- •Контрольні питання для підготовки до заліку (питання 1-80) та іспиту
- •6. Основні функції теорії права та держави як науки.
- •7. Становлення і розвиток теорії права та держави.
- •8. Механізм здійснення влади та регулятори поведінки в додержавному суспільстві.
- •9. Класова теорія та теорія насильства про походження держави і права.
- •10. Теологічна та патріархальна теорії походження держави і права.
- •11. Психологічна та договірна теорії походження держави і права.
- •14. Поняття права, його основні ознаки.
- •12. Історичні способи формування права. Його відмінність від соціальних регуляторів додержавного суспільства.
- •13. Місце і роль права в системі регулювання суспільних відносин.
- •15. Зміст права. Об'єктивне і суб'єктивне в праві. Право як міра свободи особи і масштаб її поведінки.
- •16. «Існуюче» і «належне» у змісті права.
- •17. Право і моральність. Проблема гуманізації права.
- •18. Сутність права і його соціальна цінність.
- •19. Поняття та види функцій права.
- •20. Право і держава. Їх взаємодія і концепції співвідношення.
- •21. Право і економіка. Економічні інтереси в праві.
- •22. Право і політика.
- •23. Джерела (форми) права. Місце і роль правозастосовчої (судової) практики в правовому регулюванні суспільних відносин.
- •24. Правовий звичай.
- •25. Поняття і види правового прецеденту.
- •26. Нормативний договір як джерело права.
- •27. Юридична доктрина як джерело права.
- •28. Міжнародний договір як джерело права. Концепції співвідношення міжнародного і національного права.
- •29. Поняття правотворчості. Правотворчість, правотворення і правове регулювання.
- •30. Стадії та суб'єкти правотворчого процесу.
- •31. Правові акти: поняття і види.
- •32. Поняття, ознаки і види нормативно-правових актів.
- •34. Поняття, види і значення систематизації нормативно-правових актів.
- •35. Порядок введення в дію і припинення дії нормативних актів.
- •36. Принципи дії нормативних актів у часі.
- •37. Дія нормативних актів у просторі.
- •38. Дія нормативних актів за колом осіб.
- •39. Право як система: поняття, структура, класифікаційні критерії виділення галузей права.
- •40. Система права і система законодавства: аспекти співвідношення.
- •41. Правова система: поняття, структура, співвідношення із системою права.
- •42. Правова сім’я: поняття, загальна характеристика, співвідношення із правовою системою і системою права.
- •43. Романо-германська правова сім’я.
- •44. Правова сім’я загального права.
- •45. Релігійно-традиційна правова сім’я.
- •46. Поняття, зміст та ознаки правової норми. Способи викладення правових норм у нормативно-правових актах.
- •47. Гіпотеза як структурний елемент норми права. Види гіпотез.
- •48. Диспозиція в структурі правової норми. Види диспозицій.
- •49. Поняття і види санкції як елемента структури правової норми.
- •50. Класифікація правових норм. Її критерії.
- •51. Поняття і ознаки правових відносин.
- •52. Види правових відносин.
- •53. Структура (склад) і зміст правових відносин.
- •54. Об'єкти правових відносин.
- •55. Суб'єкти правових відносин.
- •56. Підстави виникнення, зміни і припинення правових відносин. Їх класифікація.
- •57. Поняття і види реалізації права. Правореалізація та правове регулювання.
- •58. Форми реалізації права: поняття, види, співвідношення зі способами правового впливу.
- •59. Застосування права: поняття, ознаки, суб'єкти.
- •60. Стадії застосування права: поняття, види, зміст, співвідношення із процесуальними формами правозастосування.
- •61. Акти застосування права: поняття, структура, види, значення.
- •62. Правозастосування і прогалини в праві. Способи їх заповнення та подолання.
- •63. Застосування права при колізії і конкуренції норм.
- •64. Поняття, зміст, етапи і значення тлумачення правових норм.
- •65. Способи тлумачення норм.
- •66. Види тлумачення правових норм за обсягом.
- •67. Види тлумачення правових норм за суб'єктом.
- •68. Поняття і структура механізму правового регулювання.
- •69. Законність і правопорядок: поняття, співвідношення та значення в забезпеченні ефективності правового регулювання суспільних відносин.
