39. Рахункова палата України як суб’єкт здійснення фінансового контролю.

здійснює фінансовий аудит та аудит ефективності щодо:

надходжень до державного бюджету податків, зборів, обов’язкових платежів та інших доходів, включаючи адміністрування контролюючими органами таких надходжень;

проведення витрат державного бюджету, включаючи використання бюджетних коштів на забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Вищої ради юстиції, Генеральної прокуратури України та інших органів, безпосередньо визначених Конституцією України; використання коштів державного бюджету, наданих місцевим бюджетам та фондам загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування; здійснення таємних видатків державного бюджету;

управління об’єктами державної власності, що мають фінансові наслідки для державного бюджету, включаючи забезпечення відрахування (сплати) до державного бюджету коштів, отриманих державою як власником таких об’єктів, та використання коштів державного бюджету, спрямованих на відповідні об’єкти;

надання кредитів з державного бюджету та повернення таких коштів до державного бюджету;

операцій щодо державних внутрішніх та зовнішніх запозичень, державних гарантій, обслуговування і погашення державного та гарантованого державою боргу;

використання кредитів (позик), залучених державою до спеціального фонду державного бюджету від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій, виконання міжнародних договорів України, що призводить до фінансових наслідків для державного бюджету, у межах, які стосуються таких наслідків;

здійснення державних закупівель за рахунок коштів державного бюджету;

виконання державних цільових програм, інвестиційних проектів, державного замовлення, надання державної допомоги суб’єктам господарювання за рахунок коштів державного бюджету;

управління коштами державного бюджету центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

стану внутрішнього контролю розпорядників коштів державного бюджету;

інших операцій, пов’язаних із надходженням коштів до державного бюджету та їх використанням;

виконання кошторису доходів та витрат Національного банку України;

2) проводить експертизу поданого до Верховної Ради України проекту закону про Державний бюджет України (включаючи матеріали, що додаються до цього проекту закону) та готує відповідні висновки;

3) аналізує виконання Державного бюджету України та готує відповідні висновки, а також пропозиції щодо усунення виявлених відхилень і порушень;

4) аналізує річний звіт про виконання закону про Державний бюджет України, поданий Кабінетом Міністрів України, та готує відповідні висновки з оцінкою ефективності управління коштами державного бюджету, а також пропозиції щодо усунення виявлених порушень та вдосконалення бюджетного законодавства;

5) аналізує ефективність використання суб’єктами господарювання пільг із сплати до державного бюджету податків, зборів, обов’язкових платежів, доцільність функціонування пільгових режимів оподаткування та їх вплив на загальний стан надходжень державного бюджету;

6) здійснює попередній аналіз, до розгляду на засіданнях комітетів Верховної Ради України та на пленарних засіданнях Верховної Ради України, звіту Антимонопольного комітету України та звіту Фонду державного майна України в частині, що впливає на виконання державного бюджету;

7) здійснює за зверненням органів місцевого самоврядування, фондів загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, державних підприємств та інших суб’єктів господарювання державного сектору економіки заходи державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) щодо відповідних місцевих бюджетів та діяльності суб’єктів звернення;

8) направляє за результатами заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) обов’язкові для розгляду рішення Рахункової палати;

9) аналізує реалізацію наданих Рахунковою палатою рекомендацій (пропозицій) з метою оцінки їх результативності;

10) звертається до суду у разі порушення об’єктами контролю повноважень членів Рахункової палати та посадових осіб апарату Рахункової палати, зокрема щодо усунення перешкод у реалізації таких повноважень;

11) у разі виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення інформує про них відповідні правоохоронні органи;

12) здійснює співробітництво з вищими органами фінансового контролю інших держав, міжнародними організаціями, укладає з ними угоди про співробітництво, проводить з органами фінансового контролю інших держав спільні та паралельні аудити;

13) здійснює методичну та методологічну роботу з питань державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту);

14) забезпечує проведення для посадових осіб апарату Рахункової палати навчання та підвищення кваліфікації;

15) здійснює інші повноваження, визначені законом.

2. Об’єктами контролю Рахункової палати при виконанні повноважень, визначених частиною першою цієї статті, є державні органи, органи місцевого самоврядування, інші бюджетні установи, у тому числі закордонні дипломатичні установи України, суб’єкти господарювання, громадські чи інші організації, фонди загальнообов’язкового державного соціального і пенсійного страхування, Національний банк України та інші фінансові установи.

3. Рахункова палата за результатами здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту):

1) регулярно інформує Верховну Раду України, Президента України про результати здійснення заходів державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту), включаючи факти порушень бюджетного законодавства;

2) подає Верховній Раді України висновки щодо проекту закону про Державний бюджет України;

3) щокварталу подає Верховній Раді України висновки про стан виконання закону про Державний бюджет України, а також пропозиції щодо усунення виявлених відхилень і порушень;

4) подає Верховній Раді України висновки і пропозиції щодо річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України.

4. Рахункова палата може надавати в межах компетенції консультації Верховній Раді України, Президенту України, Кабінету Міністрів України, міністерствам, іншим державним органам та органам місцевого самоврядування.

40. Аудиторський контроль.

Аудиторський контроль - це професійний незалежний фінансовий контроль. Він виник в Англії на початку XIX ст.

Основне завдання аудиторського контролю - одержання об’єктивної інформації про фінансовий стан суб’єкта, який перевіряється, відповідність його господарської діяльності чинному законодавству. В такому контролі зацікавлені як держава, так і підприємці, він дає змогу поєднувати їх інтереси без додаткового навантаження на бюджет. При цьому аудит аж ніяк не підмінює державний фінансовий контроль.

Законодавець ототожнює поняття «аудит» та «аудиторська перевірка», визначаючи аудит як перевірку даних публічного бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою визначення незалежної думки аудитора про їх достовірність у всіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положенням (стандартам) бухгалтерського обліку або іншим правилам (внутрішнім положенням суб’єктів господарювання) згідно з вимогами користувачів (ст. З Закону України «Про аудиторську діяльність»).

Аудит в Україні здійснюють як фізичні особи - підприємці (аудитори), так і юридичні особи (аудиторські фірми).

Аудитором (від лат. auditor- слухач) може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на зайняття аудиторською діяльністю на території України. Під сертифікацією в наведеному контексті слід розуміти визначення кваліфікаційної придатності кандидата на зайняття аудиторською діяльністю шляхом перевірки його освіти та досвіду роботи, відповідності вимогам Закону України «Про аудиторську діяльність», складання ним письмового кваліфікаційного іспиту.

Аудитор має право займатися професійною діяльністю лише після включення його до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів. Станом на 31 грудня 2011 р. до зазначеного Реєстру включено 520 аудиторів-під- приємців. Закон накладає на них низку обмежень. Аудиторам забороняється безпосередньо займатися іншими видами підприємницької діяльності (торговельною, посередницькою, виробничою тощо), що не виключає їх права одержувати дивіденди від акцій та доходи від інших корпоративних прав, а також використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб. Аудитором не може бути особа, яка має не погашену або не зняту судимість за вчинення злочину або на яку протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення.

Аудиторська фірма - це юридична особа, що створена відповідно до законодавства і займається виключно наданням аудиторських послуг. Право на здійснення аудиторської діяльності мають аудиторські фірми, внесені до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів. Загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі не може перевищувати ЗО %, а керівником її може бути виключно аудитор.

При здійсненні аудиторської діяльності аудитори та аудиторські фірми застосовують відповідні стандарти аудиту. їх затвердження є виключним правом Аудиторської палати України.

Під час проведення перевірки аудитори (аудиторські фірми) мають право:

- самостійно визначати форми і методи проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг на підставі чинного законодавства, стандартів аудитів та умов договору із замовником;

- одержувати необхідні документи, що стосуються предмета перевірки і знаходяться як у замовника, так і у третіх осіб;

- одержувати пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва і працівників замовника;

- перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва суб’єкта господарювання проведення контрольних оглядів, вимірів виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів;

- залучати на договірних умовах до участі в перевірці фахівців різного профілю.

Водночас при здійсненні професійної діяльності на аудитора (аудиторську фірму) покладаються певні обов’язки:

-додержуватися вимог законів України «Про аудиторську діяльність» та «Про засади запобігання і протидії корупції», а також інших нормативно-правових актів, стандартів аудиту, принципів незалежності аудитора та відповідних рішень Аудиторської палати України;

- належним чином проводити аудит та надавати інші аудиторські послуги; повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

- зберігати в таємниці інформацію, одержану при проведенні аудиту та інших аудиторських послуг, не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб;

- відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до договору та закону;

- обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг та роботами, що мають до них безпосереднє відношення (консультації, перевірки, експертизи).

Також закон встановлює спеціальні заборони щодо проведення аудиту у випадках, за яких не забезпечуються вимоги про його незалежність. Зокрема, неприпустимим є здійснення аудиторської діяльності у разі, коли аудитор: а) має прямі родинні стосунки з членами органів управління суб’єкта господарювання, що перевіряється, або особисті майнові інтереси в ньому; б) є працівником, членом органів управління, засновником або власником суб’єкта господарювання (співвласником дочірнього підприємства, філії), що перевіряється;

в) має одержати винагороду, розмір якої є неадекватним якості та фахо- вості наданих послуг.

Аудиторська перевірка може бути добровільною (ініціативною, у разі її проведення за рішенням самого суб’єкта господарювання) та обов’язковою.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про аудиторську діяльність» проведення аудиторської перевірки є обов’язковим для:

1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності відкритих акціонерних товариств, підприємств - емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб’єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства України підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;

перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, відкритих акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;

2) емітентів цінних паперів та похідних (деривативів), а також при одержанні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Однак у будь-якому разі аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) і замовником. Останній має право вільного вибору аудитора (аудиторської фірми). У договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг вказуються предмет і строк перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін.

Період проведення аудиторської перевірки можна поділити на три етапи: підготовчий, аналітичний та підсумковий.

За результатами аудиторської перевірки складають відповідний документ - аудиторський висновок. Він повинен відповідати стандартам аудиту та надає впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовуються при її складанні. Концептуальними основами можуть бути визнані закони та інші нормативно-правові акти України, а також положення (стандарти) бухгалтерського обліку, внутрішні вимоги та положення суб’єктів господарювання, інші джерела. Виконання договору на проведення аудиту підтверджується актом приймання-передавання аудиторського висновку. Аудиторський висновок аудитора іноземної держави при офіційному його поданні установі, організації або суб’єкту підприємництва України підлягає підтвердженню аудитором України (якщо інше не встановлено міжнародним договором).

Аудиторські послуги у вигляді консультації можуть надаватися усно або письмово з оформленням довідки та інших офіційних документів, у вигляді експертизи - оформлюється експертний висновок або акт. Результати надання інших аудиторських послуг оформлюються відповідно до стандартів аудиту.

Зазначимо, що поняття «аудиторська діяльність» значно ширше за поняття «аудиторська перевірка» і передбачає організаційне і методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок та надання інших аудиторських послуг. При цьому аудиторські послуги можуть бути надані у формі аудиторських перевірок і пов’язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницької діяльності фізичних і юридичних осіб.