Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Третяк.pdf
Скачиваний:
162
Добавлен:
30.03.2016
Размер:
6 Мб
Скачать
☆

 

Продовження табл. 10.1

Складові проекту

Елементи

Організація і облаштуван-

Установлення меж рекреаційної території типу:

ня території рекреаційної

бальнеологічних курортів

зони

гірсько-туристичного

 

рівнинного з мережею озер, річок і водосховищ

 

різних

Організація і облаштуван-

Розміщення виробничої зони і управлінських буді-

ня території господарської

вель

зони

Впорядкування угідь:

 

сільськогосподарських

 

лісових

Система охорони та віднов-

Біолого-відновлювальні заходи лісів, фауни та

лення природних ресурсів

рідкісних рослин, захист земель від ерозії, заболо-

 

чення та інших негативних процесів

 

Охорона земель від руйнування і антропогенних

 

негативних дій

 

Охоронні об’єкти і режим їх використання

 

Рекультивація порушених земель

 

Охорона земель водного фонду

Еколого-економічне та соці-

Еколого-економічна ефективність

альне оцінювання проекту

Соціальна ефективність

Механізм реалізації проек-

Фінансове забезпечення

ту

Наукове забезпечення

 

Етапи реалізації проектних рішень

 

Робочі проекти

10.3.1.Підготовчі роботи і проведення землевпорядних вишукувань

Підготовчі роботи поділяють на камеральні та польові. Камера- льні роботи передбачають збирання, систематизацію, вивчення, аналіз і оцінювання планово-картографічних, земельно-кадастро- вих, лісовпорядних ландшафтних, ґрунтових та інших матеріалів обстежень, які характеризують стан використання земель. Вивча- ють топографічні карти з перетином горизонталей через 5 м. Тех- нічною основою для складання проекту природного парку є плани землекористувань, які входять у територію парку, в масштабі 1 : 10 000 для гірських районів та лісостепу і 1 : 25 000 для степу. Із них формують основу плану з горизонталями для розроблення про- екту та складання карт і картограм природних ландшафтів, типоло- гії лісів, ґрунтів, еродованості, геоботанічного обстеження тощо.

У результаті вивчення і узагальнення матеріалів, зібраних у процесі камеральних підготовчих робіт, визначають зміст і обсяги польових підготовчих робіт. У процесі таких робіт обстежують міс- цевість, уточнюють і доповнюють дані, одержані при розробленні техніко-економічного обґрунтування.

Розділ 10. Складання проектів організації та встановлення меж територій…

381

Унаслідок польового обстеження визначають і уточнюють площі, розміщення і доцільність подальшого цільового використання тих чи інших угідь. З’ясовують і уточнюють межі функціональних зон природного парку, можливі рубежі їх закріплення. Намічають осно- вні протиерозійні, природоохоронні, екологічні та інші заходи. Ре- зультати землевпорядних вишукувань фіксують у технічному звіті і відображають на плані обстеження території. На плані схематично показують масиви функціональних зон, проектне розміщення гос- подарського центру, наближене розміщення об’єктів інженерного

 

облаштування ландшафтів тощо.

 

10.3.2. Функціональне зонування території

 

Процес досліджень і раціонального розміщення різних за робото-

 

здатністю земельних ділянок, який передбачає оптимальний режим

 

взаємодії їхніх екосистем, здійснюють у такій послідовності:

 

проводять комплексне оцінювання земель;

землеустрою

проводять оцінювання земель рекреаційного призначення та

розробляють перспективну модель території;

 

класифікацію їх по можливості рекреаційного використання;

 

аналізують особливості взаємного розміщення елементів екоси-

 

стеми «Земля» і основних народногосподарських об’єктів (існуюча

 

структура території);

територіального

складають схему функціонального зонування території з ура-

хуванням результатів попередніх етапів досліджень;

 

розробляють варіанти функціонального зонування території;

 

вибирають оптимальний варіант;

 

складають проект функціонального зонування і перспективної

 

моделі території парку (розв’язують питання розміщення за-

проектів

повідної, регульованої і стаціонарної рекреаційної та господарської

зон, місць масового відпочинку людей тощо).

Основа перспективної моделі території — комплексне природо-

 

охоронне оцінювання та класифікація земель за придатністю їх ре-

Складання.

креаційного використання, а початковий етап моделювання —

лювання об’єкта, в результаті якого вся його територія поділяєть-

 

функціональне зонування і формування структури території.

 

Функціональне зонування території в складі проекту ство-

 

рення природного парку визначається як особливий спосіб моде-

ІІІ

ся на окремі ділянки з рекомендованими для них різними пере-

Частина

важальними видами і режимами використання. Основна мета

функціонального зонування спрямована на забезпечення опти-

мального режиму використання земельних ділянок, охорони і

 

відновлення цінних природних ресурсів. Цієї мети досягають у

 

такій послідовності:

382

1) визначають кількість і номенклатуру функціональних зон, які

 

підлягають виділенню на території певного об’єкта;

 

2) прив’язують ці зони до конкретних ділянок території і склада-

 

ють проект її перспективного функціонального зонування;

 

3) розробляють рекомендації щодо оптимізації екосистеми «Зем-

 

ля» в межах кожної із функціональних зон.

 

На території національних природних парків проектують такі

 

функціональні зони:

 

заповідну, яка призначена для охорони та відновлення най-

 

цінніших природних комплексів. На території цієї зони заборо-

 

няється будь-яка господарська та інша діяльність, яка суперечить

 

цільовому призначенню заповідника, порушує природний розвиток

 

процесів та явищ або створює загрозу шкідливого впливу на його

…

природні комплекси та об’єкти. Для збереження і відтворення ко-

територій

рінних природних комплексів, проведення науково-дослідних робіт

та виконання інших завдань у заповідній зоні відповідно до проекту

 

організації її території допускається: виконання відновлювальних

 

робіт на землях з порушеними корінними природними комплекса-

меж

ми, а також здійснення заходів щодо запобігання змін природних

комплексів заповідника внаслідок антропогенного впливу, віднов-

встановлення

лення гідрологічного режиму; збереження та відновлення рослин-

них угруповань, що історично склалися, видів рослин і тварин, які

 

зникають, тощо; здійснення протипожежних і санітарних заходів,

 

що не порушують режиму заповідника; спорудження в установле-

 

ному порядку будівель та інших об’єктів, необхідних для виконання

та

поставлених перед заповідником завдань; збирання колекційних та

інших матеріалів; виконання робіт, передбачених планами довго-

організації

регульованої рекреації, в межах якої проводять короткостро-

строкових стаціонарних досліджень, проведення екологічної освіт-

 

ньо-виховної роботи;

 

ковий відпочинок та оздоровлення населення, огляд особливо ма-

проектів

льовничих і пам’ятних місць; на території цієї зони дозволяється

влаштовувати та відповідно обладнувати туристські маршрути і

 

екологічні стежки; тут забороняються рубки лісу головного користу-

Складання10.

лів, мотелів, кемпінгів, інших об’єктів обслуговування відвідувачів

вання, промислове рибальство й мисливство, інша діяльність, яка

 

може негативно вплинути на стан природних комплексів та об’єктів

 

заповідної зони;

 

стаціонарної рекреації, яка призначена для розміщення готе-

 

парку;

Розділ

господарську, в межах якої проводять господарську діяльність, спрямовану на виконання покладених на парк завдань, у ній роз- міщуються землі інших землевласників і землекористувачів, внесе- ні до складу парку і на яких господарську діяльність здійснюють з

383

землеустрою

додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього при- родного середовища.

Крім основних зон, за потреби можна виділяти підзони перева- жального розвитку рекреаційної інфраструктури, зони природних ландшафтів, які підлягають охороні, тощо.

По кожній із зон розробляють експлікацію земельних угідь і ре- жим їх охорони і відтворення природних ресурсів.

10.3.3. Організація території заповідної зони

Наукові основи організації території заповідної зони ґрунтуються за такими принципами:

1) біогенетичним, який забезпечує збереження сприятливих екологічних умов, необхідних для розвитку в природних ландшаф- тах усіх представників рослинного і тваринного світу, які виникли в процесі еволюції і є біологічною основою нормального функціону- вання екосистем усієї біоти певної території. Цей принцип потребує розроблення у проекті біолого-відновлювальних заходів. Напри- клад, у табл. 10.2 наведено систему біолого-лісовідновлювальних заходів для лісів заповідників;

Таблиця 10.2. Комплекс біолого-лісовідновлювальних заходів у лісах-

заповідниках

Частина ІІІ. Складання проектів територіального

Біолого-лісовідновлювальні заходи

«Д» — дозволено проведення

заходів; «З» — заборонено

 

Лісовідновлювальні рубки

З

Рубки догляду за лісом і санітарні рубки

Д

Прибирання сміття

З

Штучне лісовідновлення

З

Реконструкція лісонасаджень

З

Лісозахисні протипожежні заходи, збереження і

Д

відновлення фауни

 

Осушення перезволожених земель

З

Випас тварин

З

Сінокосіння

З

Промислова заготівля:

З

лікарських рослин і технічної сировини

грибів, ягід, плодів, горіхів

З

Любительський збір грибів, ягід, плодів, горіхів

З

Промислова заготівля деревинного соку, листя,

З

моху, підстилки, очерету. Розміщення пасік

 

2) історичним, основою якого є те, що заповідні території мають бути своєрідним еталоном історичного процесу формування живої і неживої природи у регіональному і широкому біогеографічному планах. Тому в проекті слід розробляти необхідні заходи щодо охо-

384