- •1.Еколого-правова політика України на сучасному етапі розвитку.
- •2. Становлення та розвиток екологічного права України.
- •3. Поняття та предмет екологічного права.
- •4. Об'єкти екологічного права.
- •5. Принципи екологічного права України.
- •6. Система екологічного права. Загальна та особлива частини екологічного права та їх основні правові інститути.
- •7. Поняття та особливості джерел екологічного права.
- •10.Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» як джерело екологічного права.
- •8. Конституція України як джерело екологічного права.
- •9. Закони України в системі джерел екологічного права.
- •10. Підзаконні нормативно-правові акти як джерела екологічного права.
- •11. Роль судової практики у регулюванні екологічних відносин.
- •12. Імплементація міжнародних актів у національне екологічне законодавство.
- •13. Поняття та види екологічних прав громадян.
- •14. Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
- •15. Право на екологічну інформацію.
- •16. Право загального та спеціального природокористування
- •17. Право на участь у прийнятті екологічно-значимих рішень.
- •18. Право на відшкодування шкоди, заподіяної екологічними правопорушеннями.
- •19. Гарантії реалізації екологічних прав громадян.
- •20. Способи захисту екологічних прав громадян.
- •21. Обов’язки громадян у сфері охорони довкілля.
- •22. Поняття, зміст,види управління в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів.
- •23. Система та повноваження органів управління у сфері природокористування та охорони довкілля.
- •24. Компетенція органів місцевого самоврядування в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів
- •25.Правовий статус Міністерства екології та природних ресурсів у сфері охорони довкілля
- •27. Основні функції управління у сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів.
- •28. Поняття,зміст та види кадастрів природних ресурсів
- •29. Екологічний моніторинг.
- •30. Поняття види зміст екологічних стандартів
- •31. Поняття і види екологічного нормування
- •32.Екологічне планування, прогнозування та програмування
- •33. Екологічний контроль.
- •34. Екологічне ліцензування.
- •35. Екологічний аудит.
- •36. Правове регулювання оцінки впливу на довкілля.
- •37. Поняття, зміст екологічної експертизи.
- •38. Об’єкти та суб’єкти екологічної експертизи.
- •39. Державна екологічна експертиза: правове значення та порядок проведення.
- •40. Громадська екологічна експертиза.
- •41.Поняття, зміст та правове значення висновку екологічної експертизи
- •42.Особливості здійснення оцінки впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті
- •43. Екологічна безпека, як складова національної безпеки України.
- •44. Поняття та зміст екологічної безпеки.
- •45. Вимоги екологічної безпеки щодо планування та забудови територій.
- •46.Поняття і зміст Генеральної схеми планування територій України
- •47.Поняття і зміст,система благоустрою населеного пункту
- •48. Вимоги екологічної безпеки щодо продуктів харчування та продукції сільськогосподарського виробництва.
- •49. Екологічні вимоги щодо використання атомної енергії та забезпечення раціональної безпеки.
- •50. Поняття і види юридичної відповідальності за порушення екологічного законодавства.
- •51. Поняття, склад та особливості екологічного правопорушення.
- •52. Адміністративна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •53. Кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення.
- •54.. Відшкодування шкоди заподіяної довкіллю.
- •55. Відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю чи майну громадян внаслідок екологічного правопорушення.
- •Атмосферне повітря як об’єкт правого регулювання, охорони та використання
- •Стандартизація і нормування в галузі використання та охорони атмосферного повітря.
- •1. Нормативи екологічної безпеки атмосферного повітря.
- •Правові заходи охорони атмосферного повітря.
- •Управління та контроль у галузі охорони атмосферного повітря.
- •Поняття відходів та їх класифікація.
- •Правовий режим безхазяйних відходів.
- •Основні принципи і напрями державної політики у сфері поводження з відходами.
- •Права та обов’язки суб’єктів у сфері поводження з відходами.
- •Правовий режим відходів та основні правила поводження з ними.
- •Державне управління і контроль у сфері поводження з відходами.
- •Юридична відповідальність у сфері поводження з відходами.
- •Поняття та ознаки екологічної мережі України.
- •Структурні елементи національної екологічної мережі.
- •Поняття, склад природно-заповідного фонду.
- •Загальна характеристика правового режиму природно-заповідного фонду.
- •Правовий режим природних та біосферних заповідників.
- •Правовий режим національних природних парків та регіональних ландшафтних парків.
- •Правовий режим заказників.
- •Правовий режим пам’яток природи.
- •Правовий режим штучно створених об’єктів природно-заповідного фонду.
- •Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд.
- •Поняття та види права користування тваринним світом.
- •Правове регулювання використання об’єктів тваринного світу у напіввільних умовах та в неволі.
- •Відповідальність за порушення законодавства про використання та охорону тваринного світу.
- •Поняття та склад лісового фонду.
- •Поділ лісів на категорії та їх правовий режим.
- •Право власності на ліси.
- •Право користування лісами. Загальне і спеціальне лісокористування.
- •Тимчасове лісокористування.
- •Постійне лісокористування.
- •Поняття і зміст побічних лісокористувачів.
- •Правові заходи охорони лісів.
- •Правовий режим зелених насаджень в населених пунктах.
- •Відповідальність за порушення лісового законодавства.
- •Води як об’єкт використання та правової охорони.
- •Склад водного фонду України.
- •Право загального і спеціального водокористування.
