- •1.Еколого-правова політика України на сучасному етапі розвитку.
- •2. Становлення та розвиток екологічного права України.
- •3. Поняття та предмет екологічного права.
- •4. Об'єкти екологічного права.
- •5. Принципи екологічного права України.
- •6. Система екологічного права. Загальна та особлива частини екологічного права та їх основні правові інститути.
- •7. Поняття та особливості джерел екологічного права.
- •10.Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» як джерело екологічного права.
- •8. Конституція України як джерело екологічного права.
- •9. Закони України в системі джерел екологічного права.
- •10. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела екологічного права.
- •11. Роль судової практики у регулюванні екологічних відносин.
- •12. Імплементація міжнародних актів у національне екологічне законодавство.
- •13. Поняття та види екологічних прав громадян.
- •14. Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
- •15. Право на екологічну інформацію.
- •16. Право загального та спеціального природокористування
- •17. Право на участь у прийнятті екологічно-значимих рішень.
- •18. Право на відшкодування шкоди, заподіяної екологічними правопорушеннями.
- •19. Гарантії реалізації екологічних прав громадян.
- •20. Способи захисту екологічних прав громадян.
- •21. Обов’язки громадян у сфері охорони довкілля.
- •22. Поняття, зміст,види управління в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів.
- •23. Система та повноваження органів управління у сфері природокористування та охорони довкілля.
- •24. Компетенція органів місцевого самоврядування в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів
- •25.Правовий статус Міністерства екології та природних ресурсів у сфері охорони довкілля
- •27. Основні функції управління у сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів.
- •28. Поняття,зміст та види кадастрів природних ресурсів
- •29. Екологічний моніторинг.
- •30. Поняття види зміст екологічних стандартів
- •31. Поняття і види екологічного нормування
- •32.Екологічне планування, прогнозування та програмування
- •33. Екологічний контроль.
- •34. Екологічне ліцензування.
- •35. Екологічний аудит.
- •36. Правове регулювання оцінки впливу на довкілля.
- •37. Поняття, зміст екологічної експертизи.
- •38. Об’єкти та суб’єкти екологічної експертизи.
- •39. Державна екологічна експертиза: правове значення та порядок проведення.
- •40. Громадська екологічна експертиза.
- •41.Поняття, зміст та правове значення висновку екологічної експертизи
- •42.Особливості здійснення оцінки впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті
- •43. Екологічна безпека, як складова національної безпеки України.
- •44. Поняття та зміст екологічної безпеки.
- •45. Вимоги екологічної безпеки щодо планування та забудови територій.
- •46.Поняття і зміст Генеральної схеми планування територій України
- •47.Поняття і зміст,система благоустрою населеного пункту
- •48. Вимоги екологічної безпеки щодо продуктів харчування та продукції сільськогосподарського виробництва.
- •49. Екологічні вимоги щодо використання атомної енергії та забезпечення раціональної безпеки.
- •50. Поняття і види юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства.
- •51. Поняття, склад та особливості екологічного правопорушення.
- •52. Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •53. Кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •54.. Відшкодування шкоди заподіяної довкіллю.
- •55. Відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю чи майну громадян внаслідок екологічного правопорушення.
- •Атмосферне повітря як об’єкт правого регулювання, охорони та використання
- •Стандартизація і нормування в галузі використання та охорони атмосферного повітря.
- •1. Нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря.
- •Правові заходи охорони атмосферного повітря.
- •Управління та контроль у галузі охорони атмосферного повітря.
- •Поняття відходів та їх класифікація.
- •Правовий режим безхазяйних відходів.
- •Основні принципи і напрями державної політики у сфері поводження з відходами.
- •Права та обов’язки суб’єктів у сфері поводження з відходами.
- •Правовий режим відходів та основні правила поводження з ними.
- •Державне управління і контроль у сфері поводження з відходами.
- •Юридична відповідальність у сфері поводження з відходами.
- •Поняття та ознаки екологічної мережі України.
- •Структурні елементи національної екологічної мережі.
- •Поняття, склад природно-заповідного фонду.
- •Загальна характеристика правового режиму природно-заповідного фонду.
- •Правовий режим природних та біосферних заповідників.
- •Правовий режим національних природних парків та регіональних ландшафтних парків.
- •Правовий режим заказників.
- •Правовий режим пам’яток природи.
- •Правовий режим штучно створених об’єктів природно-заповідного фонду.
- •Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд.
- •Поняття та види права користування тваринним світом.
- •Правове регулювання використання об’єктів тваринного світу у напіввільних умовах та в неволі.
