- •Блоки змістових модулів професійної та практичної підготовки
- •Тема: «Методика планування та організації статистичного, епідеміологічного, маркетингового дослідження стану здоров'я населення та діяльності закладів охорони здоров’я» Основні джерела інформації:
- •Завдання 1. Складання плану та програми дослідження
- •1. План дослідження:
- •2. Програма спостереження:
- •Розподіл ознак дослідження за характером та впливом на досліджуване явище
- •3. Програма зведення і групування:
- •3.2. Групувальні ознаки:
- •Тема: «Оцінка стану здоров'я населення на основі комплексу статистичних показників. Методи вивчення та оцінка показників репродуктивного здоров'я» Основні джерела інформації:
- •4. Програма обробки та аналізу:
- •Завдання 1. Оцінка комплексу статистичних показників здоров’я
- •Завдання 2. Вивчення структури системи планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я в Україні
- •Методика організації діяльності системи планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я в україні в україні
- •I. Загальні положення
- •II. Організація надання медичної допомоги населенню з питань планування сім'ї
- •Рівні надання медичної допомоги з планування сім'ї
- •Взаємодія системи планування сім'ї та охорони репродуктивного здоров'я з іншими системами
- •1. Взаємодія з медико-генетичними центрами
- •2. Взаємодія із системою профілактики та боротьби з віл/сніДом
- •3. Взаємодія з дерматовенерологічною системою
- •4. Взаємодія з центрами здоров'я
- •5. Взаємодія з "Клініками, дружніми до молоді"
- •6. Взаємодія з громадськими організаціями та засобами масової інформації (далі - змі)
- •Завдання 3. Заповнення «Лікарського свідоцтва про перинатальну смерть»
- •Витяг з методичних рекомендацій "Кодування захворюваності та смертності у відповідності до Міжнародної статистичної класифікації хвороб 10-го перегляду"
- •Тема: «Медико-соціальні проблеми найважливіших захворювань» Завдання 1. Обговорення медико-соціального значення найважливіших захворювань в Україні та світі.
- •Перелік найважливіших захворювань для підготовки реферату і обговорення:
- •Тема: «Організація надання первинної та екстреної медичної допомоги населенню» Основні джерела інформації:
- •Завдання 1. Оцінка показників здоров’я населення
- •Завдання 2. Складання пам’ятки пацієнту про порядок виклику екстреної медичної допомоги
- •Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події
- •Критерії розподілу звернень залежно від стану пацієнта на екстрені та неекстрені
- •Правила виклику бригад швидкої медичної допомоги
- •Тема: «Організація надання вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги населенню» Основні джерела інформації:
- •Завдання 1. Комплексна оцінка показників здоров’я населення та діяльності закладів охорони здоров’я окремої території
- •Завдання 2. Розрахунок показників діяльності закладів охорони здоров’я, що надають вторинну та третинну медичну допомогу
- •Завдання 1. Зміст роботи лікаря загальної практики / сімейного лікаря.
- •Завдання 2. Комплексна оцінка показників діяльності сімейного лікаря
- •Завдання 3. Розрахунок показників діяльності лікаря загальної практики – сімейного лікаря
- •Завдання 1. Оволодіти алгоритмом вивчення первинних облікових документів, що заповнюються в центрах первинної медичної (медико-санітарної) допомоги
- •Порядок медицинского обслуживания граждан центрами первичной медицинской (медико - санитарной) помощи.
