- •Косметологія. Визначення. Класифікація. Особливості взаємодії лікаря з косметологічним пацієнтом.
- •Косметичні дефекти шкіри та її придатків. Характеристика. Класифікація.
- •Гендерні особливості шкіри.
- •Анатомо-функціональні особливості дитячої шкіри.
- •Методи діагностики в косметології.
- •Теорії старіння. Геронтологічні косметичні засоби.
- •Фотостаріння шкіри. Профілактика та корекція в умовах косметичного закладу.
- •Зміни шкіри, які виникають при в-12- та фолієводефіцитній анемії.
- •Зміни шкіри, які виникають при лейкемії: етіологія, клініка, лікування.
- •Корекція вікових змін в умовах косметологічного закладу.
- •Зміни шкіри, які виникають при залізодефіцитній анемії.
- •Зміни шкіри, які виникають при гастро-езофагальній рефлюксній хворобі.
- •Зміни шкіри, які виникають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (хронічний панкреатит, целіакія).
- •Зміни шкіри, які виникають при захворюваннях шлунково-кишкового тракту (хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт).
- •Зміни шкіри, які виникають при пухлинах кишечника.
- •Зміни шкіри, які виникають при жовчно-кам’яній хворобі.
- •Зміни шкіри, які виникають при захворюваннях гепато-біліарної системи (гепатит, цироз печінки).
- •Зміни шкіри та її придатків, які виникають при захворюваннях нирок (гострий та хронічний гломерулонефрит, хронічний пієлонефрит).
- •Зміни шкіри та її придатків, які виникають при хронічній нирковій недостатності.
- •Зміни шкіри та її придатків, які виникають при цукровому діабеті.
- •Зміни шкіри та її придатків, які виникають при ендокринних захворюваннях (тиреотоксикоз, гіпотиреоз).
- •Зміни шкіри та її придатків, які виникають при акромегалії.
- •Зміни шкіри та її придатків, які виникають при хворобі та синдромі Іценко-Кушинга.
- •Ожиріння та методи корекції фігури. Поняття “нормальної ваги”. Захворювання, які супроводжують ожиріння.
- •Ожиріння. Підходи до дієтотерапії. Методи та засоби боротьби з ожирінням в умовах косметологічного кабінету.
- •Целюліт. Визначення, етіологія, патогенез, клінічні прояви, стадії розвитку.
- •Корекція целюліту в умовах косметологічного закладу. Методи та засоби корекції.
- •Алопеція. Визначення, класифікація. Вогнищева алопеція: етіологія, патогенез, класифікація, клініка, лікування.
- •Дифузна алопеція: етіологія, патогенез, стадії захворювання, клініка, лікування.
- •Гірсутизм. Етіологія, патогенез, клінічні прояви, лікування.
- •Гіпертрихоз. Етіологія, патогенез, клінічні прояви, лікування.
- •Перерахуйте та охарактеризуйте аномалії стрижня волосся.
- •Вугрова хвороба. Визначення, етіологія, класифікація, клінічні прояви, ускладнення.
- •Методи корекції акне.
- •Особливості застосування процедур при акне шкіри
- •Анатомія і фізіологія нігтьової пластинки та нігтьового ложа. Особливості у дітей.
- •Оніхомікоз. Кандидоз біля нігтьових валиків та нігтів.
- •Зміни форми нігтьових пластинок в практиці косметолога. Методи та засоби корекції в умовах косметологічного закладу.
- •Зміни поверхні нігтьових пластинок в практиці косметолога. Методи та засоби корекції в умовах косметологічного закладу.
- •Зміни товщини нігтьових пластинок в практиці косметолога. Методи та засоби корекції в умовах косметологічного закладу.
- •Зміни кольору нігтьових пластинок в практиці косметолога. Методи та засоби корекції в умовах косметологічного закладу.
- •Оніхомадез. Оніхолізіс. Птеригіум. Методи та засоби корекції в умовах косметологічного закладу.
- •Гіпомеланози. Визначення, класифікація, методи корекції.
- •Гіпермеланози. Визначення, класифікація, методи корекції.
- •Рубці: визначення, етіологія, класифікація. Патоморфологія.
- •Фізіологічні рубці. Класифікація, визначення, методи корекції.
- •Гіпертрофічні рубці. Класифікація, визначення, методи корекції.
- •Келоїдні рубці. Класифікація, визначення, патоморфологія, методи корекції.
- •Новоутворення шкіри. Етіологія, патогенез, клінічні прояви.
- •Етіологія.
- •Показання та протипоказання до застосування косметичних процедур та препаратів з урахуванням віку та статі.
- •Ін’єкційні методи в косметології.
Вугрова хвороба. Визначення, етіологія, класифікація, клінічні прояви, ускладнення.
Захворювання сальних залоз, що характеризується закупоркою і запаленням волосяних фолікул, називається акне або вугровою хворобою.
Етіологія порушенням виділення шкірного салу, зміни гормонального статусу, патологічна кератинізація фолікулярного каналу, інтенсивна колонізація бактеріями сальних залоз, генетична приналежність, косметика, стрес, захворювання ШКТ, медикаменти.
Класифікують на акне новонароджених, немовлят, підліткове і пізнє акне.
Акне новонароджених виникають на фоні гормонального кризу в вигляді тимчасової гіпертрофії сальних залоз і міліумів (білих вугрів).
Акне немовлят спостерігають у дітей віком від 6 міс. до 2-3 р., мають запальний характер і розвиваються на фоні порушень в системі інгібірування ендогенних стероїдів.
Підліткові акне інколи має тяжкий перебіг з формуванням глибоких рубців і пігментацій.
Пізне акне проявляється в віці 30-40 р. на фоні гіперандрогенії при патології наднирників чи полових залоз.
Клінчіні прояви на шкірі спини, грудей, передпліччя і на обличчі утворюються запальні утворення у вигляді вузликів, гнійників (в діаметрі до п'яти міліметрів) і вузлів (більш п'яти міліметрів в діаметрі). Також утворюються не запальні освіти – комедони (чорні точки). У Т-зоні обличчя з'являється жирний блиск. При самостійному видавлювання вугрів залишаються рубці і ерозії. В деяких випадках утворюються келоїдні рубці.
Ускладнення можливість попадання вторинної інфекції і розвитку запальних процесів в нижележачих тканинах, завдяки розчісування шкіри та пошкодження її цілісності. Формування рубців різної форми, кольору і ступеня вираженості. Ще одним ускладненням вугрової хвороби можна назвати фолікуліт – запалення волосяних цибулин. Вугрова хвороба значно знижує якість життя, негативно відбивається на психо-емоційному стані хворого, може провокувати розвиток нервових хвороб. + ерозії і пігментації.
Методи корекції акне.
Чистка шкіри
Просушуючі та протизапальні маски
Дарсонвалізація (великі дози)
Терапевтичний лазер
Поверхневий пілінг
Дезінкрустація
Космеханіка
Оксигенотерапія
Фотохромотерапія
Фотодинамічна терапія
Особливості застосування процедур при акне шкіри
УФО терапія при акне не показана. Протипоказана вапоризація шкіри (може призводити до дегідратації шкіри та порушення її бар’єрних властивостей)
Масаж в підлітковому віці можна призначати лише без використання масел.
Космеханіка – інтенсивна тривимірна стимуляція, яка впливає на ліфтинг шкіри обличчя, шиї і грудях.
Вапоризація – косметична процедура, заснована на механічному і температурному впливі водяних бризок (пари), що розпилюються під тиском, на шкіру обличчя.
Анатомія і фізіологія нігтьової пластинки та нігтьового ложа. Особливості у дітей.
Особливості розвитку нігтів у дітей
У дітей ріст нігтів відбувається дуже повільно, і тільки незадовго до родів нігтева пластинка досягає кінця дистальної фаланги.
Для новонароджених характерне деяке сповільнення росту нігтів, пов’язане з вираженим потовщенням епідермальних тяжів під нігтьовим ложем і зміненого внаслідок цього крово- та лімфотоку.
Анатомія і фізіологія нігтя
Нігтьову пластинку можна розділити на три частини: корінь, тіло, вільний край.
Корінь нігтя майже повністю лежить під заднім нігтьовим валиком. Тіло нігтя являє собою власне нігтьову пластинку, що із трьох сторін обмежена нігтьовими валиками: заднім і двома бічними.
Товщина нігтьової пластинки становить 0,3-0,5 мм. З боку заднього нігтьового валика на ніготь поступово наростає епоніхій, який ще зветься кутикулою. Це шкірне утворення виконує важливу роль – захищає корінь нігтя і його ростову зону.
Поверхня нігтьових пластинок нерівна, вона являє собою чергування подовжніх валиків і борозенок. У кожної людини цей малюнок індивідуальний, що має значення для криміналістики.
Нігтьова пластинка утворюється в результаті поділу клітин матриксу.
Нігтьове ложе складається з епітелію і дерми, або коріуму. Епітелій нігтьового ложа – піднігтьова пластинка (шкірка), або гіпоніхій – являє собою паростковий шар епідермісу шкіри, що складається з базальних і шипуватих клітин. Нігтьове ложе наповнене мережею кровоносних судин, які дозволяють нігтьовій пластині виглядати природно. Саме тут клітини, створені матриксом, відмирають, а процес зроговіння завершується. Також задається напрямок росту нігтів. Крім іншого, воно дуже чутливе до механічних впливів.
Проксимальна (задня) ділянка епітелію нігтьового ложа – нігтьовий матрикс – більш товстий, розташовується на сполучній тканині дерми, що утворює високі сосочки, які рясно кровопостачаються і іннервуються. Передня межа нігтьового матриксу позначається на ніготь луночки, білий колір якої обумовлений тим, що крізь товстий епітелій нігтьового матриксу не видно кровоносні судини дерми.
Між матриксом і коренем нігтя відсутня різка межа: матрикс є паростковим шаром епітелію, а речовина кореня нігтя – його роговим шаром. За 1 місяць нігтьова пластинка виростає приблизно на 1,5-3 мм, її повне оновлення відбувається за 96-115 днів. На руках нігтя ростуть в 2-3 рази швидше, ніж на ногах; у чоловіків ріст нігтя більш виражений, ніж у жінок. Поперечні борозенки на поверхні нігтьової пластинки вказують на зміну темпу її росту, що має місце при ушкодженнях нігтьового матриксу.
