Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

ТММ курсовий проект

.pdf
Скачиваний:
148
Добавлен:
17.05.2015
Размер:
10 Мб
Скачать
☆

2.3 Побудова планів механізму

Кінематичну схему механізму будуємо в масштабі

m L

=

l O

2 O 3

 

=

0 ,25

= 0 ,002 м / мм

,

( O 2 O 3

)

125

 

 

 

 

 

де LO2O3 – дійсна відстань між двома шарнірами, м; (О2О3) – довжина

відрізка, мм, яка зображає відстань між двома шарнірами на плані механізму.

Побудову кінематичної схеми починаємо з відкладання відстані між двома шарнірами, точок О2 і О3. Будуємо коло з центром в точці О2 і радіусом О2А (О2А=LO2A/µL), аналогічно знаходяться всі інші відрізки, які зображають лінійні розміри механізму). Через точку О3 проводимо дотичні до кола, на які опускаємо перпендикуляри з точки О2. Отримуємо крайні положення куліси. Від одержаної точки А0 траєкторію руху точки А розбиваємо на 12 рівних частин і нумеруємо одержані точки в напрямі обертання кривошипа. Тим же методом засічок будуємо всі інші 11 положень механізму.

2.4 Побудова планів швидкостей

Побудову планів швидкостей розглянемо на прикладі 3-го положення механізму. З полюса Рv (рис. 2.3) плану швидкостей за напрямом обертання кривошипа перпендикулярно О2А відкладаємо в масштабі вектор швидкості точки А, величина якого

v A 2 = w1 × L O 2 A = 14 × 0,138 = 1,93 м / с ,

де ω1 – кутова швидкість кривошипа (ω1=ωкр=14 с-1 розрахована в розділі 1.1.6).

Рисунок 2.3 – План швидкостей для 3-го положення

Приймаємо зображає вектор

Рvа12=128,7 мм.

швидкостей

m v

=

v A

 

=

( Pv a 1 , 2

)

 

 

 

довжину відрізка, який швидкості точки А, Тоді масштаб плану

1,93

= 0 ,015

м

.

128 ,7

мм × с

 

 

Швидкість точки А3, яка лежить на кулісі АВ і в даний момент збігається з точкою А, що належить кулісі 3 чи повзуну 2, визначаємо з системи рівнянь:

ì

 

 

A 3

=

 

 

+

 

 

A 3 A 2 ;

v

v A 2

v

í

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

v O 3

+ v A 3 O 3 .

î v A 3

Арк

08-27. КП ТММ. 13.03.00.ПЗ

Зм. Лис

№

Підп

Дат

171

Розв’язуємо цю систему векторних рівнянь графічним методом. З точки a1,2 , кінця вектора Pv a , проводимо пряму паралельну ланці АВ, а з

точки О3, яка збігається з полюсом Pv , проводимо пряму перпендикулярну до АВ. На перетині цих прямих одержуємо точку a3 . Сполучаємо полюс Pv з точкою a3 вектором Pva3 , який зображає швидкість VA3 точки А3.

Використовуючи теорему подібності, знаходимо положення точки b на плані швидкостей, попередньо записавши пропорцію:

 

 

 

 

( AO 3 )

=

P v a 3

 

,

 

 

 

 

( O 3 B )

P n b

 

 

 

 

 

 

тоді Pv b =

(O 3 B ) × Pv a 3

=

90 × 111 ,4

= 53 ,5 мм .

 

( AO 3 )

188

 

 

 

 

 

 

 

 

Відклавши від точки Рv на продовженні відрізка а3Рv відрізок Рvb, знаходимо положення точки b, поєднавши яку з полюсом, отримаємо в масштабі µv швидкість точки B.

Швидкість точки С, яка належить відповідно стояку 0 і повзуну 5, можна виразити через швидкості точок В і С0. Вектор швидкості точки В відомий за величиною і за напрямом; швидкість точки С0 - VС0=0. Тоді можна записати векторні рівняння:

ì

 

 

 

 

 

=

 

 

 

B

+

 

 

v

C

v

v BC ;

í

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= v C 0

+

v CC 0 .

î v C

 

На плані швидкостей з точки b проводимо перпендикулярно ланці ВС пряму, яка визначає напрям швидкості VВС, а з полюса проводимо лінію паралельно напрямній, що визначає напрям швидкості точки С відносно стояка. Відрізки bc і Рvc у масштабі µv зображають вектори швидкостей VBC і VC.

