Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1513690530772076.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
956 Кб
Скачать
☆

12. Імплементація міжнародних актів у національне екологічне законодавство.

Імплементація в буквальному розумінні означає забезпечення практичного результату і фактичного виконання конкретними засобами. Великий юридичний словник визначає її як фактичне здійснення міжнародних зобов'язань на внутрішньодержавному рівні шляхом трансформації міжнародно-правових норм у національні закони і підзаконні акти1.

Даний термін отримав віддзеркалення в численних резолюціях Генеральної Асамблеї ООН, міжнародних конвенціях, а також в інших нормативно-правових актах.

Імплементація норм міжнародного права в національне законодавство розуміється як процес, що складається із сукупності процедур і засобів, що сприяють підвищенню ефективності реалізації цих норм. У результаті імплементації відбувається, з одного боку, запозичення положень міжнародного права (процедури, інститути, фрагменти мови, нормативно-правові акти, принципи, цінності, правові ідеї), а з іншого — трансформація національного законодавства з метою оновлення й удосконалення норм національної правової системи.

Головна мета імплементації норм міжнародного права в національне законодавство полягає не в масштабних змінах принципів і цінностей, на яких базується національна правова система, а в поступовій її трансформації з метою зближення правових систем.

Імплементаційний процес складається з двох рівнів — міжнародного і національного. Імплементація на міжнародному рівні полягає у виробленні міжнародних норм, що регламентують спільну організаційно-правову діяльність суб'єктів міжнародного права, направлену на здійснення цілей, закладених у міжнародних зобов'язаннях. Що стосується національного механізму імплементації міжнародно-правових норм, то він полягає у виробленні норм у рамках національного права, які встановлюють процесуальний порядок реалізації міжнародно-правових норм, що регламентують організаційно-правову діяльність органів держави і правозастосовну практику у зв'язку з реалізацією міжнародно-правових норм, направлену на фактичне виконання прийнятих державою міжнародних зобов'язань.

Головною вимогою, яка висувається до реалізації норм даного інституту, є несуперечність внутрішньому законодавству.

13. Поняття та види екологічних прав громадян.

Еколоічні права громадян — це закріплена в законі і гарантована правом сукупність юридичних можливостей та засобів, які дозволя­ють задовольняти потреби громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки.

Види:

1) За юридичною сутністю екологічні права можна поділити на:

- конституційні;

- встановлені в спеціальних законах;

- передбачені підзаконними нормативними актами та договорами.

2) Екологічні права за формою реалізації поділяються на індивідуальні і колективні.

3) Екологічні права диференціюються на абсолютні і відносні. Така класифікація вказує на відмінність в колі (кількості) зобов'язаних осіб.

4) Екологічні права також можна поділити залежно від захисту екологічних інтересів на екологічні майнові і особисті немайнові права.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]