39.Етапи навчання рухових дій та їх навичок.

Перед початком вивчення рухових дій важливо встановити, чи готовий учень до навчання. Готовність визначається за допомогою контрольних тестів та відомостей про минулий досвід.

Готовність характеризується:

фізичною готовністю (достатністю розвитку фізичних якостей);

базовим руховим досвідом (попередньо сформованою базою рухових навичок);

психологічною готовністю (достатньою вмотивованістю, самонастановою ...).

Структура процесу вивчення рухів складається із трьох етапів: ознайомлення, розучування та вдосконалення.

Мета ознайомлення - сформувати правильну уяву про рухову дію та правильну настанову на її виконання.

Послідовність проведення ознайомлення:

назвати (потрібно добре знати термінологію);

показати (краще самому або ж із числа найкраще підготовлених учнів);

розказати: техніку виконання; технічні вимоги; значення);

при необхідності, показати ще раз ключеві деталі техніки.

Пріоритетні методи: а)словесний; б)наочної дії.

Мета розучування - навчити техніці виконання рухових дій у грубій формі.

Послідовність проведення розучування включає виконання рухової вправи:

у спрощеному варіанті;

з попереднім акцентом на окремих деталях техніки;

в цілому у грубій формі.

Пріоритетні методи:

а)в цілому; б)по розділам; в)по частинам; г)з допомогою; д)з допомогою підготовчих вправ; ж) з допомогою спеціальних пристроїв.

Мета вдосконалення - вдосконалити техніку виконання та довести її до автоматизму, суцільності і стійкості.

Послідовність проведення вдосконалення:

багаторазове виконання у звичайних умовах з поступовим усуненням середніх і дрібних помилок;

багаторазове виконання з поступовим ускладненням умов.

Пріоритетні методи: а)фізичної вправи; б)ігровий: в)змагальний.

40.Визначіть поняття «сила», як рухова якість людини. Різновиди силових якостей. Назвіть режими роботи м’язів.

Сила, як рухова якість людини, це її здатність долати певний опір або протидіяти йому, за допомогою м’язових зусиль.

Опором можуть виступати сили земного тяжіння; реакція опори при взаємодії з нею; опір навколишнього середовища; маса власного тіла; маса спортивного знаряддя; сили інерції власного тіла або його частин та інших тіл; опір партнера тощо. Чим більший опір здатна долати людини, тим вона сильніша.

При виконанні рухових дій м’язи виконують чотири основні різновиди роботи: утримуючу, долаючу, поступливу і комбіновану [7].

· Утримуюча робота, яка виконується за рахунок напруження м’язів без зміни їх довжини (ізометричний режим (статична сила). Вона застосовується для підтримання статичних поз тіла, утримання предметів (штанга) тощо.

· Долаюча робота, яка виконується за рахунок зменшення довжини м’язів. Вона застосовується найчастіше при виконанні рухових дій.

· Поступлива робота, яка виконується за рахунок збільшення довжини м’язів. Завдяки поступливій роботі м’язів відбувається амортизація в момент приземлення у стрибках, бігу тощо. Зауважимо, що в цьому режимі м’язи можуть проявити на 50-100% більшу силу, ніж у долаючому та утримуючому.

· Комбінована робота, вона складається з почергової зміни названих вище режимів.

В залежності від зв’язку "сила-швидкість-маса" розрізняють наступні силові зусилля:

Власне-силові- у статичному режимі роботи та повільних рухах при переміщенні великої маси;

Швидкісно-силові- динамічна сила у швидких рухах (амортизаційна, вибухова (штовхання кулі, старт у спринті, удар по м’ячу, стрибки у довжину та висоту).

Для оцінки вибухової сили існує формула швидкісно-силового індекса:

І = Fmax/t, де І - швидкісно-силового індекс; Fmax - максимальна величина проявленої сили; t - тривалість м'язової роботи.В процесі спортивного тренування розрізняють:

· абсолютна сила людини це її здатність долати якнайбільший опір або протидіяти йому у довільному м’язовому напруженні. Тобто йдеться про максимальний прояв силових можливостей;

· відносну сила - це кількість абсолютної сили людини, що припадає на один кілограм маси її тіла;

· швидкісна сила це її здатність з якомога більшою швидкістю долати помірний опір;

· вибухова сила це її здатність проявити якнайбільше зусилля за якомога коротший час.

Различают три вида режима мышечной деятельности:

1) динамический, называемый также миометрическим, характерный для динамической работы, при которой происходят изменения длины мышц без изменения их тонуса;

2) изометрический, или статический, при котором изменяется тонус мышц, но не меняется их длина;

3) плиометрический, характерный для уступающей работы.

Большинство двигательных действий человека относится к смешанному режиму работы мышц. Каждый из названных видов режима мышечной деятельности применяют для развития силы мышц.

Изометрический и плиометрический методы развития силы стали специально использоваться в спорте только в последние 40 лет. Миометрическому методу принадлежит приоритет. Еще в начале нашего столетия появились руководства по применению упражнений с отягощением для развития силы.

Сила может быть проявлена спортсменом в динамическом или статическом (изометрическом) режимах. При этом динамическая работа мышц происходит либо в преодолевающем режиме, либо в уступающем. В первом случае работающие мышцы сокращаются и укорачиваются (например, при выжимании штанги), во втором – находясь в напряженном состоянии, они растягиваются и удлиняются (например, при амортизационном сгибании ног в момент приземления после прыжка). Кроме того, динамическую работу проходящую с разной скоростью, с различными ускорениями и замедлениями, а также с равномерным проявлением силы, называют изотоническим режимом, а при постоянной скорости движения – изокинетическим. В статическом режиме напряженные мышцы не изменяют своей длины (например, при удержании гимнастом «креста» на кольцах). Надо еще учесть баллистический характер работы мышц, с чем постоянно связаны движения спортсмена. К тому же в большинстве случаев действия спортсмена обусловлены работой многих мышц, могущих одновременно находиться в различных, мгновенно меняющихся режимах, и показывать различные величины напряжения, скорости сокращения и расслабления. Все это вы должны иметь в виду, выбирая наиболее эффективные упражнения для развития силы у своих учеников.