Положення центрів ваги ланок 3 і 4 знаходимо із пропорцій:

СS 4 = 0 ,5 × CB ; СS 4 = 0 ,5 × 30 = 15 мм ;

O3S3 = 0,5 × O3B ; O3S3 = 0,5 × 90 = 45 мм .

Для визначення дійсних значень величин швидкостей вимірюємо відповідні відрізки в мм на плані швидкостей і множимо їх на масштабний коефіцієнт µv.

Абсолютні швидкості:

Арк

08-27. КП ТММ. 13.03.00.ПЗ

Зм. Лис

№

Підп

Дат

172

vA 2 =(Рv а2 )∙µv =120∙0,015=1,9 м/с; vA 3 =(Рv а3 )∙µv =111,4∙0,015=1,7 м/с;

v B = Pv b × mV = 53 ,5 × 0.015

= 0,8 м / с ;

v С = Pv c × m V = 52 .93 × 0.015

= 0,79 м / с .

Відносні швидкості:

 

vA 2 A =(Рv а2 а3 )∙µv =44,6∙0,015=0,7 м/с; v ВС = bc × m V = 11 ,89 × 0,015 = 0,18 м / с .

Для визначення швидкостей центрів мас S4 ланки ВС і S3 куліси 3 з’єднаємо відповідні точки з полюсом Рv. Отримані відрізки РVS4, РVS3

зображають швидкості vS3

і vS4 :

 

 

 

 

 

 

 

vS 3 = PvS 3 ×mv

= 26,8 × 0,015 = 0,4 м / с ;

 

 

v S 4 = PvS 4 × m V

= 52 ,8 × 0,015 = 0,8 м / с .

 

Визначаємо кутові швидкості ланок 3 і 4. Кутова швидкість ланки

3 дорівнює:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

w =

vA3

=

vA3

=

1,7

 

= 4,5 c-1

.

 

 

 

 

 

3

LA3O3

 

(A3O3 ) ×mL

 

188× 0,002

 

 

 

 

 

 

Щоб визначити напрям кутової швидкості ω3, розглянемо обертання ланки 3 відносно точки О3. Напрям руху точки А3 відносно точки О3 визначається вектором швидкості VА3О3. Подумки переносимо цей вектор у точку А3 механізму. Отже, ланка АВ відносно точки О3 обертається проти годинникової стрілки.

Кутову швидкість ланки 4 визначаємо за формулою:

w 4 =

v BC

=

0 ,18

= 3 c - 1 .

L BC

0 ,06

 

 

 

Напрям кутової швидкості ω4 знаходимо за допомогою умовного переносу вектора швидкості VCB в точку В. Отже, ланка ВС навколо точки В обертається за годинниковою стрілкою.

Плани швидкостей для інших положень механізму будуємо аналогічно. Отримані значення відрізків, які зображають вектори швидкостей табл.2.2., і значення швидкостей наведені у табл. 2.3.

Арк

08-27. КП ТММ. 13.03.00.ПЗ

Зм. Лис

№

Підп

Дат

173

№ Лис .Зм

Дат Підп

174

27-08

 

.ТММ КП .

 

03.31

 

00.

 

ПЗ.

Арк

Таблиця 2.2 – Довжини відрізків планів швидкостей

Положення

P s

,мм

Pυs3,,мм

а2а3 , мм

вс , мм

Pυс , мм

Pυа3 , мм

P а

2

, мм

υ 4

 

 

 

 

 

 

υ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

 

0

0

0

0

0

0

 

128,7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

28,3

17,1

107,

17,7

24,7

52

 

128,7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

44

23,5

80,2

17,5

42,5

90

 

128,7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

52,7

26,8

44,5

11,8

52,9

111

 

128,7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

53,4

41,6

5,79

0,58

53

119

 

128,7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

50,4

27,

35,1

11,5

46,7

114

 

128,7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

81,6

38,8

89,9

88,6

105

150

 

128,7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

26,5

19,3

101

26,2

15,4

63

 

128,7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

6,13

8,75

119

8,58

5,53

15

 

128,7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

52,2

31,2

107

32,2

45,4

53

 

128,7

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

94,4

47,7

8,74

13,9

94

59

 

 

64

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

145,

77,4

92,5

68,2

144

116

 

 

64

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

№ Лис .Зм

Дат Підп

175

27-08

 

.ТММ КП .

