20. Способи захисту екологічних прав громадян.

Захист екологічних прав громадян- це сукупність юридичних заходів, що спрямовані на припинення порушення таких прав, усунення перепон у їх реалізації, відновлення порушених прав.

Способи захисту — це дії державних органів у межах їх компетенції, які безпосередньо спрямовані на захист екологічних прав громадян (наприклад, визнання права на екологічну інформацію судом, розгляд земельних спорів радою, опротестування прокуратурою акта органу державної влади, що порушує екологічні права тощо).

З урахуванням вимог ст. 8 Конституції України її норми є нормами прямої дії, і тому звернення громадян до суду для захисту прав, передбачених ст. 50, гарантується. Крім цього, Конституція України гарантує кожному судовий захист будь-яких його прав і свобод (ст. 55), в тому числі екологічних, а також право звернення за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України.

Відповідна роль у механізмі захисту екологічних прав громадян належить Конституційному Суду України, який вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів про екологічні права Конституції України і дає їх тлумачення (ст. 147 Конституції).

У випадках, коли використані всі національні засоби правового захисту, кожен має право звертатися за захистом своїх порушених прав і свобод до відповідних органів міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна (ст. 55 Конституції України).

Адміністративний порядок захисту таких прав базується на конституційному положенні про можливість звернення до органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування із заявок» (клопотанням) про усунення шкідливих дій (бездіяльності), що порушують будь-які, в тому числі екологічні, права.

У випадках, коли встановлено факт порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, органи держави можуть винести рішення про заборону діяльності окремих підприємств, установ, організацій чи об'єктів.

21. Обов’язки громадян у сфері охорони довкілля.

Екологічний обов'язок являє собою встановлену в законодавстві або договорі міру належної, суспільно необхідної поведінки, яка спирається на можливість державного примусу. У ній виражаються як особисті, так і суспільні екологічні інтереси.

Екологічні обов'язки громадянина закріплені в Конституції України (ст. 66):

- не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки»

- власність зобов'язує, вона не повинна використовуватися на шкоду людини і суспільства (ч. 4 ст. 13);

- сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ст. 67);

- неухильно додержуватися Конституції та законів України,

- не посягати на права інших людей (ст. 68) тощо.

До другої групи належить низка обов'язків, що містяться в Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 12):

- берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

- здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших нормативів та лімітів використання природних ресурсів;

- не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів;

- вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів та штрафи за екологічні правопорушення;

- компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на навколишнє природне середовище, тощо.

Громадяни зобов'язані виконувати й екологічні обов'язки, передбачені в поресурсових законах і кодексах та деяких інших нормативних актах.

Коло екологічних обов'язків поширюється за рахунок їх закріплення, зокрема в підзаконних нормативних актах.

Екологічні обов'язки також можна поділити на майнові і немайнові.

До майнових належать обов'язки:

- компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншим негативним впливом на довкілля;

- вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів та штрафи за екологічні правопорушення;

- компенсувати витрати на проведення екологічної експертизи, аудиторського аналізу щодо об'єктів і видів діяльності, які становлять підвищену екологічну небезпеку;

- впроваджувати нові технології, які запобігають шкідливому впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей тощо.

До немайнових належать обов'язки:

- берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства;

- здійснювати свою діяльність відповідно до вимог екологічної безпеки;

- не порушувати права інших суб'єктів;

- провадити екологічну експертизу екологічно небезпечних об'єктів та видів діяльності тощо.