- •Контрольні питання для підготовки до заліку (питання 1-80) та іспиту
- •6. Основні функції теорії права та держави як науки.
- •7. Становлення і розвиток теорії права та держави.
- •8. Механізм здійснення влади та регулятори поведінки в додержавному суспільстві.
- •9. Класова теорія та теорія насильства про походження держави і права.
- •10. Теологічна та патріархальна теорії походження держави і права.
- •11. Психологічна та договірна теорії походження держави і права.
- •14. Поняття права, його основні ознаки.
- •12. Історичні способи формування права. Його відмінність від соціальних регуляторів додержавного суспільства.
- •13. Місце і роль права в системі регулювання суспільних відносин.
- •15. Зміст права. Об'єктивне і суб'єктивне в праві. Право як міра свободи особи і масштаб її поведінки.
- •16. «Існуюче» і «належне» у змісті права.
- •17. Право і моральність. Проблема гуманізації права.
- •18. Сутність права і його соціальна цінність.
- •19. Поняття та види функцій права.
- •20. Право і держава. Їх взаємодія і концепції співвідношення.
- •21. Право і економіка. Економічні інтереси в праві.
- •22. Право і політика.
- •23. Джерела (форми) права. Місце і роль правозастосовчої (судової) практики в правовому регулюванні суспільних відносин.
- •24. Правовий звичай.
- •25. Поняття і види правового прецеденту.
- •26. Нормативний договір як джерело права.
- •27. Юридична доктрина як джерело права.
- •28. Міжнародний договір як джерело права. Концепції співвідношення міжнародного і національного права.
- •29. Поняття правотворчості. Правотворчість, правотворення і правове регулювання.
- •30. Стадії та суб'єкти правотворчого процесу.
- •31. Правові акти: поняття і види.
- •32. Поняття, ознаки і види нормативно-правових актів.
- •34. Поняття, види і значення систематизації нормативно-правових актів.
- •35. Порядок введення в дію і припинення дії нормативних актів.
- •36. Принципи дії нормативних актів у часі.
- •37. Дія нормативних актів у просторі.
- •38. Дія нормативних актів за колом осіб.
- •39. Право як система: поняття, структура, класифікаційні критерії виділення галузей права.
- •40. Система права і система законодавства: аспекти співвідношення.
- •41. Правова система: поняття, структура, співвідношення із системою права.
- •42. Правова сім’я: поняття, загальна характеристика, співвідношення із правовою системою і системою права.
- •43. Романо-германська правова сім’я.
- •44. Правова сім’я загального права.
- •45. Релігійно-традиційна правова сім’я.
- •46. Поняття, зміст та ознаки правової норми. Способи викладення правових норм у нормативно-правових актах.
- •47. Гіпотеза як структурний елемент норми права. Види гіпотез.
- •48. Диспозиція в структурі правової норми. Види диспозицій.
- •49. Поняття і види санкції як елемента структури правової норми.
- •50. Класифікація правових норм. Її критерії.
- •51. Поняття і ознаки правових відносин.
- •52. Види правових відносин.
- •53. Структура (склад) і зміст правових відносин.
- •54. Об'єкти правових відносин.
- •55. Суб'єкти правових відносин.
- •56. Підстави виникнення, зміни і припинення правових відносин. Їх класифікація.
- •57. Поняття і види реалізації права. Правореалізація та правове регулювання.
- •58. Форми реалізації права: поняття, види, співвідношення зі способами правового впливу.
- •59. Застосування права: поняття, ознаки, суб'єкти.
- •60. Стадії застосування права: поняття, види, зміст, співвідношення із процесуальними формами правозастосування.
- •61. Акти застосування права: поняття, структура, види, значення.
- •62. Правозастосування і прогалини в праві. Способи їх заповнення та подолання.
- •63. Застосування права при колізії і конкуренції норм.
- •64. Поняття, зміст, етапи і значення тлумачення правових норм.
- •65. Способи тлумачення норм.
- •66. Види тлумачення правових норм за обсягом.
- •67. Види тлумачення правових норм за суб'єктом.
- •68. Поняття і структура механізму правового регулювання.
- •69. Законність і правопорядок: поняття, співвідношення та значення в забезпеченні ефективності правового регулювання суспільних відносин.
- •70. Поняття, рівні, види та структура правової свідомості.
- •71. Правова активність і правовий нігілізм. Їх значення у визначенні правової свідомості.
- •72. Поняття і значення правової культури.
- •73. Правова освіта і правове виховання, їх поняття і значення для формування правової культури.
- •74. Правомірна поведінка: поняття, зміст, види, значення.