 

03.31

 

00.

 

ПЗ.

Арк

Таблиця 2.3 – Дійсні значення швидкостей точок і ланок механізму

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Положення

ω3, с-1

ω4, с-1

VS4 ,м/с

VS3 , ,м/с

VА2А3

VВС,,м/с

VС ,м/с

VА3 , м/с

VА2, м/с

 

 

 

 

 

,м/с

 

 

 

 

0

0

0

0

0

0

0

0

0

1,9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2,55

4,5

0,42

0,26

1,62

0,27

0,37

0,79

1,9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

4,2

4,3

0,66

0,35

1,2

0,26

0,64

1,3

1,9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

4,5

3

0,8

0,4

0,7

0,18

0,79

1,7

1,9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

5,74

1,5

0,78

0,62

0,09

0,09

0,79

1,78

1,9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5

5,54

2,83

0,76

0,4

0,53

0,17

0,7

1,72

1,9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

6

7,26

4,3

1,22

0,58

1,35

0,26

1,58

2,25

1,9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7

3

6,5

0,4

0,29

1,53

0,39

0,24

0,95

1,9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

8

0,7

2,17

0,09

0,13

1,78

0,13

0,08

0,22

1,9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

2,58

8

0,78

0,47

1,6

0,48

0,68

0,8

1,9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

10

5,8

7

2,83

1,43

2,86

0,42

2,82

1,8

3,6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

11

11,2

5,3

4,38

2,32

2,77

0,32

4,34

3,5

3,6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.5 Побудова планів прискорень

Визначимо прискорення точки A. Через те, що кривошип обертається рівномірно, точка А має тільки нормальне прискорення, яке напрямлене вздовж ланки О2А до центра обертання. Значення цього прискорення:

a

A 1 , 2

= w

2

× L

O 2 A

= 14 2

× 0,138 = 27 ,2м / с 2 .

 

 

1

 

 

 

Приймемо довжину відрізка ( Paa2 ),

який зображає вектор

прискорення точки А таким, що дорівнює 200

мм. Тоді масштаб плану

прискорень:

 

 

 

 

 

 

а A

27 ,2

 

 

м

m а =

 

=

 

= 0,136

 

 

.

( Pa a 1 , 2 )

200

мм × с 2

З довільної точки Pa , яка прийнята за полюс плану прискорень, відкладаємо паралельно планці О2А вектор Paa2 (див. рис. 2.3.).

Рисунок 2.3. – План прискорень для 3-го положення

Арк

08-27. КП ТММ. 13.03.00.ПЗ

Зм. Лис

№

Підп

Дат

176

a kA 2 A 3

Розглянемо рух точки А3 з кулісою АВ і повзуном 2 та складемо векторні рівняння:

ì

 

 

 

 

 

 

k

 

 

r

;

 

 

 

 

 

ïaA 3

= aA 2 + aA 3 A 2

+ aA 3 A 2

í

 

 

 

 

 

 

n

 

 

t

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ï

 

 

= aO 3 + aA 3O 3 + aA 3O 3 ,

îaA 3

де anA 3O 3 - вектор нормального прискорення точки A3 при обертанні ланки 3 відносно точки O3 – має напрям уздовж ланки до умовного центра

обертання O3; atA3O3 - вектор дотичного прискорення точки A3 при обертанні ланки 3 відносно точки O3; - вектор коріолісового (поворотного)

прискорення точки A3 відносно точки O3. Напрям вектора akA2A3

визначається напрямом вектора відносної швидкості VА2А3, що повернений на 90° в бік обертання куліси (правило М. Є. Жуковського).

Визначаємо значення нормального і коріолісового прискорень:

a n

 

=

v 2A 3

=

 

 

 

v 2A 3

 

 

=

 

1,7 2

= 7 ,7

м

 

;

 

 

 

O

 

 

 

 

187

× 0 ,002

с 2

 

A 3 O 2

 

L

O 3 A 3

 

3

A

3

× m

L

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a k

=

2 × w

 

× v

 

 

× sin 90 ° =

2 × 4 ,5 × 0 ,67 × 1 = 6 ,03

 

м

.