- •Завдання 2. Заповнення основних облікових документів центру первинної медичної (медико-санітарної) допомоги
- •1. «Лікарське свідоцтво про смерть» (ф. № 106/о)
- •2. «Талон для реєстрації заключних (уточнених) діагнозів» (ф. №025-2/о)
- •3. «Карта хворого, який вибув із стаціонару, №__” (ф. № 066/о)
- •Перелік найважливіших захворювань для підготовки реферату і обговорення:
- •Практичне заняття №9 Тема: «Методика проведення медико-соціальної експертизи втрати працездатності в роботі різних закладів охорони здоров’я» Основні джерела інформації:
- •Завдання 1. Оформлення листка непрацездатності
- •Завдання 2. Визначення тактики посадових осіб закладів охорони здоров’я та медико-соціальних експертних комісій в конкретних випадках тимчасової та стійкої втрати працездатності
- •Перелік захворювань, дефектів, необоротних морфологічних станів, порушень функцій органів та систем організму, при яких група інвалідності встановлюється без строку переогляду
- •1. Група інвалідності iа встановлюється при таких захворюваннях:
- •Практичне заняття №10 Тема: «Методика експертної оцінки якості медичної допомоги» Основні джерела інформації:
- •Завдання 1. Проведення експертної оцінки організації медичної допомоги вагітним у жіночій консультації.
- •Головні організаційні елементи надання медичної допомоги вагітним, роділлям і породіллям
- •Завдання 1. Планування роботи амбулаторії загальної практики – сімейної медицини
- •1. Формули для розрахунку функції лікарняної посади
- •2. Формули для розрахунку потреби в лікарняних посадах амбулаторії
- •3. Довідкові дані для розрахунків:
- •Завдання 2. Планування роботи стаціонару
- •1. Формули для розрахунку кількості необхідних стаціоних ліжок окремого профілю
- •2. Формули для розрахунку кількості необхідних лікарняних посад для Вашого профілю ліжок
- •Завдання 1. Характеристика ринку медичних послуг
- •Завдання 2. Аналіз ринку медичних послуг
- •Завдання 3. Swot-аналіз як метод планування
- •Практичне заняття №13 Тема: «Методика фінансового планування діяльності закладів охорони здоров’я. Методи оплати постачальників медичних послуг» Основні джерела інформації:
- •Завдання 1. Розрахунок щомісячної заробітної плати медичного персоналу
- •2. Розрахунок ставки заробітної плати
- •3. Розрахунок фонду оплати праці для даного працівника
- •Завдання 2. Проведення оцінки якості роботи лікарів для встановлення надбавок за обсяг і якість виконаної роботи.
- •Показники діяльності медичних працівників по дільницям амбулаторії загальної практики - сімейної медицини (азпсм)
- •Завдання 1. Розрахунок ціни на медичну послугу.
- •Завдання 2. Розрахунок страхового тарифу при добровільному медичному страхуванні
- •1. Розрахунок навантаження на одного застрахованого.
- •Завдання 1. Інтегральна оцінка ефективності роботи лікаря
- •Завдання 2. Визначення рентабельності закладу охорони здоров’я
- •1. Розраховуємо середню ціну лікування одного хворого в стаціонарі.
- •2. Розраховуємо середню ціну одного ліжко-дня в стаціонарі.
- •3. Розраховуємо рентабельність стаціонару
- •Найважливіші форми обліково-звітної документації, що використовуються у закладах охорони здоров’я
- •Окремі дані з дисципліни «Біостатистика»
- •Значення критерію t (Стьюдента)
- •Рекомендовані джерела інформації а. Перелік обов’язкової навчальної літератури
- •Б. Перелік додаткової навчальної літератури
- •В. Законодавче врегулювання системи медичного обслуговування
- •Г. Рекомендовані електронні ресурси
Витяг з методичних рекомендацій "Кодування захворюваності та смертності у відповідності до Міжнародної статистичної класифікації хвороб 10-го перегляду"
(затверджені Наказом МОЗ України 29.08.2008 № 503)
Перинатальна смертність - (peri-natus навколо пологів) - це смерть немовля (плоду) в перинатальний період. Цей термін було введено у 1948 році в зв'язку з тим, що причини внутрішньоутробної загибелі плоду і смерті новонародженого в ранні строки співпадають.
