3. Методи використання грошових ресурсів пов'язані з витрачанням грошових фондів і підрозділяються:

а) залежно від спрямованості витрачання:

- пооб'єктний - припускає направлення грошових ресурсів на фінансування певних об'єктів (майнових комплексів та ін.);

- посуб'єктний - виділення і передача грошових коштів окремим суб'єктам (конкретним розпорядникам або одержувачам бюджетних коштів - окремим особам, категоріям осіб або регіонам);

б) залежно від форми надходження грошових ресурсів:

- безготівкові грошові перерахування, розрахунки;

- готівкові грошові кошти.

Методи фінансової діяльності не є застиглими формами реалізації руху грошових фондів, його забезпечення. Природно, вони можуть змінюватися з часом, набувати нового змісту. В основі цих змін лежать перетворення самої держави, зміни її завдань. Так, наприклад, з початку 90-х років XX ст. досить активно розвивався метод обов'язкових мобілізацій, ускладнювалася податкова система України.

Слід визнати, що розподіл методів залежно від напрямів фінансової діяльності вельми умовний, оскільки фонди не є абсолютно відособленими і часто може складатися ситуація, коли унаслідок кореспонденції коштів двох чи більше фондів для одних застосування якого-небудь з вищезгаданих методів служитиме прийомом формування фондів, а для кореспондуючих фондів - розподілом або використовуванням

8. Форми фінансової діяльності держави.

Фінансова діяльність держави й місцевого самоврядування проявляється у відповідних формах як зовнішньому вираженні такої діяльності, що зумовлено змістом останньої. Такі форми можна розмежувати на правові та неправові.

Правові форми фінансової діяльності здійснюються шляхом прийняття й реалізації фінансово-правових актів, які є рішеннями органів державної влади й місцевого самоврядування, прийняті в межах їхньої компетенції згідно з чинним законодавством у процесі формування, розподілу й використання централізованих і децентралізованих фондів коштів держави й місцевого самоврядування.

Фінансово-правові акти можна класифікувати за різними критеріями:

1) За юридичною природою:

- нормативні— правові акти, які містять загальні правила регулювання однотипних фінансових відносин, розраховані на тривале застосування й відповідно не вичерпують свою регулятивну силу їх одноразовим застосуванням;

- індивідуальні—акти застосування норм права, які стосуються конкретного життєвого випадку, звернені до конкретно визначених учасників фінансових відносин і призводять до виникнення, зміни або припинення конкретних фінансових правовідносин;

- змішані— акти, які містять разом з нормами права також Індивідуальні приписи стосовно конкретних життєвих випадків щодо сфери фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування;

2) за юридичної силою:

- законодавчі, до яких відносяться закони, що приймаються Верховною Радою України з питань фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування;

- підзаконні — акти всіх інших органів влади (як органів державної влади, так і органів місцевого самоврядування), які не повинні суперечити законам і мають прийматися для їх виконання;

3) за суб'єктами, які їх приймають:

- фінансово-правові акти Верховної Ради України;

- фінансово-правові акти Президента України:

- фінансово-правові акти Кабінету Міністрів України:

- фінансово-правові акти центральних органів виконавчої влади;

- фінансово-правові акти Верховної Ради і Ради Міністрів Автономної Республіки Крим;

- фінансово-правові акти місцевих органів виконавчої влади;

- фінансово-правові акти органів місцевого самоврядування

- фінансово-правові акти адміністрацій підприємств, установ, організацій.

4) за сферою дії:

- фінансово-правові акти, що діють на всій території держави;

- фінансово-правові акти, що діють у межах окремого регіону,

- фінансово-правові акти, що діють у межах окремого підприємства, установи, організації;

5) за порядком прийняття:

- фінансово-правові акти, які приймаються єдиноначально;

- фінансово-правові акти, які приймаються колегіально;

- фінансово-правові акти, які приймаються за узгодженням.

Неправові форми фінансової діяльності держави й місцевого самоврядування слугують інструментом втілення неправових форм і забезпечують насамперед відповідні передумови для їх реалізації. До таких форм фінансово! діяльності належить проведення різноманітних дій організаційного характеру (засідань і нарад органів влади, конференцій, круглих столів тощо), роз'яснення фінансового законодавства, підготовка матеріалів для фінансового планування, прогнозування, звітності і т.п.