показання та протипоказання до застосування косметичних процедур та препаратів з урахуванням віку та статі.
- •Ін’єкційні методи в косметології.
Фізіологічні рубці. Класифікація, визначення, методи корекції.
Фізіологічні – даний тип шрамів, що виникли після травми, характеризується тим, що вони починають поступово бліднути, стаючи малопомітними і зменшуються в об'ємі.
Класифікація.
Нормотрофічний рубець(утворюється на рівні шкіри).
Атрофічні рубці (утворюється в глибені шкіри, в ділянці де нема гіподерми).
Гіпертрофічні рубці (над шкірою) – Біопсія, Дерматоскопія. Променева терапія; Мазева терапія.
Гіпертрофічні рубці. Класифікація, визначення, методи корекції.
Гіпертрофічні рубці – структурні зміни у епідермальному шарі шкіри людини після загоєння рани чи опіку. Особливий вид рубців, що значно збільшені та формуються невдовзі після загоєння рани внаслідок посиленої продукції волокон сполучної тканини.
Класифікація
Істинні (спонтанні) – виникають на візуально незміненій шкірі, виділяється на 3-5 мм над поверхнею шкіри, є червоного або рожевого кольору та водянисті, з гладкою блискучою поверхнею.
Помилкові – виникають після травми (механічної, термічної, хімічної та ін).
Методи корекції
Біопсія;
Дерматоскопія.
Променева терапія;
Мазева терапія.
Келоїдні рубці. Класифікація, визначення, патоморфологія, методи корекції.
Келоїдні рубці – одна з форм відновлення шкірних покривів після пошкодження, яка характеризується порушенням процесу регенерації з утворенням специфічного утворення над шкірою – келоїду. Назва келоїд походить від грецького keleis - пухлина та eidos - вид, схожість.
Келоїди поділяють на дві групи:
Справжні (келоїдна хвороба) – захворювання, яке проявляється утворенням келоїдів на шкірі без травм та запалень. Іноді вони з’являються в місцях забою або в місцях механічного тиснення. Їх часто пов’язують з аутосомно-домінантним або аутосомно-рецесивним типом успадкування. Деякі синдроми також пов’язані з келоїдоутворенням (Rubinstein-Taybi, Goeminne).
Несправжні (рубцеві) – не залежать від статті, величини пошкодження. Більш схильними до утворення келоїдних рубців є люди з темною шкірою.
Класифікація Рубці мають два різновиди:
Молоді утворення, вік яких до 5 років. Вони знаходяться у стані активного розвитку, характеризуються гладкою поверхнею і мають червоний колір і високу щільність за рахунок синтезу фібробластами вологоємних молекул (гликозаміногліканів, колагенового білку).
Застарілі рубці мають вік понад 5 років. Їх розвиток призупинено, вони мають зморшкувату поверхню блідо рожевого кольору, можуть іноді мати хрящеву щільність за рахунок відкладань гіаліну та кальцію. Якщо колоїди займають велику площу, то в таких випадках можуть виникати контрактури.
Методи корекції. Глюкокортикостероїди креми/мазь, внутрішньо рубцеві ін’єкції лідази, імунотерапія, ін’єкції біостимуляторів, вітаміни, мікроелементи, судинні препарати, препарати контрактубекс, гепарини, комуфляжна косметика, компресійна білизна, іонофорез, мезотерапія.