Перинатальний період є особливим періодом в житті людини. Унікальність його полягає в тому, що безпосередня причина смерті дитини (плоду) в цей період у переважній більшості випадків обумовлена багатофакторним впливом відхилень у стані здоров'я матері в період вагітності та пологів, акушерською патологією перебігу вагітності і пологів, тривалістю вагітності, особливостями розвитку самого плоду. Тому склад причин перинатальної смертності різко відрізняється від причин смертності в усіх інших вікових групах.
Перинатальний період, за визначенням ВООЗ, починається від 22 повних тижнів (154 днів) вагітності (в той час, коли в нормі вага плоду складає 500 грамів) і закінчується через сім повних днів після народження.
Перинатальна смертність включає випадки мертвонародження і випадки смерті новонароджених протягом перших семи днів життя (у ранньому неонатальному періоді). Запис про час смерті дитини в перший день життя (день 0) має бути з вказівкою скільки повних хвилин або годин він прожив.
Обліку дитячої смертності завжди приділялася особлива увага. Ще у 20-і роки минулого сторіччя в лікарське свідоцтво про смерть були введені спеціальні пункти, які дозволяли реєструвати випадки мертвонародження, а також доношеності та недоношеності померлої дитини.
У 60-і роки в лікарське свідоцтво про смерть була введена додаткова інформація. У разі смерті дитини в першу добу життя реєструвалася кількість прожитих годин, з'явилася відмітка про масу (вагу) при народженні дітей, померлих у віці від 6 днів і до 1 місяця. Спеціальне свідоцтво про перинатальну смерть було введено в нашій країні у 1974 році відповідно до рекомендацій ВООЗ, викладеними в МКХ дев'ятого перегляду, що дозволило проводити детальніший облік причин загибелі дитини (плоду) у перинатальному періоді. У цьому документі вказувалися не тільки ураження самого плоду і новонародженого, але і дані акушерської патології у матері, її захворювання, які вплинули на плід, а також деякі соціальні характеристики: місце роботи, заняття по цьому місцю роботи, шлюбний стан, освіта та ін.
У 2006 році відповідно до переходу на МКХ-10 була затверджена нова форма лікарського свідоцтва про перинатальну смерть № 106-2/о.
Лікарське свідоцтво про перинатальну смерть включає 23 пункти, заповнення яких дає інформацію не тільки про захворювання і патологічні стани, що стали причиною загибелі дитини (плоду), але і дозволяє отримати відомості про його фізіологічні характеристики при народженні, а також зібрати необхідну інформацію, що стосується його матері: відомості про число і підсумки попередніх вагітностей і пологів, про місце теперішніх пологів, ким вони були прийняті, а також про наявність захворювань у матері або патології теперішньої вагітності та пологів.
Включення у статистичну розробку даних всього свідоцтва про смерть дає можливість проводити глибокий і деталізований аналіз причин смерті в перинатальному періоді.
Ретельність і повнота заповнення кожного з пунктів лікарського свідоцтва про перинатальну смерть забезпечує необхідну достовірну статистичну інформацію для державної реєстрації випадків смерті і причин смерті. Заповнювати треба всі пункти свідоцтва, а за відсутності тих або інших відомостей треба записати: "не відомі", "невизначено". Пункт 21 медичного свідоцтва про перинатальну смерть "Причина перинатальної смерті" складений в суворій відповідності до міжнародної форми медичного свідоцтва про перинатальну смерть, представлену в МКХ-10. При заповненні цього пункту медичний працівник зобов'язаний керуватися рекомендаціями МКХ-10, що забезпечує можливість на міжнародному рівні порівнювати отримані дані. Надалі, для полегшення сприйняття викладеного матеріалу, ми називатимемо цей 21 пункт "Лікарським свідоцтвом про перинатальну смерть".