- •Відповідальність за порушення законодавства про використання та охорону тваринного світу.
- •Поняття та склад лісового фонду.
- •Поділ лісів на категорії та їх правовий режим.
- •Право власності на ліси.
- •Право користування лісами. Загальне і спеціальне лісокористування.
- •Тимчасове лісокористування.
- •Постійне лісокористування.
- •Поняття і зміст побічних лісокористувачів.
- •Правові заходи охорони лісів.
- •Правовий режим зелених насаджень в населених пунктах.
- •Відповідальність за порушення лісового законодавства.
- •Води як об’єкт використання та правової охорони.
- •Склад водного фонду України.
- •Право загального і спеціального водокористування.
- •101. Правове регулювання оренди водних об’єктів.
- •Поняття, ознаки ита види спеціального водокористування.
- •Права та обов’язки водокористувачів.
- •Спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення.
- •Умови скидання зворотних вод у водні об’єкти.
- •Поняття і правовий режим прибережних захисних смуг, смуг відведеннч і берегових смуг водних шляхів.
- •Особливості користування річками та їх класифікація.
- •Правові заходи охорони вод.
- •Відповідальність за порушення водного законодавства.
- •Поняття надр як об’єкту використання і правової охорони. Державний фонд надр.
- •Право користування надрами.
- •Гірничий відвід: поняття та порядок його надання.
- •Правове регулювання геологічного вивчення надр.
- •Правове регулювання видобування корисних копалин.
- •Права та обов’язки користувачів надр. Плата за користування надрами.
- •Підстави припинення користування надрами.
- •Правові заходи охорони надр.
- •Угоди про розподіл продукції: поняття, зміст, суб’єкти.
- •Державне управління і контроль в галузі використання і охорони надр.
- •Відповідальність за порушення законодавства про надра.
- •Земля як об’єкт використання та правової охорони.
- •Категорії земель та особливості їх правового режиму.
- •Порядок передачі земель у власність. Приватизація земельних ділянок.
- •124. Порядок надання земельних ділянок у користування.
- •125. Права і обов’язки власників землі та землекористувачів.
- •126. Правове регулювання оренди земельної ділянки.
- •127. Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
- •128. Державне управління в галузі використання і охорони земель.
- •129. Зміст правової охорони земель.
- •130. Відповідальність за порушення земельного законодавства.
Поняття та види права користування тваринним світом.
Право користування тваринним світом - це система правових норм, які регламентують порядок надання та умови використання об'єктів тваринного світу, права та обов'язки користувачів тваринним світом. Право користування тваринним світом для конкретних суб'єктів означає сукупність що виникають у них прав і обов'язків по відношенню до наданих їм у користування об'єктами тваринного світу.
Чинним законодавством встановлено такі види використання об'єктів тваринного світу:
— мисливство;
— рибальство, включаючи добування водних безхребетних тварин;
— використання об'єктів тваринного світу в наукових, культурно-освітніх, виховних та естетичних цілях;
— використання корисних властивостей життєдіяльності тварин — природних санітарів середовища, запилювачів рослин тощо;
— використання диких тварин з метою одержання продуктів їх життєдіяльності;
— добування (придбання) диких тварин з метою утримання і розведення у неволі чи напіввільних умовах.
Найбільш поширеними видами користування тваринним світом є мисливство та рибальство, що обумовлює детальнішу правову регламентацію здійснення цих видів діяльності порівняно з іншими видами.
Залежно від ступеня і засобів правового регулювання здійснення наведених видів використання тваринного світу можливе на підставі права загального і спеціального використання його об'єктів.
Загальне використання тваринного світу здійснюється громадянами без вилучення тварин з природного середовища (за винятком любительського і спортивного рибальства у водоймах загального користування). Воно провадиться безоплатно для задоволення життєво необхідних потреб — естетичних, оздоровчих, рекреаційних, виховних тощо. Засоби здійснення такого користування можуть бути досить різноманітними. Так, дозволяється спостерігати за тваринами, фотографувати, мітити їх; використовувати корисні властивості життєдіяльності тварин (наприклад, запилювачів рослин) та продукти їх життєдіяльності — мед і віск диких бджіл і т. ін. Наведені дії не повинні спричиняти шкоди тваринам і місцям їх перебування та порушувати права інших користувачів. Тому під час загального використання тваринного світу забороняється знищення тварин, руйнування їх жител та біотехнічних споруд, порушення середовища перебування тварин і погіршення умов їх розмноження. При дотриманні таких умов громадянам гарантується здійснення права загального використання тваринного світу.
