- •1.Еколого-правова політика України на сучасному етапі розвитку.
- •2. Становлення та розвиток екологічного права України.
- •3. Поняття та предмет екологічного права.
- •4. Об'єкти екологічного права.
- •5. Принципи екологічного права України.
- •6. Система екологічного права. Загальна та особлива частини екологічного права та їх основні правові інститути.
- •7. Поняття та особливості джерел екологічного права.
- •10.Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» як джерело екологічного права.
- •8. Конституція України як джерело екологічного права.
- •9. Закони України в системі джерел екологічного права.
- •10. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела екологічного права.
- •11. Роль судової практики у регулюванні екологічних відносин.
- •12. Імплементація міжнародних актів у національне екологічне законодавство.
- •13. Поняття та види екологічних прав громадян.
- •14. Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
- •15. Право на екологічну інформацію.
- •16. Право загального та спеціального природокористування
- •17. Право на участь у прийнятті екологічно-значимих рішень.
- •18. Право на відшкодування шкоди, заподіяної екологічними правопорушеннями.
- •19. Гарантії реалізації екологічних прав громадян.
- •20. Способи захисту екологічних прав громадян.
- •21. Обов’язки громадян у сфері охорони довкілля.
- •22. Поняття, зміст,види управління в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів.
- •23. Система та повноваження органів управління у сфері природокористування та охорони довкілля.
- •24. Компетенція органів місцевого самоврядування в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів
- •25.Правовий статус Міністерства екології та природних ресурсів у сфері охорони довкілля
- •27. Основні функції управління у сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів.
- •28. Поняття,зміст та види кадастрів природних ресурсів
- •29. Екологічний моніторинг.
- •30. Поняття види зміст екологічних стандартів
- •31. Поняття і види екологічного нормування
- •32.Екологічне планування, прогнозування та програмування
- •33. Екологічний контроль.
- •34. Екологічне ліцензування.
- •35. Екологічний аудит.
- •36. Правове регулювання оцінки впливу на довкілля.
- •37. Поняття, зміст екологічної експертизи.
- •38. Об’єкти та суб’єкти екологічної експертизи.
- •39. Державна екологічна експертиза: правове значення та порядок проведення.
- •40. Громадська екологічна експертиза.
- •41.Поняття, зміст та правове значення висновку екологічної експертизи
- •42.Особливості здійснення оцінки впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті
- •43. Екологічна безпека, як складова національної безпеки України.
- •44. Поняття та зміст екологічної безпеки.
- •45. Вимоги екологічної безпеки щодо планування та забудови територій.
- •46.Поняття і зміст Генеральної схеми планування територій України
- •47.Поняття і зміст,система благоустрою населеного пункту
- •48. Вимоги екологічної безпеки щодо продуктів харчування та продукції сільськогосподарського виробництва.
- •49. Екологічні вимоги щодо використання атомної енергії та забезпечення раціональної безпеки.
- •50. Поняття і види юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства.
- •51. Поняття, склад та особливості екологічного правопорушення.
- •52. Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •53. Кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •54.. Відшкодування шкоди заподіяної довкіллю.
- •55. Відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю чи майну громадян внаслідок екологічного правопорушення.
- •Атмосферне повітря як об’єкт правого регулювання, охорони та використання
- •Стандартизація і нормування в галузі використання та охорони атмосферного повітря.
- •1. Нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря.
- •Правові заходи охорони атмосферного повітря.
- •Управління та контроль у галузі охорони атмосферного повітря.
- •Поняття відходів та їх класифікація.
- •Правовий режим безхазяйних відходів.
- •Основні принципи і напрями державної політики у сфері поводження з відходами.
- •Права та обов’язки суб’єктів у сфері поводження з відходами.
- •Правовий режим відходів та основні правила поводження з ними.
- •Державне управління і контроль у сфері поводження з відходами.
- •Юридична відповідальність у сфері поводження з відходами.
- •Поняття та ознаки екологічної мережі України.
- •Структурні елементи національної екологічної мережі.
- •Поняття, склад природно-заповідного фонду.
- •Загальна характеристика правового режиму природно-заповідного фонду.
- •Правовий режим природних та біосферних заповідників.
- •Правовий режим національних природних парків та регіональних ландшафтних парків.
- •Правовий режим заказників.
- •Правовий режим пам’яток природи.
- •Правовий режим штучно створених об’єктів природно-заповідного фонду.
- •Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд.
- •Поняття та види права користування тваринним світом.
- •Правове регулювання використання об’єктів тваринного світу у напіввільних умовах та в неволі.
- •Відповідальність за порушення законодавства про використання та охорону тваринного світу.
- •Поняття та склад лісового фонду.
- •Поділ лісів на категорії та їх правовий режим.