- •101. Правове регулювання оренди водних об’єктів.
- •Поняття, ознаки ита види спеціального водокористування.
- •Права та обов’язки водокористувачів.
- •Спеціальне водокористування для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення.
- •Умови скидання зворотних вод у водні об’єкти.
- •Поняття і правовий режим прибережних захисних смуг, смуг відведеннч і берегових смуг водних шляхів.
- •Особливості користування річками та їх класифікація.
- •Правові заходи охорони вод.
- •Відповідальність за порушення водного законодавства.
- •Поняття надр як об’єкту використання і правової охорони. Державний фонд надр.
- •Право користування надрами.
- •Гірничий відвід: поняття та порядок його надання.
- •Правове регулювання геологічного вивчення надр.
- •Правове регулювання видобування корисних копалин.
- •Права та обов’язки користувачів надр. Плата за користування надрами.
- •Підстави припинення користування надрами.
- •Правові заходи охорони надр.
- •Угоди про розподіл продукції: поняття, зміст, суб’єкти.
- •Державне управління і контроль в галузі використання і охорони надр.
- •Відповідальність за порушення законодавства про надра.
- •Земля як об’єкт використання та правової охорони.
- •Категорії земель та особливості їх правового режиму.
- •Порядок передачі земель у власність. Приватизація земельних ділянок.
- •124. Порядок надання земельних ділянок у користування.
- •125. Права і обов’язки власників землі та землекористувачів.
- •126. Правове регулювання оренди земельної ділянки.
- •127. Відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
- •128. Державне управління в галузі використання і охорони земель.
- •129. Зміст правової охорони земель.
- •130. Відповідальність за порушення земельного законодавства.
30. Поняття види зміст екологічних стандартів
Екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою встановлення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
Стандартизація — це діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню (ст. 1 Закону України «Про стандартизацію»).
Можна сказати, що стандартизація — це діяльність, яка визначає певні обов'язкові вимоги до тих чи інших характеристик продукту, товару, об'єкту, процесу.
Змістом державних екологічних стандартів є:
- визначення понять і термінів, що використовуються в екологічній діяльності;
- режим використання і охорони природних ресурсів;
- методи контролю за станом довкілля;
- вимоги щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища;
- інші питання, пов'язані з охороною навколишнього природного середовища та використанням природних ресурсів.
Види стандартів:
1) ГОСТи — колишні державні стандарти СРСР, які визнано чинними на території України як міждержавні стандарти із збереженням абревіатури «ГОСТ»
Одним з основних напрямів, за якими 12 держав колишнього СРСР домовилися про проведення узгодженої політики в галузі стандартизації, було визнано встановлення єдиних обов'язкових вимог до продукції та послуг, що забезпечують їх безпеку для життя та здоров'я людини, охорону навколишнього середовища, сумісність і взаємозамінність, а також єдині методи випробувань (ст. З Угоди). При цьому Сторони мають повну самостійність у питаннях формування та реалізації власних систем стандартизації.
2) Державні стандарти України — ДСТУ.
3) Міжнародні стандарти (в першу чергу стандарти міжнародної організації з питань стандартизації (ISO)).
4) Галузеві стандарти/технічні умови — стандарти, дія яких поширюється на підприємства (установи, організації), підпорядковані певному міністерству чи іншому центральному органу виконавчої влади, яким і затверджуються відповідні стандарти.
5) Стандарти підприємства — нормативно-технічні документи, затверджені наказом керівника (органу управління) конкретного підприємства, на яке і поширюється їх дія. Інколи дія таких екологічних стандартів може бути поширена на групу аналогічних підприємств галузі .
31. Поняття і види екологічного нормування
Нормування - діяльність компетентних органів по встановленню меж допустимого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище з урахуванням сучасного науково-технічного розвитку.
Суть встановлення цього інституту обумовлена характером взаємодії суспільства і природи. Суспільство не може розвиватись, не впливаючи на природу. При сучасному розвитку науки і техніки зупинити виробничо-господарський вплив людини на довкілля неможливо і неможливо створити технології, які б не впливали на природу. Завдання полягає в тому, щоб обмежити цей вплив таким чином, щоб, з одного боку, не допустити гальмування розвитку економіки, а з другого — забезпечити збереження довкілля і життя людини.
Правове значення нормативів охорони довкілля полягає в тому, що вони є критерієм оцінки правомірності поведінки суб'єктів. Ці нормативи є обов'язковими для суб'єктів.
Система екологічних нормативів є досить розгорнутою:
- нормативи граничне допустимих концентрацій забруднюючих речовин та гранично допустимі рівні шкідливих фізичних та біологічних впливів на довкілля. В літературі їх ще називають нормативами екологічної безпеки. Це показники якості довкілля, які є своєрідними якісними обмеженнями на характеристики складу і властивостей природних компонентів;
- гранично допустимі викиди та скиди забруднюючих хімічних речовин у навколишнє природне середовище, рівні шкідливого впливу на нього фізичних та біологічних факторів (виробничо-господарські нормативи). Це, до певної міри, кількісні показники, що пред'являються до виробничих суб'єктів. Вони встановлюються стосовно окремих джерел впливу.
Нормування здійснюється щодо окремих природних об'єктів і видів шкідливих впливів. Так, законодавство передбачає розроблення нормативів якості атмосферного повітря, екологічного нормативу якості води водних об'єктів та ряд інших.