До спеціального використання належать усі види користування тваринним світом (за винятком безоплатного любительського і спортивного рибальства у водоймах загального користування), що здійснюються з вилученням (добуванням, збиранням) тварин із природного середовища. Право спеціального використання тваринного світу здійснюється лише за спеціальними дозволами. Вони являють собою офіційні документи, які посвідчують право юридичних чи фізичних осіб на здійснення цього виду природокористування.
За спеціальне використання об'єктів тваринного світу справляється збір.
Правове регулювання полювання та мисливського господарства.
Мисливством вважається вид спеціального використання тваринного світу, яке здійснюється шляхом добування диких звірів та птахів, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах у межах мисливських угідь і які можуть бути об'єктами полювання.
Полювання - дії людини, спрямовані на вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах.
До полювання прирівнюється:
перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня);
перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.
Полювання може здійснюватися такими способами:
індивідуальне полювання;
колективне полювання;
колективне полювання з нагоничами (облавне полювання).
Полювання може здійснюватися з використанням:
мисливської вогнепальної зброї;
собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів (за наявності паспортів на них);
сіток і пасток для відлову тварин живцем;
пасток для добування хутрових звірів з науковою метою та для переселення;
мисливських вишок;
пахучих неотруйних приманок.
Право на полювання в межах визначених для цього мисливських угідь мають громадяни України, які досягли 18-річного віку і одержали відповідні документи, що засвідчують право на полювання:
— посвідчення мисливця;
— щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання з відміткою про сплату державного мита;
— дозвіл на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка тощо);
— відповідний дозвіл на право користування вогнепальною мисливською зброєю (у разі полювання з такою зброєю);
— паспорт на собак мисливських порід, інших ловчих звірів і птахів у разі їх використання під час полювання.
Зазначені документи мисливець зобов'язаний мати під час здійснення полювання, транспортування або перенесення продукції полювання і пред'являти їх на вимогу осіб, уповноважених здійснювати контроль у галузі мисливського господарства та полювання.
Посвідчення мисливця та щорічна контрольна картка обліку добутої дичини і порушень правил полювання видаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, а на території Автономної Республіки Крим органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань лісового та мисливського господарства відповідно до порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері лісового та мисливського господарства.
Для організації та ведення мисливського господарства надаються у користування спеціально визначені для цього мисливські угіддя.
Користувачами мисливських угідь можуть бути спеціалізовані мисливські господарства, інші підприємства, установи та організації, в яких створені спеціалізовані підрозділи для ведення мисливського господарства з наданням в їх користування мисливських угідь.
Мисливські угіддя для ведення мисливського господарства надаються у користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового та мисливського господарства, погодженим з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також власниками або користувачами земельних ділянок.
Мисливські угіддя надаються у користування на строк не менш як на 15 років.
Площа мисливських угідь, що надаються користувачеві, повинна становити не менше 3 тисяч гектарів, але не більше ніж 35 відсотків від загальної площі мисливських угідь Автономної Республіки Крим, області та м. Севастополя.
Користування мисливськими угіддями є платним.
Правове регулювання рибальства і рибного господарства.
Рибальством вважається добування риби та водних безхребетних.
На території України відповідно до законодавства може здійснюватися промислове, любительське та спортивне рибальство.
У порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування.
В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об'єктів тваринного світу.
Любительське і спортивне на водоймах загального користування здійснюється безоплатно та без надання спеціальних дозволів.
Любительське рибальство на окремих водоймах або їх ділянках в місцях концентрації (скупчення) риб, водних безхребетних здійснюється на засадах їх спеціального використання за спеціальними дозволами органів рибоохорони.
Дозволи на право здійснення любительського рибальства на засадах спеціального використання водних живих ресурсів видаються органами рибоохорони.- триторіальними органами Державного агентства рибного господарства України, які діють у складі Держрибагентства України і йому підпорядковуються. За видачу дозволів справляється плата.
На водоймах, визначених для любительського рибальства, забороняється промислове рибальство.
Об'єктами любительського рибальства можуть бути будь-які види риб і водних безхребетних, за винятком видів, вилов яких заборонено.
Громадяни, які займаються любительським рибальством, зобов'язані:
виконувати вимоги цих Правил рибальства;
підтримувати належний санітарний стан водойм, не залишати на берегах водойм і на кризі сміття та інші відходи, не допускати засмічення та забруднення водойм іншим чином;
мати при собі документи, що дають право на риболовлю на окремих водоймах, де впроваджено лов риби за дозволами, і пред'являти їх працівникам органів рибоохорони або інших уповноважених на те органів за їх вимогою;
не допускати пошкодження покажчиків, щитів та інших знаків, встановлених на водоймах та на їх берегах.