- •Право власності на ліси.
- •Право користування лісами. Загальне і спеціальне лісокористування.
- •Тимчасове лісокористування.
- •Постійне лісокористування.
- •Поняття і зміст побічних лісокористувачів.
- •Правові заходи охорони лісів.
- •Правовий режим зелених насаджень в населених пунктах.
- •Відповідальність за порушення лісового законодавства.
- •Води як об’єкт використання та правової охорони.
- •Склад водного фонду України.
- •Право загального і спеціального водокористування.
- •101. Правове регулювання оренди водних об’єктів.
- •Поняття, ознаки ита види спеціального водокористування.
- •Права та обов’язки водокористувачів.
- •Спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення.
- •Умови скидання зворотних вод у водні об’єкти.
- •Поняття і правовий режим прибережних захисних смуг, смуг відведеннч і берегових смуг водних шляхів.
- •Особливості користування річками та їх класифікація.
- •Правові заходи охорони вод.
- •Відповідальність за порушення водного законодавства.
- •Поняття надр як об’єкту використання і правової охорони. Державний фонд надр.
- •Право користування надрами.
- •Гірничий відвід: поняття та порядок його надання.
- •Правове регулювання геологічного вивчення надр.
- •Правове регулювання видобування корисних копалин.
- •Права та обов’язки користувачів надр. Плата за користування надрами.
- •Підстави припинення користування надрами.
- •Правові заходи охорони надр.
- •Угоди про розподіл продукції: поняття, зміст, суб’єкти.
- •Державне управління і контроль в галузі використання і охорони надр.
- •Відповідальність за порушення законодавства про надра.
- •Земля як об’єкт використання та правової охорони.
- •Категорії земель та особливості їх правового режиму.
- •Порядок передачі земель у власність. Приватизація земельних ділянок.
- •124. Порядок надання земельних ділянок у користування.
- •125. Права і обов’язки власників землі та землекористувачів.
- •126. Правове регулювання оренди земельної ділянки.
- •127. Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
- •128. Державне управління в галузі використання і охорони земель.
- •129. Зміст правової охорони земель.
- •130. Відповідальність за порушення земельного законодавства.
Правовий режим заказників.
Заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.
Оголошення заказників провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.
На території заказника обмежується або забороняється мисливство та діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.
Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.
Рекреаційна діяльність у межах заказників і пам'яток природи може здійснюватися за умови забезпечення охорони та збереження їхніх природних комплексів відповідно до положень про заказники та охоронних зобов'язань власників або користувачів земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказниками або пам'ятками природи.
Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Правовий режим пам’яток природи.
Пам'ятками природи оголошуються окремі унікальні природні утворення, що мають особливе природоохоронне, наукове, естетичне, пізнавальне і культурне значення, з метою збереження їх у природному стані.
Оголошення пам'яток природи провадиться без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.
На території пам'яток природи забороняється будь-яка діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану.
Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених пам'ятками природи, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Правовий режим штучно створених об’єктів природно-заповідного фонду.
Штучно створені об'єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам’ятки природи, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.
Ботанічні сади, дендрологічні парки та зоологічні парки, створені до прийняття Закону України «Про ПЗФ», не підлягають приватизації.
У разі зміни форм власності на землю, на якій знаходяться заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва, землевласники зобов'язані забезпечувати режим їх охорони і збереження з відповідною перереєстрацією охоронного зобов'язання.
Ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки місцевого значення та парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва відповідно до законодавства України можуть бути визнані юридичними особами.
Ботанічні сади створюються з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених умовах та ефективного господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та збереження ботанічних колекцій, ведення наукової, навчальної і освітньої роботи.
Ботанічні сади загальнодержавного значення є науково-дослідними природоохоронними установами.
Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами вилучаються з господарського використання і надаються ботанічним садам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України.
На території ботанічних садів забороняється будь-яка діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує збереженню колекцій флори.
У межах ботанічних садів для забезпечення необхідного режиму охорони та ефективного використання можуть бути виділені зони:
— експозиційна;
— наукова
— заповідна
— адміністративно-господарська.
Зонування території ботанічних садів проводиться відповідно до Положення про ботанічний сад та Проекту організації території ботанічного саду, що розробляється спеціалізованими науковими та проектними установами і затверджується органом, у підпорядкуванні якого перебуває ботанічний сад.
Дендрологічні парки створюються з метою збереження і вивчення у спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій для найбільш ефективного наукового, культурного, рекреаційного та іншого використання.
Дендрологічні парки загальнодержавного значення є науково-дослідними природоохоронними установами.
Земельні ділянки з усіма природними ресурсами вилучаються з господарського використання і надаються дендрологічним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України.