 

 

 

 

 

A 2 A 3

 

 

 

3

 

A 2 A 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

с 2

Тоді відрізки, що зображають їх на плані прискорень:

( P a n 1

) =

 

a nA

3

O

3

 

=

 

7 , 7

 

= 56 , 6

мм;

 

m a

 

 

0 ,136

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

( a 2 k ) =

 

a kA

2

A

3

 

=

6 ,03

 

= 44 , 3

мм.

 

m a

 

 

0 ,136

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

За отриманими значеннями будуємо план прискорень для знаходження прискорення точки А3. Для цього з точки а2 відкладаємо відрізок (a2k) перпендикулярно до О3А3, ставимо точку k.

З полюса Ра відкладаємо відрізок паралельно до О3А3, ставимо точку n1. З отриманих точок проводимо промені: паралельно до О3А3, через точку k, перпендикулярно до вектора Pa n 1 через точку n1. Точка перетину

цих променів і є шукана точка а3. З’єднуємо прямою полюс Ра і отриману точку – отримуємо пряму, що визначає прискорення точки А3. А відрізок n1а3 визначає тангенційне прискорення точки А3. Виміряємо на кресленні відстані (Paa3 ) і (n1а3), та за допомогою масштабного коефіцієнта знайдемо

значення прискорень точки А3:

Арк

08-27. КП ТММ. 13.03.00.ПЗ

Зм. Лис

№

Підп

Дат

177

a

t

 

= (n

 

a

 

) × m

 

= 30 × 0,136 = 4,08

м

;

A 3 О 3

1

3

a

с 2

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

= ( P a

 

) × m

 

= 64 × 0,136 = 8,7

м

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

A 3

 

a

 

3

 

a

 

с 2

 

Прискорення точки В, яка належить кулісі 3, визначаємо за теоремою подібності планів прискорень, склавши пропорцію

 

 

 

 

 

P a b

 

 

 

P a a 3

 

 

 

 

 

 

 

=

 

 

.

 

 

 

 

 

O 3 B

 

O 3 A 3

Звідки Pa b =

Pa a

3

× O 3 B

=

64 × 90

 

= 30 ,8 мм .

O

3 A

3

 

 

187

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відкладаючи відрізок Pab на продовженні відрізка Paa3 і, з’єднавши точку b з полюсом Pa, отримаємо величину і напрям вектора прискорення точки

B:

a B = (Pa b ) × m a = 30 ,8 × 0,136 = 4,2 см2 .

Для визначення прискорення точки С складемо векторні рівняння:

ì

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n

 

 

 

t

 

 

 

=

a

 

+ a

+ a

;

ïa

 

 

 

 

í

 

C

 

 

 

 

B

 

 

 

 

CB

 

 

 

CB

 

ï

 

a C

=

a

C

0

+

a

CC 0 .

 

î

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тут

 

nBC

– вектор нормального прискорення точки

С; аС0 –

a

прискорення стояка, аС0=0.

 

 

 

 

 

 

 

Обчислимо значення вектора нормального прискорення:

 

 

 

 

(bn 2 ) =

a nBC

=

v BC2

=

0 ,18 2

 

= 4 мм .

 

 

 

 

m a

L BC × m a

0 ,06 × 0 ,136

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Від точки b на плані прискорень відкладаємо паралельно до ВС

відрізок (bn2 )

і отримаємо точку n2. Через полюс Pa

проводимо промінь

паралельний

до стояка,

а

через

точку n2

проведем

промінь,

перпендикулярний до прямої bn2. Точку перетину цих променів позначимо с. Сполучимо точки c і b.

Виміряємо відрізки: Paс і cn2. Тоді:

a c = ( Pa c ) × m a = 7 ,2 × 0 ,136 = 0 ,98 см2 ;

Арк

08-27. КП ТММ. 13.03.00.ПЗ

Зм. Лис

№

Підп

Дат

178

a t

= (n

 

c ) × m

 

= 26 ,4 × 0,136 = 3,6

м

 

 

с 2

CB

 

2

 

a

 

Знаючи положення центрів мас S3 і S4 за аналогією з планом швидкостей, знаходимо за правилом подібності точки S3 і S4 на плані прискорень. З’єднавши отриману точки з полюсом плану прискорень, обчислюємо прискорення центра мас куліси і ланки ВС:

a

 

 

= ( P

 

S

 

) × m

 

= 15 ,4 × 0 ,136

= 2

м

 

