- •1. Інтернаціоналізація господарського життя. Міжнародний поділ праці: сутність, форми та фактори.
- •3. Особливості сучасного етапу розвитку світового господарства.
- •4. Міжнародна економічна система: сутність та структура. Міжнародна економічна діяльність та її форми
- •5. Основні форми міжнародних економічних відносин. Принципи і середовище розвитку мев
- •6. Сутність, структура і розвиток міжнар економ
- •7. Субєкти та рівні здійснення мев. Особливості держави як субєкту мев
- •12. Тарифні інструменти регулювання міжнар торг
- •13. Нетарифні інструменти регулювання міжнородної торгівлі
- •14. Методи міжнародної торгівлі. Особливості торгівлі через посередників.
- •15. Торгівля через інституційних посередників : біржова торгівля, міжнародні аукціони та тендери.
- •16. Регулювання міжнародної торгівлі
- •17. Світова організація торгівлі
- •18. Україна на світовому ринку товарів і послуг
- •19. Міжнародний рух капіталу як форма мев. Цілф та чинники вивозу капіталу.
- •20. Основні форми міжнародного руху капіталу
- •21. Сутність характер та форми міжнародних інвестицій
- •22. Стан проблеми та перспективи розвитку міжнародної інвестиційної діяльності в україні
- •24. Основні форми та види міжнародного кредиту
- •25. Світовий фінансовий ринок та його структура
- •26. Міжнародні валютно – кредитні організації
- •27. Мвф та його роль в міжнародних економічних відносинах
- •28. Група Світового банку та його інституції
- •29. Регіональні банки розвитку та співпраця України з ними
- •30. Взаємовідносини України з міжнародними валютно – кредитнами організаціями
- •31. Проблеми зовнішньої заборгованості країн та можливі шляхи їх розв’язання
- •32. Міжнародна міграція робочої сили: сутність, причини, види, наслідки
- •33. Сутність, стуктура та особливості формування світового ринку праці
- •34. Регулювання міжнародних міграційних процесів
- •36. Міжнародні комерційні комерційні та некомерційні науково-технічні зв’язки
29. Регіональні банки розвитку та співпраця України з ними
Регіональні банки розвитку з'явилися в 1950-1960-х рр.
Специфіка діяльності кожного регіонального банку визначається рівнем економічного та культурного розвитку країн свого регіону. Але всі регіональні банки мають єдині цілі і завдання - розробляти стратегію розвитку регіону з урахуванням його специфіки та здійснювати довгострокове кредитування проектів розвитку.
Джерела формування фінансових ресурсів регіональних банків подібні - це мобілізація ресурсів країн свого регіону та залучення коштів ззовні. Але деякі держави не можуть внести кошти в оплату своєї частки. Тому через брак коштів регіональні банки змушені залучати в якості членів і розвинені країни.
Активно беручи участь у діяльності регіональних банків, розвинені країни використовують свою участь для того, щоб направляти їх діяльність у своїх інтересах. Механізм впливу здійснюється шляхом розподілу голосів залежно від розміру внесеного капіталу, що дає їм можливість домагатися скорочення фінансування програм. Але в той же час участь розвинених країн підвищує рейтинг регіональних банків. А це створює для них можливість залучати кошти шляхом розміщення облігаційних позик на міжнародних ринках капіталу.
Одним з джерел забезпечення ресурсами є різні фонди, створювані окремими регіональними банками або в складі групи банків. Такі фонди створюються головним чином за рахунок державних внесків розвинених країн і використовуються для пільгового кредитування.
Регіональні міжнародні банки:
Європейський банк реконструкції і розвитку — ЄБРР
Міжамериканський банк розвитку — МаБР
Африканський банк розвитку — АфБР
Азіатський банк розвитку — АзБР
Україна тісно співпрацює з Європейським Банком Реконструкції і розвитку. Європейський банк реконструкції та розвитку у 2016 році здійснив інвестицій в Україні на 581 млн євро - це на 41,73% менше, ніж роком раніше. Зокрема, у 2016 році в Україні було здійснено інвестицій на 581 млн євро, а у 2015 році - 997 млн євро.
Сукупно на кінець 2016 року ЄБРР інвестував в Україну 12,358 млрд євро, залишаючись провідним інвестором та ініціатором реформ в Україні.
"ЄБРР залишався провідним інвестором та ініціатором реформ в Україні на фоні серйозних проблем, що зберігаються у цій країні", - відзначається у звіті банку.
30. Взаємовідносини України з міжнародними валютно – кредитнами організаціями
Україна з 1994 р. активно співпрацює з МВФ, використовуючи його фінансові і технічні ресурси з метою досягнення макроекономічної стабілізації та створення необхідних передумов для проведення економічних реформ. Таке співробітництво здійснювалось переважно в рамках реалізації 8 спільних програм – STF (системна трансформаційна позика), «Stand-By» (стабілізаційна позика), Механізм розширеного фінансування (позика на підтримку розвитку), попереджувальний «Stand-By».
Після двох років «паузи» у відносинах, у лютому 2014 р. Уряд України звернувся до МВФ з проханням розпочати переговорний процес щодо підготовки нової кредитної угоди між Фондом та Україною. 30 квітня 2014 р. Рада директорів МВФ затвердила нову спільну програму «стенд-бай» на наступні 2 роки у сумі 17,1 млрд. дол. США, з яких у 2014 р. отримано два транші – у травні у розмірі 3,2 млрд. дол. США та у вересні у розмірі 1,4 млрд. дол. США.
У січні 2015 р. досягнуто домовленості про розширення фінансової підтримки України шляхом заміни існуючої програми МВФ stand-by на довготермінову програму Extended Fund Facility (EFF).
11 березня 2015 р. Ради директорів Міжнародного валютного фонду прийняла рішення щодо переходу на довготермінову програму розширеного кредитування (EFF) і виділення Україні 17,5 млрд. дол. США. Ця чотирирічна програма передбачає фінансування заходів з економічної і фінансової стабілізації України.
Перший транш кредиту в обсязі 5 млрд. дол. США поступив в Україну у березні 2015 р.
31 липня 2015 р. відбулось чергове засідання Ради Директорів МВФ, під час якого було ухвалено рішення щодо виділення Україні другого траншу у розмірі 1,7 млрд. дол.
15 вересня 2016 1 млрд доларів від Міжнародного валютного фонду надійшло до України.
При цьому голова регулятора уточнила, що частина надійде в коштах, а частина - у СПЗ (спецправа запозичення).
Як повідомлялося, 14 вересня Міжнародний валютний фонд вирішив виділити Україні третій транш у розмірі 1 млрд доларів за програмою розширеного фінансування EFF.
Спершу передбачалося, що третій транш становитиме 1,7 млрд доларів, що повинен був надійти в країну ще в 2015 році.
Потім влада країни повідомляла, що рішення про третій транш рада директорів МВФ зможе прийняти в червні поточного року.
Через невиконання Україною всіх умов фонд знизив розмір траншу з 1,7 млрд доларів до 1 млрд
Україна тісно співпрацює з Європейським Банком Реконструкції і розвитку. Європейський банк реконструкції та розвитку у 2016 році здійснив інвестицій в Україні на 581 млн євро - це на 41,73% менше, ніж роком раніше. Зокрема, у 2016 році в Україні було здійснено інвестицій на 581 млн євро, а у 2015 році - 997 млн євро.
Сукупно на кінець 2016 року ЄБРР інвестував в Україну 12,358 млрд євро, залишаючись провідним інвестором та ініціатором реформ в Україні.
"ЄБРР залишався провідним інвестором та ініціатором реформ в Україні на фоні серйозних проблем, що зберігаються у цій країні", - відзначається у звіті банку.