На території дендрологічних парків забороняється діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує збереженню дендрологічних колекцій.
На території дендрологічних парків може бути проведено зонування відповідно до вимог, встановлених для ботанічних садів.
Проект організації території дендрологічного парку розробляється спеціалізованими науковими та проектними установами і затверджується органом, у підпорядкуванні якого перебуває дендрологічний парк,
Зоологічні парки створюються з метою організації екологічної освітньо-виховної роботи, створення експозицій рідкісних, екзотичних та місцевих видів тварин, збереження їх генофонду, вивчення дикої фауни і розробки наукових основ її розведення у неволі.
Зоологічні парки загальнодержавного значення є природоохоронними культурно-освітніми та науково-дослідними установами.
Земельні ділянки з усіма природними ресурсами вилучаються з господарського використання і надаються зоологічним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України.
На території зоологічних парків забороняється діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує збереженню сприятливих умов для життя тварин цих парків.
На території зоологічних парків з метою забезпечення виконання поставлених перед ними завдань виділяються зони:
— експозиційна - призначена для стаціонарного утримання тварин
— наукова - у її межах проводиться науково-дослідна робота;
— рекреаційна - призначена для організації відпочинку та обслуговування відвідувачів парку;
— господарська - зона, де розміщуються допоміжні господарські об'єкти.
Парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва оголошуються найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охорони їх і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях.
Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення є природоохоронними рекреаційними установами.
Оголошення парків-пам'яток садово-паркового мистецтва провадиться з вилученням у встановленому порядку або без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів у їх власників або користувачів.
На території парків-пам'яток садово-паркового мистецтва можуть проводитися наукові дослідження.
На території парків-пам'яток садово-паркового мистецтва забороняється будь-яка діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує їх збереженню.
На території парків-пам'яток садово-паркового мистецтва забезпечується проведення екскурсій та масовий відпочинок населення, здійснюється догляд за насадженнями, включаючи санітарні рубки, рубки реконструкції та догляду з підсадкою дерев і чагарників ідентичного видового складу, замість загиблих, вживаються заходи щодо запобігання самосіву, збереження композицій із дерев, чагарників і квітів, трав'яних газонів.
На території парків-пам'яток садово-паркового мистецтва може проводитися зонування відповідно до вимог, встановлених для ботанічних садів.
Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Порядок створення й оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.
Підготовка і подання клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду можуть здійснюватися органами ЦОВВ в галузі охорони навколишнього природного середовища, науковими установами, природоохоронними громадськими об'єднаннями або іншими заінтересованими підприємствами, установами, організаціями та громадянами. Клопотання подаються до державних органів, уповноважених проводити їх попередній розгляд.
Клопотання має містити обґрунтування необхідності створення чи оголошення території або об'єкту природно-заповідного фонду певної категорії, характеристику природоохоронної, наукової, естетичної та іншої цінності природних комплексів та об'єктів, що пропонуються для заповідання, відомості про місцезнаходження, розміри, характер використання, власників та користувачів природних ресурсів, а також відповідний картографічний матеріал.
До клопотань додаються документи, що підтверджують та доповнюють обґрунтування необхідності створення чи оголошення територій або об'єктів природно-заповідного фонду.
Попередній розгляд клопотань про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду
Клопотання про необхідність створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду попередньо розглядається у місячний строк:
щодо територій та об'єктів загальнодержавного значення - центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища;
щодо територій та об'єктів місцевого значення - органами цього центрального органу виконавчої влади на місцях, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища
У разі схвалення клопотань центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища та його органами на місцях, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища проводиться їх погодження з власниками та первинними користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання.
На підставі результатів погодження клопотань центральний орган виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища забезпечує розробку спеціалізованими проектними та науковими установами проектів створення природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, заказників, пам'яток природи, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
Розробка проектів створення регіональних ландшафтних парків, заповідних урочищ, а також заказників, пам'яток природи та парків-пам'яток садово-паркового мистецтва місцевого значення забезпечується органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на місцях, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.
Забезпечення розробки проектів створення ботанічних садів, дендрологічних парків та зоологічних парків може бути доручено заінтересованим державним органам чи установам.
Проекти створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду передаються центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища чи його органами на місцях, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища у встановленому порядку уповноваженим приймати рішення про створення чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Прийняття рішень про створення чи оголошення територій, об'єктів природно-заповідного фонду та їх охоронних зон
Рішення про створення природних заповідників, національних природних парків, а також щодо інших територій та об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення приймаються Президентом України.
Рішення про створення біосферних заповідників приймається з додержанням вимог міжнародних договорів та міжнародних програм, учасником яких є Україна.
Рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.
Території та об'єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам органами центрального органу виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов'язання