- •75. Правопорушення: поняття, ознаки, види, співвідношення з неправомірною поведінкою.
- •76. Поняття і види складів правопорушень.
- •77. Об'єкт і об'єктивна сторона в структурі складу правопорушення.
- •78. Суб'єкт і суб'єктивна сторона в структурі складу правопорушення.
- •79. Юридична відповідальність: поняття, зміст, підстави, співвідношення зі свободою волевиявлення.
- •80. Види і функції юридичної відповідальності. Її співвідношення з державним примусом.
40. Система права і система законодавства: аспекти співвідношення.
Система законодавства — це система всіх упорядкованих певним чином нормативно-правових актів даної держави.
Відмінність між системою права і системою законодавства полягає:
1. Первинним елементом системи права є правова норма, а системи законодавства — нормативно-правовий припис.
2. Система права формується об'єктивно, а система законодавства є результатом цілеспрямованої діяльності певних суб'єктів і тому залежить також від інтересів держави, потреб юридичної практики, рівня розвитку юридичної науки, законодавчої техніки.
3. Система права має тільки галузеву структуру, а система законодавства крім галузевої ще й ієрархічну, а у федеративних державах і федеративну структуру.
4. Галузі законодавства не завжди співпадають з галузями права. Можливі три варіанти: 1) галузь права є, а галузі законодавства немає (фінансове право, право соціального забезпечення). Такі галузі не кодифіковані, а діючі у цій сфері нормативний матеріал розкиданий по різних НПА, що потребує систематизації. 2) галузь законодавства існує без галузі права (митне законодавство). 3) ідеальний варіант, коли галузь законодавства співпадає з галуззю права (трудове, цивільне, кримінальне право).
5. Норми галузі права відрізняються високим ступенем однорідності, оскільки розподіляються за предметом і методом правового регулювання. Галузі законодавства виділяються тільки за предметом правового регулювання і не мають єдиного методу.
41. Правова система: поняття, структура, співвідношення із системою права.
Правова система – сукупність усіх різних правових явищ, що виникають у суспільстві (правової ідеології, системи права, юридичної практики).
Структура правової системи:
Правова ідеологія – сукупність правових ідей, наукових теорій, вчень про право т а його прояви у суспільстві.
Система права - логічно угоджена єдність правових норм, що містяться у джерелах права конкретної держави.
Юридична практика – діяльність індивідів, посадових осіб, державних органів та інших суб’єктів суспільного життя у сфері права.
Система права — правова категорія, що виражає внутрішню структуру права будь-якої країни. Правова система ширша за обсягом. Вона є не тільки системою об'єктивних норм, а й усією діючою системою права в сукупності його конкретних і абстрактних форм (правовідносин, норм законодавства, правосвідомості), а й співвідношенням зовнішніх засобів офіційного визнання та об'єктивації (правові звичаї, судові прецеденти, законодавство, нормативні договори тощо). Певне значення для правової системи мають публічне і приватне право, канонічне право, норми матеріального і процесуального права, рівень офіційного визнання та ефективність правозастосування.
42. Правова сім’я: поняття, загальна характеристика, співвідношення із правовою системою і системою права.
Сім’я правових систем — це сукупність національних правових систем, об’єднаних спільними умовами історичного формування, структурою, джерелами, основною культурою, понятійним апаратом юридичної науки.
Отож, правові системи, що є подібними між собою системами права, правовою ідеологією, юридичної практикою складаються в одну правову сімю.
Правові сім’ї:
І. Романо-германська правова сім’я (континентальна або нормативно-актна):
романська група правових систем (Італія, Франція, Іспанія);
германська група (Німеччина, Австрія);
скандинавська група (Швеція, Данія, Норвегія, Фінляндія);
латиноамериканська (Аргентина, Бразилія, Чилі, Парагвай, Уругвай);
слов’янська (Росія, Білорусія, Україна);
правова система Японії.
ІІ. Англо-американська правова сім’я (система загального права або судово-прецедентна):
правова система Англії;
правова система США;
правова система країн Британської співдружності.
ІІІ. Сім’я ідеологічно-релігійних правових систем:
мусульманське право (Саудівська Аравія, Іран, Лівія, Пакистан, Єгипет, Сирія, Мавританія);
канонічне право християнських церков (Ватикан — державоподібне утворення);
іудейське право (або єврейське право: Ізраїль);
індуське право (Індія, Бірма, Сінгапур, Малайзія).
ІV. Сім’я традиційно-общинних правових систем: звичаєве право народів Африки, Південно-східної Азії, Океанії.
V. Сім’я соціалістичних правових систем національні правові системи сучасних Китаю, Північної Кореї, Куби.
