25. Світовий фінансовий ринок та його структура

Світовий фінансовий ринок (СФР) - система відносин попиту і пропозиції щодо фінансового капіталу, який функціонує у міжнародній сфері в якості покупних і платіжних засобів, кредитів, інвестиційних ресурсів.

Основна мета СФР - акумуляція і перерозподіл фінансових ресурсів за допомогою посередників.

Основна функція СФР - забезпечення міжнародної ліквідності, (можливості швидко залучити достатню кількість грошових засобів в різних формах на вигідних умовах на наднаціональному рівні).

Операції на світовому фінансовому ринку поділяють на 2 великі групи – кредитн та інвестиційні.

Світовий фінансовий ринок спеціалізується в основному на емісії цінних паперів та їх купівлі-продажу. Попит формують підприємства, у тому числі банки, шляхом емісії цінних паперів, а також держава, яка видає займи. 

Світовий фінансовий ринок  (СФР) — це:

а) організаційний  механізм міждержавного руху та перерозподілу капіталів, придатних  для використання  за межами свого утворення та походження, на міграцію яких впливає ринковий попит та пропо- зиція, а також регулюючі дії держав та міжнародних валютно-фінан- сових центрів;

б) глобальна цілісна система національних  та регіональних фінан- сових ринків, що включає сукупність ринкових форм торгівлі фінансо- вими активами та об’єднана уніфікацією операцій, спільними умовами функціонування й закономірностями еволюції.

Суб’єкти СФР:

– кредитори або первинні інвестори — фізичні  та юридичні  осо- би, державні, міждержавні та наддержавні інститути, що мають надлишкові ліквідні активи;

– позичальники  та емітенти — фізичні  та юридичні  особи, дер- жавні, міждержавні та наддержавні  інститути,  що мають дефі- цит коштів;

– спеціалізовані  фінансові  посередники  —  комерційні  банки,  ін- вестиційні  компанії,  трастові, пенсійні  та інвестиційні фонди, ощадно-позичкові асоціації тощо;

– хеджери — страховики  ризиків,  пов’язаних  з валютними  кре- дитними операціями  та операціями  з цінними паперами;

– органи регулювання  і контролю.

Структура:

26. Міжнародні валютно – кредитні організації

Найважливішу роль серед міжнародних валютно-фінансових організацій у сучасний період відіграють Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), який сьогодні є головною установою Світового банку.

Міжнародніі валютно-кредитні організації створюються на базі багатосторонніх угод між державами. Їхня мета — сприяти розвитку зовнішньої торгівлі і міжнародного та регіонального валютно-фінансового співробітництва, підтримання рівноваги платіжних балансів країн, що входять до них, регулювання курсів їх валют, надання кредитів цим країнам та гарантування приватних позик за кордоном.

Найважливішу роль серед них у сучасний період відіграють Міжнародний валютний фонд (МВФ) та Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), який сьогодні є головною установою Світового банку. Окрім МБРР до структури Світового банку входять: Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій (БАТІ) та Міжнародний Центр із врегулювання інвестиційних суперечок (МЦВІС).

Міжнародний валютний фонд було засновано як валютно-фінан­сову організацію міжнародного співробітництва. В своїй діяльності він сполучає функції регулювання, фінансування й консультації. З 1946 р. МВФ має статус спеціалізованого органу ООН, але в своїй діяльності він користується фактичною самостійністю. Основна функція МВФ полягає в фінансуванні й кредитуванні країн-членів. При цьому, якщо на початку своєї діяльності МВФ надавав кредити переважно розвинутим країнам, то з 70-х років наголос в цьому відношенні все більше робиться на країни, що розвиваються. В 90-х роках для МВФ склалася нова ситуація, коли до нього увійшла група колишніх соціалістичних країн, які потерпають сьогодні від економічних труднощів. Надання допомоги цим країнам МВФ обу­мовлює низкою умов, підчас досить жорстких.

Міжнародний банк реконструкції й розвитку (МБРР) був утво­рений водночас із МВФ, його засновниками були 44 країни. Діяльність МБРР спочатку була спрямована на фінансування ре­конструкції економіки європейських країн, що постраждали підчас війни. Згодом сфера його діяльності значно розширилась й охопи­ла Латинську Америку, Африку, Близький Схід та інші регіони Азії. В основі діяльності МБРР є допомога країнам-членам, в першу чер­гу, таким, що розвиваються, в їх економічному розвиткові. Членами МБРР можуть стати тільки учасники МВФ; таким чином, ці дві організації тісно пов'язані, мають спільну політику.

Поступово функції МБРР ускладнювались. Зросли його фінансові ресурси, збільшилась кількість філій. Членами МБРР стала більшість країн світу (в тому числі й Україна). Він перетворився в світову гло­бальну організацію, що регулює валютно-кредитний ринок. Згодом МБРР очолив об'єднання, яке одержало назву Світового банку. Світо­вий банк — це група, що складається з п'ятьох організацій: МБРР, Міжнародна асоціація розвитку (МАР), Міжнародна фінансова корпо­рація (МФК), Багатостороння агенція гарантування інвестицій (БАТІ) й Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС).