- •2. Функції фінансів
- •3. Поняття та особливості фінансової діяльності держави.
- •4. Фінансова система України і її структура
- •5. Фінансова діяльність держави
- •6. Принципи фінансової діяльності держави.
- •3. Методи використання грошових ресурсів пов'язані з витрачанням грошових фондів і підрозділяються:
- •8. Форми фінансової діяльності держави.
- •1) За юридичною природою:
- •10. Поняття фінансового права, його предмет та метод.
- •9. Поняття централізованих і децентралізованих фондів коштів.
- •11. Система фінансового права.
- •12. Місце фінансове право в системі права України.
- •13. Наука фінансового права.
- •14. Джерела фінансового права. Фінансове законодавство.
- •15. Поняття фінансово-правових норм, їх зміст, особливості та види.
- •16. Поняття фінансових правовідносин, їх зміст, особливості їх види.
- •17. Структура фінансових правовідносин
- •18. Суб'єкти фінансового права та суб'єкти фінансових правовідносин.
- •19. Верховна рада України та Президент України як суб’єкт фінансових правовідносин.
- •24. Міністерство фінансів як суб’єкт фінансових правовідносин.
- •25. Рахункова палата України як суб’єкт фінансових правовідносин.
- •26. Органи місцевого самоврядування як суб’єкт фінансових правовідносин.
- •3. За формами проведення — на ініціативний та обов'язковий.
- •4. За суб'єктами контролю— на державний, внутрішньогосподарський, відомчий, аудиторський та контроль фінансово-кредитних установ.
- •33. Міністерство фінансів як суб’єкт здійснення фінансового контролю.
- •34. Державна казначейська служба як суб’єкт здійснення фінансового контролю.
- •1) Здійснює державний фінансовий контроль за:
- •39. Рахункова палата України як суб’єкт здійснення фінансового контролю.
- •41. Відповідальність за порушення фінансового законодавства в системі юридичної відповідальності.
- •42. Відповідальність за порушення бюджетного законодавства
- •43. Відповідальність за порушення податкового законодавства
- •45. Значення Державного бюджету України для фінансової системи.
- •46. Бюджетне право, його предмет.
- •48. Бюджетна система України
- •53. Дефіцит і профіцит бюджету.
- •46. Правове регулювання міжбюджетних відносин.
- •54. Правове регулювання міжбюджетних відносин.
- •55. Бюджетний процес і принципи його здійснення.
- •57. Учасники бюджетного процесу та їх повноваження.
- •58. Складання проектів бюджетів.
- •60. Виконання Державного бюджету.
- •62. Підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття по ньому рішення.
- •63. Податкове право як фінансово-правовий інститут.
- •66. Податковий контроль.
- •67. Система оподаткування в Україні та її структура.
- •68. Класифікація податків і зборів (обов’язкових платежів).
- •69. Податок на прибуток підприємств.
- •70. Податок на доходи фізичних осіб.
- •71. Податок на додану вартість.
- •72. Акцизний податок.
- •73. Екологічний податок.
- •74. Рентна плата.
- •75. Мито.
- •76. Місцеві податки та збори.
- •77. Співвідношення податку, збору й мита.
- •79. Бюджетне фінансування: поняття, зміст і принципи.
- •84. Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності
- •85. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •86. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
- •87. Банківська система України.
- •88. Банківське регулювання і банківський нагляд.
- •89. Поняття й особливості державного кредиту.
- •90. Державний борг: поняття та види.
- •91. Форми державного боргу.
- •93. Правове регулювання грошового обігу, поняття грошей і грошової системи.
- •94. Організація та правове регулювання готівкових розрахунків.
- •95. Поняття та правові форми безготівкових розрахунків.
- •96. Контроль за дотриманням порядку ведення безготівкових розрахунків.
- •98. Валютне регулювання і валютний контроль.
- •99. Органи, що здійснюють валютне регулювання і валютний контроль.
73. Екологічний податок.
Зростання ролі економічного інструментарію природоохоронної політики в процесі прийняття управлінських і державних рішень, а також збільшення кількості, різновидів і масштабів використання цих інструментів зумовило необхідність впровадження у вітчизняну систему оподаткування екологічного податку.
Крім важливої регулюючої функції, екологічний податок є вагомим джерелом бюджетних доходів. Найпоказовішим тут є досвід Німеччини, де екоподаткова реформа принесла до бюджету понад 20 млрд євро "зелених податків". Згідно принципу "фіскальної нейтральності" 90% цих коштів було використано для зниження податків на працю та доходи фізичних осіб, наслідком чого стало створення 250 тис. нових робочих місць. І це - одночасно із прямими екологічними наслідками реформи: зниженням викидів діоксину карбону на 2,4% (що в масштабах німецької економіки сягає мільйонів тонн щорічно) та зростанням попиту на екологічно чисті технології (так, лише продаж автомобілів на газовому пальному зріс на 10%).
Екологічним податком в Україні замінено збір за забруднення навколишнього природного середовища. Порядок його нарахування і сплати регламентується Розділом VIII Податкового кодексу України.
Екологічний податок - це загальнодержавний обов'язковий платіж, що сплачується з фактичних обсягів викидів в атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин та розміщення відходів, у томі числі радіоактивних.
Податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами - суб'єктами господарювання, які:
- здійснюють торгівлю на митній території України паливом власного виробництва або передають замовнику (за його дорученням - іншій особі) паливо, вироблене з давальницької сировини такого замовника;
- здійснюють ввезення палива на митну територію України.
74. Рентна плата.
приятливе географічне розташування України і велика кількість природних ресурсів відкриває доступ до загальносвітового ринку. Це потребує їх раціонального розподілу та використання, що може стати передумовою досягнення високих темпів економічного розвитку. При цьому система рентних платежів є чи не найважливішим інструментом фінансового забезпечення охорони довкілля і відтворення природно-ресурсного потенціалу регіонів. На практиці ж вона сприяє вирівнюванню економічних умов господарювання, регулюванню інвестиційних процесів та наповнюванню доходів місцевих бюджетів.
Рентна плата – це загальнодержавний податок, який справляється за користування надрами для видобування корисних копалин і в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, користування радіочастотним ресурсом України, спеціальне використання води та лісових ресурсів, транспортування нафти і нафтопродуктів, природного газу та аміаку територією України. Із перелічених її видів до місцевих бюджетів надходить рентна плата за користування надрами, за спеціальне використання води, за спеціальне використання лісових ресурсів, за використання інших природних ресурсів (диких тварин, рибних й інших ресурсів)[1] (табл. 3.18).