55.Функції планування і обліку навчального процесу у фізичному вихованні.

Планування та облік роботи - неодмінна умова високої ефектив­ності процесу фізичного виховання в дошкільному закладі.

Планування допомагає вихователеві чітко визначити перспективу роботи, сформувати загальні та конкретні навчально-виховні завдання, дає цілеспрямований напрям усій роботі з фізичного виховання відповідно до віку дітей, матеріальної бази, кліматичних та інших умов дошкільного закладу.

Плануванню підлягають: завдання, засоби, організація та методи навчально-виховної роботи з фізичної культури. Основою для планування є програмний матеріал для кожної вікової групи. Здійснюється воно в певній послідовності. Спочатку вихователь старанно вивчає програму з фізичної культури і основні завдання з фізичного виховання дітей своєї групи. Розподіляючи навчальний матеріал на місяць або квартал, обов'язково враховують умови, в яких будуть проводити заняття (кліматичні, наявність відповідного інвентарю та обладнання тощо).

Після цього матеріал, передбачений програмою, розподіляється за системами занять. Поняття «система занять» розкривається, як ряд послідовних занять, що забезпечують у своєї єдності вирішення навчально-виховних завдань на даний період навчання. Система занять при цьому не є чергуванням різних типів занять, а правильним здійсненням процесу навчання фізичних вправ, виходячи з реалізації принципів дидактики. При розподілі засобів фізичного виховання (загальнорозвиваючі вправи, основні рухи, вправи спортивного характеру, рухливі ігри) за системами занять перевага надається тим з них, які мають кращий оздоровчий ефект та різнобічний вплив на дітей.

Заключний етап планування – складання оперативного плану на один-два дні, до якого входить план-конспект заняття з фізичної культури з визначенням конкретних навчально-виховних завдань, а також перелік рухливих ігор та вправ, що плануються вихователем для проведення з дітьми під час прогулянок.

56.Сутність системного планування фізичного виховання.

Системний підхід лежить в основі всієї методології наукового пізнання та сучасної соціальної практики. В основі системного підходу знаходиться розглядання об'єктів як систем. Системний підхід потребує розкриття цілесності об'єкту, виявлення всіляких типів зв'язку в ньому та зведення їх в єдину теоретичну картину.

Таким чином системне планування полягає в передбаченні і "проектуванні" всіх факторів, які обумовлюють фізичне виховання як системи. Модельні характеристики фізичного вдосконалення випускників навчально-виховних закладів 3-х ступенів \початкова школа, основна школа, старша школа\ закладені в програмі "Комплексні програми середбньої загальноосвітньої школи. Фізична культура 1-2 класи". \Киів - 1993\, затвердженій Міносвіти.

В процесі навчання руховим діям вирішується завдання забезпечення "базової" рухової підготовки - виховання "школи рухів" \Г.В.Васильков, 1988\, тобто формування певного кола вмінь і навичок, необхідних для повсякденного побуту, праці, оборонної, спортивнрої та інших видів діяльності. Засвоєнні різноманітні фізичні вправи в свою чергу є ефективним засобом зміцнення здоров'я і загартування, тренування і підвищення надійності всіх функцій та систем організму на всі роки життя.

Формування рухових вмінь і навичок - процес довготривалий, який потребує сотень а інколи і тисячі повторень рухових дій. Велике значеність вправ, моторна обдарованість дітей, методика викладання, тощо. Таким чином, в процесі фізичного виховання необхідно керуватися принципом систематичності, передбачивши по станам навачння \початкового розучування, поглибленого, деталізованого розучування, закріплення і подальшого удосконалення рухової дії\ концентрації певних фізичних вправ - учбових завдань на силу, гнучкість, стрибучість і ін. з врахуванням їх прояву в конкретних основних рухових діях \стрибки, метання, лазання і т.д.\

З викладеного виходить, що засвоєння будь-якої нової вправи не повинно починатися з нуля, а з попередньої роботи над серіями спрямованих навчальних завдань по засвоєнню вихідних, проміжних і кінцевих положень засвоєння деяких підводящих вправ, які систематизовані у вигляді "Програм вивчення рухових дій". Програмививчення - це система навчальних завдань, які мають структурну подібність.

При систематичному плануванні недопустимо замикати процес навчання і тренування тільки на уроках фізичної культури. Успіх гарантується добре обгрунтованим зв'язком усіх форм занять: урочних та позаурочних. Спроба поєднати всі форми рухової активності в єдиному документі перспективного планування фізичного виховання в школі зроблена Л.П.Метвєєвим \1991\. Ми розглянемо урочні і позаурочні форми фізичного виховання в наступному питанні лекції.