Любительський лов риби, інших водних живих ресурсів здійснюється:
на водоймах загального користування - безкоштовно;
на водоймах, наданих громадським об'єднанням для організації любительського рибальства:
членам таких об'єднань - за їх членськими квитками;
іншим громадянам - за платними відловлювальними картками, які видаються цими об'єднаннями. Вартість таких карток встановлюється
громадськими об'єднаннями за погодженням з фінансовими органами Автономної Республіки Крим або відповідної області та з органами рибоохорони;
на водоймах, де впроваджене платне рибальство, лов з берега, з човнів або з криги - за платними дозволами, що видаються органами рибоохорони.
Промислове рибальство (промисел) - вид спеціального використання водних біоресурсів (вилучення, приймання, переробка, зберігання, транспортування тощо, у тому числі постачання палива, води, тари, продовольства для функціонування суден флоту рибної промисловості та їх екіпажів) у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), у тому числі у водах, що знаходяться за межами юрисдикції України.
Промисел водних живих ресурсів здійснюється
користувачами за плату в межах виділених їм у встановленому порядку квот за дозволами та талонами встановленого зразка, виданими їм державними органами рибоохорони.
Наказом Держкомітет рибного господарства України затверджено Правила промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, які визначають порядок здійснення та регулювання промислового рибальства (крім любительського та спортивного рибальства в рибогосподарських водних об'єктах загального користування), який є обов'язковим для підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності), громадян України та осіб без громадянства (надалі - користувачі), які здійснюють промислове рибальство, а також для уповноважених органів, які забезпечують охорону, відтворення та збереження середовища існування водних живих ресурсів у рибогосподарських водних об'єктах України.
Правилами промислового рибальства визначаються райони, способи і строки вилучення (вилову, добування, збирання) водних біоресурсів, типи, розміри та кількість рибопромислових суден, знаряддя вилову, їхня кількість, допустимі до вилову розміри об'єктів промислу, вимоги щодо їхньої охорони, а також умови користування промисловими ділянками рибогосподарських водних об'єктів (їхніми частинами), навантаження на кожний водний об'єкт за кількістю та потужністю плавзасобів.
З метою забезпечення охорони, раціонального використання окремих видів водних біоресурсів, а також для доповнення, уточнення або зміни зазначених правил можуть розроблятися режими для окремих рибогосподарських водних об'єктів (їхніх частин). Режими затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики та продовольства.
Промисел водних живих ресурсів здійснюється користувачами за плату в межах виділених їм у встановленому порядку квот за дозволами і талонами встановленого зразка, виданими їм державними органами рибоохорони.
Рибалкам, які відповідають за вилучення водних живих ресурсів у виробничих підрозділах користувачів (ланки, судна, дільниці, бригади тощо), державними органами рибоохорони видаються промислові квитки й талони; іншим рибалкам, які здійснюють вилучення водних живих ресурсів у зазначених підрозділах, користувачі зобов'язані видати посвідчення рибалки.
До обов'язків користувачів при здійсненні промислу водних живих ресурсів належать такі:
- здійснювати промисел згідно з Правилами, Режимами рибальства та іншими вимогами законодавства з питань охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів;
- не перевищувати обсяги вилучення виділених їм квот водних живих ресурсів;
- на кожному судні, ланці, дільниці, бригаді тощо вести промисловий журнал встановленої форми, а також мати документ-ти, які підтверджують законність вилучення (промисловий квиток, талон) і здачі (квитанція) водних живих ресурсів;
- вести на кожному приймальному пункті, приймальному судні журнали з обліку прийнятих та реалізованих водних живих ресурсів;
- виконувати узгоджені з державними органами рибоохорони й науковими установами, підприємствами, організаціями плани меліоративних заходів (зариблення рибогосподарських водних об'єктів; поліпшення умов відтворення, рятування молоді із залишкових водойм; розчищення тоней, плавів, проток, міжлиманних з'єднань, каналів, джерел; боротьба із задухою, викошування рослинності тощо).
- утримувати в належному санітарному стані закріплені промислові ділянки, знаряддя лову й забезпечувати їхню охорону. Проводити після закінчення промислу очистку промислових ділянок від усіх пристроїв, що засмічують водний об'єкт;
- не здійснювати на промислових ділянках без дозволу державних органів рибоохорони, інших уповноважених на це органів робіт, що змінюють природні умови у водному об'єкті;