Оскільки загибель плоду і новонародженого в значній мірі обумовлюється станом здоров'я матері і особливостями перебігу вагітності і пологів, ці відомості обов'язково повинні відбиватися в свідоцтві разом із відомостями, що стосуються стану організму плоду і новонародженого. Саме тому на відміну від "Лікарського свідоцтва про смерть", яке заповнюється на випадки смерті в інші вікові періоди лікарське свідоцтво про перинатальну смерть складене так, щоб дати можливість відобразити в ньому всю повноту відомостей.
Недоношеність не може бути вказана основною причиною смерті, але, оскільки вона може сприяти настанню асфіксії, родової травми, інфекційних захворювань і інших розладів, вона обов'язково повинна реєструватися як фонове захворювання.
У МКХ-10 виділений клас XVI "Окремі стани, що виникають в перинатальному періоді". При його складанні був дотриманий принцип концентрації в одному класі рубрик, що ідентифікують стани, які властиві перинатальному періоду, тобто захворювання і патологічні стани, що виникли внаслідок внутрішньоутробного розвитку плода, періоду пологів і періоду пристосування новонародженого до позаматкового існування. Наприклад, це природжена та аспіраційна пневмонії, пошкодження гіпоксією головного мозку, ендокринні та гематологічні порушення, специфічні для перинатального періоду, інфекційні хвороби, придбані внутрішньоутробно або в процесі пологів, інші стани. Цей клас достатньо повно відображає сучасні уявлення про особливості перинатальної патології і задовольняє потреби та інтереси клініцистів, тому кодування причин перинатальної захворюваності та смертності проводиться переважно рубриками цього класу.
Перший блок XVI класу P00-P04 призначений виключно для кодування станів матері, ускладнень вагітності і пологів, що викликали ураження плоду і новонародженого, тобто для кодування станів, вказаних в рядках "в" і "г" лікарського свідоцтва про перинатальну смерть. Цей блок не використовується для кодування станів дитини, вказаних у рядках "а" і "б".
Частою помилкою є кодування станів матері рубриками XV класу (O00-O99). Необхідно пам'ятати, що для кодування цих станів використовуються тільки коди XVI класу (P00-P04).
Для кодування станів плоду або новонародженого, які записані в рядках "а" і "б", у переважній більшості випадків, використовуються рубрики XVI класу P05-P96 (Перинатальні стани) або XVII класу Q00-Q99 (Природжені вади розвитку, деформації та хромосомні аномалії), проте можуть бути використані рубрики інших класів МКХ-10, якщо того вимагає стан дитини.
Рубрики P07.- (Розлади, пов'язані зі скороченою вагітністю та низькою масою тіла при народженні, НКІР) і P08.- (Розлади, пов'язані з подовженою вагітністю та великою масою тіла при народженні) не використовуються як основна причина смерті дитини (плоду), якщо є відомості про яку-небудь іншу причину смерті в перинатальному періоді.
Дитина може загинути в перинатальний період не тільки від захворювання, що було, але і від дії будь-якої зовнішньої причини: падіння з сповивального столика, асфіксії внаслідок попадання в дихальні шляхи молока, яке дитина відригнула без нагляду і таке інше. У цьому випадку в рядку "а" Лікарського свідоцтва про перинатальну смертьзаписується основне захворювання дитини, що розвинулося як наслідок дії зовнішньої причини і закінчилося летально, воно кодується рубрикою, відповідною цьому захворюванню. У рядку "в" записується зовнішня обставина, яка послужила причиною смерті новонародженого, яка кодується рубриками XX класу.
Такий самий принцип заповнення лікарського свідоцтва про перинатальну смерть дотримується і у разі смерті новонародженого від лікарської помилки, нещасному випадку при наданні медичної допомоги. У рядку "а" лікарського свідоцтва про перинатальну смерть записується захворювання дитини, що виявилося випадком ятрогенної патології, яке кодується рубриками, що входять в XIX клас. У рядку "в" указується сама медична помилка або нещасний випадок, який кодується відповідним кодом XX класу.
3
СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ №3
