30. Характеристика Методів суворо регламентованих вправ.

При використанні цих методів діяльність учнів організовується та регулюється з найбільшою регламентацією, що виражається у:

жорстко організованій програмі рухів (склад рухів, порядок їх повторень, порядок, зв′язки);

нормуванні навантаження та повному керуванні його динамікою у процесі вправ, а також суворо встановленому порядку чергування навантажень з відпочинком;

використанні визначених зовнішніх умов, що полегшують точне керування діями учнів.

У процесі виховання фізичних здібностей за рекомендаціями С.М. Вайцеховського (1971), Г.И. Кукушкина (1975), Л.П. Матвеева, А.Д. Новикова (1976), В.Н. Платонова (1987) використовують:

рівномірний метод (вправа виконується тривалий час без суттєвих змін інтенсивності).

Використовується для вихованн6я загальної витривалості, підтримки набутого рівня тренованості, адаптації до нових навантажень та для закріплення рухових навичок;

перемінний метод або «фартлек» - гра швидкостей ( вправа виконується тривалий час з істотними змінами інтенсивності). Більш жорсткий метод виховання загальної витривалості;

повторний метод – повторне виконання навантажень з визначеною інтенсивністю, швидкістю, величиною обтяжень, кількістю серій, підходів та встановленим рівнем відпочинку в залежності від конкретної мети заняття, вміло застосовуючи компоненти навантаження, даний метод можна використовувати практично всіх фізичних здібностей;

інтервальний метод – повторне виконання вправ через сталі інтервали відновлення, котрі можуть бути ординарними, екстремальними або жорсткими. Від цього й спрямованість тренування;

коловий метод – серійне повторення вправ, об′єднаних у комплекс за визначеною схемою і виконують у порядку послідовної зміни станцій;

ігровий метод – комплексний метод виховання фізичних здібностей в ускладнених умовах швидкої зміни ситуацій;

змагальний метод – комплексний метод виховання та тестування всіх різновидів здібностей людини, що проявляються у співставленні сил в умовах упорядкованого суперництва, боротьби за першість або високі досягнення.

31.Характеристика методів безперервної вправи

Характерною особливістю методів безперервної вправи є тривале виконання одного тренувального завдання без відпочинку. Засобами можуть бути: циклічні вправи, ациклічна вправа, що виконується багато разів без пауз для відпочинку, або різні ациклічні вправи (аеробіка).

Обсяг тренувальних навантажень (довжина дистанції, час виконання вправи, кількість безперервних повторень тощо) - великий.

Метод безперервної рівномірної вправи характеризується незмінністю величини тренувального впливу (швидкості пересування, величини зусиль, темпу, амплітуди рухів тощо) від початку до кінця вправи. Метод використовується переважно для розвитку загальної витривалості, сприяє розвитку волі. Тренувальний вплив полягає у підвищенні продуктивності роботи серцево-судинної і дихальної систем, покращенні міжм’язової координації тощо.

Метод безперервної прогресуючої вправи характеризується поступовим збільшенням швидкості або величини зусиль, темпу, або амплітуди рухів, або кількох компонентів одночасно. Метод широко використовується у циклічних рухових діях для розвитку спеціальної витривалості. Його тренувальний ефект полягає у розвитку потужності систем аеробного та аеробно-анаеробного енергозабезпечення, підвищенні стійкості до негативних змін у внутрішньому середовищі організму. Метод сприяє підвищенню економічності техніки рухів на тлі прогресуючої втоми, розвитку волі.

Метод безперервної регресуючої вправи характеризується найвищою інтенсивністю роботи на початку і поступовим її зниженням до кінця вправи. Метод ефективний при розвитку загальної та спеціальної витривалості до роботи в зонах великої і субмаксимальної потужності.

Тренувальний ефект методу полягає у розвитку продуктивності систем аеробного та аеробно-анаеробного енергозабезпечення, розвитку потужності буферних систем організму.

Метод безперервної варіативної вправи характеризується багаторазовою зміною швидкості пересування або величини зусиль, темпу чи амплітуди рухів.

Метод використовують при розвитку загальної і спеціальної витривалості в зонах помірної, великої та субмаксимальної потужності. Тренувальний ефект полягає у підвищенні рухливості і потужності серцево-судинної та дихальної систем, розширенні аеробних та аеробно-анаеробних можливостей організму, розвитку потужності буферних систем організму, покращенні міжм’язової координації.