- •70. Поняття, рівні, види та структура правової свідомості.
- •71. Правова активність і правовий нігілізм. Їх значення у визначенні правової свідомості.
- •72. Поняття і значення правової культури.
- •73. Правова освіта і правове виховання, їх поняття і значення для формування правової культури.
- •74. Правомірна поведінка: поняття, зміст, види, значення.
- •75. Правопорушення: поняття, ознаки, види, співвідношення з неправомірною поведінкою.
- •76. Поняття і види складів правопорушень.
- •77. Об'єкт і об'єктивна сторона в структурі складу правопорушення.
- •78. Суб'єкт і суб'єктивна сторона в структурі складу правопорушення.
- •79. Юридична відповідальність: поняття, зміст, підстави, співвідношення зі свободою волевиявлення.
- •80. Види і функції юридичної відповідальності. Її співвідношення з державним примусом.
32. Поняття, ознаки і види нормативно-правових актів.
Нормативно-правовий акт – юридичний акт-документ, що приймається компетентним органом (суб’єктом правотворчої діяльності) містить правові норми та вводить в систему права держави ці правові норми.
Ознаки НПА:
приймається компетентним органом; містить правові норми; є частиною національного законодавства; адресований необмеженого кругу осіб; обов’язків до виконання; має тривалий строк дії.
Види НПА:
Закон – НПА, що приймається вищими органами законодавчої влади та маючих вищу юридичну силу.
Підзаконний акт – НПА, що приймається органами державної влади чи місцевого самоврядування.
Локальний – підзаконний акт, що приймається органами державної влади чи місцевого самоврядування та передбачає визначену сферу дії (локалізований у просторі)
33. Юридична техніка: поняття, значення, елементи.
Юридична (законодавча) техніка – узгоджена сукупність юридичних термінів, конструкцій та презумпцій, а також засобів систематизації правових норм, що використовуються у правотворчості (складанні юридичних текстів).
Структура юридичної техніки:
Юридичні терміни – поняття, що мають у праві конкретно визначену суть і зміст.
Розрізняють такі терміни:
а) загальновживані (слова літературної мови, без яких не може існувати юридична наука і законодавство: дія, приміщення, народження);
б) спеціально-технічні (терміни неюридичного вжитку, що належать до інших наук і сфер людської діяльності і використовуються в законодавстві та юриспруденції: рентген, графік, катіон, офсет; для з'ясування їх змісту необхідно звертатися до тих галузей знань, яким вони належать);
в) спеціально-юридичні (терміни, що відображають особливості держави і права як специфічних соціальних явищ і виникають в процесі державно-правової діяльності: злочин, реституція, позов, зворотна дія, необхідна оборона). Багато спеціальних юридичних термінів запозичені з інших правових систем і не можуть замінятися ніякими іншими.
Юридичні конструкції – словосполучення (фрази), які включають два чи більше термінів и являючи собою, у силу цього конкретно визначену суть та сенс.
Юридичні фікції – юридичне визнання відомо існуючого факту неіснуючим, чи навпаки.
Юридичні презумпції – припущення про щось, що має юридичне значення та вимагаючи доказів про наявність чи відсутність в процесі реалізації права.
Засоби законодавчої техніки охоплюють певні правила розробки, викладення і оформлення нормативно-правових актів. До вимог законодавчої техніки належать:
а) логічна послідовність викладення, взаємозв'язок нормативних приписів, що містяться в нормативному акті;
б) відсутність суперечностей у структурі акта і системі законодавства;
в) максимальна компактність викладених норм при належній глибині і всебічності їхнього змісту;
г) ясність і доступність мови нормативних актів;
ґ) точність і визначеність термінів та юридичних конструкцій;
д) скорочення кількості актів, виданих з одного й того ж питання, для полегшення користування ними.
Значення юридичної техніки: у правотворчості забезпечує доступність законодавства, зручність у його використанні;у правозастосовчій практиці означає використання правил (наприклад, тактики і методики розслідування) одержання найбільш повної інформації про конкретні випадки, набір сучасних технічних засобів (допустимих і доступних), а також стандартів діловодства для забезпечення швидкого та якісного вирішення юридичних справ, винесення законних і обґрунтованих юридичних рішень.