S 3

a

3

a

с 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

 

 

 

= ( P

S

 

) × m

 

= 17 ,9 × 0 ,136 = 2 ,43

 

м

 

 

 

 

 

 

 

с 2

 

S 4

 

 

 

a

 

 

4

 

 

a

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кутове прискорення кривошипа ε1=0, тому що ланка обертається

рівномірно. Значення кутового прискорення куліси:

 

 

 

 

 

 

e3 =

a tA 3O 3

=

 

 

 

a tA 3O 3

 

 

 

=

 

 

4,08

 

 

= 10,9 c-2

L A 3O 3

 

(A 3O 3 ) × mL

 

187 × 0,002

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

А ланки ВС:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

e 4 =

 

a BCt

 

=

 

 

 

a BCt

 

 

 

=

 

 

3 ,6

 

 

= 60 c - 2 .

 

L BC

 

( BC ) × m L

30

× 0 ,002

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Для визначення напряму вектора ε3

переносимо умовно вектор

 

tA 3O 3

a

у точку А. Розглядаємо рух ланки 3 відносно точки О3. У нашому випадку

вектор atA 3O 3 має напрям вліво. Отже, ε3 напрямлене проти годинникової стрілки. Аналогічно визначаємо напрям ε4.

2.6 Кінетостатичне дослідження механізму

До задач кінетостатичного дослідження відносять:

1)Знаходження зовнішніх сил, що діють на ланки механізму;

2)Визначення реакцій у кінематичних парах;

3)Знаходження зрівноважульної сили або моменту, прикладених до ведучої ланки.

Вихідні дані

Сила корисного опору Fko=2150 H.

Маси ланок: m3 = 24 кг, m4 = 6 кг, m5 = 38 кг.

Моменти інерції ланок : JS3 = 0,35 кг×м2, JS4 = 0,02 кг×м2.

Арк

08-27. КП ТММ. 13.03.00.ПЗ

Зм. Лис

№

Підп

Дат

179

2.6.1 Визначення сили корисного опору

Силу корисного опору ( силу різання ) визначаємо за заданою діаграмою Fko=Fko(sC). Викреслюємо цю діаграму у масштабі, показавши значення сил у відповідних положеннях механізму. Щоб полегшити розмітку осі абсцис цієї діаграми, відрізок [Smax] вибираємо таким, що дорівнює максимальній ординаті ymax діаграми s = s(t).

Масштаб по осі ординат

m F =

Fmax

=

2150

= 50 H / мм .

(Fmax )

43

 

 

 

Згідно із завданням на курсовий проект сила Fko діє тільки при русі повзуна С вниз, тобто у положеннях 1–7.

2.6.2 Визначення сил інерції ланок

Сили інерції ланок визначаємо

за формулою Fi=-m·a, моменти сил

інерції

 

i = -J Si × ei . Знак "–" у цих

формулах означає, що сила інерції

М

напрямлена протилежно до напрямку прискорення центра мас aSi , а

моменти сил інерції – протилежно напрямку кутового прискорення e i .

Тоді величини сил інерції ланок:

 

F i 3 = m 3 × a S 3 = 24 × 2 = 48 H ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Fi 4

= m 4 × a S 4

= 6 × 2 ,43 = 14 ,6 H ;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Fi 5

= m 5 × aC

= 38 × 0,98 = 37 ,2 H .

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Знайдемо сили інерції, які

 

 

замінюють момент інерції, що діє на

ланку 4:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

¢

 

=

 

²

=

 

 

M i 4

 

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

F i 4

 

 

F i 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l

BC

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

де M

 

= e

 

× I

 

=

60 × 0 ,02 = 1 ,2

кг × м

2

.

 

 

 

 

 

 

i 4

4

S 4

 

 

c 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Аналогічно знаходимо момент інерції Mi 3 :

 

 

 

 

 

 

 

 

 

M

 

= e

 

× I

 

= 10 ,9 × 0 , 35 =

3 ,8

кг × м 2

.

 

 

 

 

 

 

 

i 3

3

S 3

c 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звідси

 

¢

=

 

²

=

M i 4

=

1 , 2

 

 

=

20 H .

 

 

F i 4

F i 4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

l BC

 

0 , 06

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Арк

08-27. КП ТММ. 13.03.00.ПЗ

Зм. Лис

№

Підп

Дат

180