- •Розділ I. Лінійна алгебра
- •§1. Матриці. Різновиди матриць. Дії над матрицями
- •Дії над матрицями
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •§ 2. Визначники, їх властивості.
- •Властивості визначників
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •§4. Розв’язування систем лінійних рівнянь з невідомими за допомогою оберненої матриці та за правилом Крамера
- •Матричний метод
- •Метод Крамера
- •§3. Обернена матриця
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Завдання для самостійного розв’язування.
- •§5. Ранг матриці і його обчислення
- •Методом елементарних перетворень
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •§6. Дослідження і розв’язування систем лінійних рівнянь з невідомими
- •Розв’язування систем m лінійних рівнянь з n невідомими методом Жордана-Гаусса
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Розділ іі. Аналітична геометрія
- •§1. Метод координат
- •§2. Елементи векторної алгебри
- •Основні означення
- •§3. Дії над векторами
- •Умова колінеарності
- •Скалярний добуток
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •§4. Найпростіші задачі аналітичної геометрії
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •§5. Рівняння лінії
- •§6. Пряма лінія
- •Дослідження загального рівняння прямої
- •Рівняння прямої, що проходить через дану точку паралельно даному вектору (канонічне рівняння прямої)
- •Рівняння прямої, що проходить через дві задані точки
- •Рівняння прямої у відрізках на осях
- •Відстань від точки до прямої
- •Кутовий коефіцієнт прямої. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом
- •Взаємне розташування двох прямих. Умова паралельності та перпендикулярності прямих
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •§7. Перетворення системи координат
- •Паралельне перенесення
- •2. Поворот координатних осей
- •§8. Криві іі порядку
- •Характеристична властивість точок еліпса
- •Характеристична властивість точок м(х; у) гіперболи
- •Рівнобічна гіпербола
- •Характеристична властивість точок параболи (геометричне означення параболи).
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Відповіді:
Завдання для самостійного розв’язування
4.1.
Знайти відстань від точки
до початку координат.
-
Знайти довжини сторін трикутника, якщо відомі координати його вершин
,
,
. -
Відрізок між точками
і
розділений на п’ять рівних частин.
Знайти координати точок поділу. -
Знайти координати кінця відрізка
,
якщо його початок – точка
,
а його середина – точка
. -
Знайти точку перетину медіан трикутника, якщо відомі його вершини:
,
,
. -
Обчислити довжину медіан трикутника, якщо відомі його вершини:
,
,
. -
Задані вершини трикутника: а)
,
,
;
б)
,
,
;
в)
,
,
.
Знайти
точку перетину бісектриси кута
з протилежною стороною
.
Відповіді:
4.1.
.
4.2.
.
4.3.
,
,
,
.
4.4.
.
4.5.
.
4.6.
,
,
.
4.7.
а)
;
б)
;
в)
.
§5. Рівняння лінії
Найважливішим поняттям аналітичної геометрії є рівняння лінії.
Лінія – це геометрична множина точок, які мають певну властивість.
Наприклад, геометрична множина точок, рівновіддалених від двох заданих точок – це пряма (серединний перпендикуляр), а геометрична множина точок, рівновіддалених від однієї точки – це коло.
Рівняння
лінії на площині
– це рівняння
,
яке за допомогою певного закону або
правила
пов’язує змінні
та
.
Основне
означення аналітичної геометрії.
Рівняння вигляду
є рівнянням лінії
на площині
,
якщо координати кожної точки, що належить
лінії
,
задовольняють це рівняння, а координати
кожної точки, яка не належить лінії
,
не задовольняють рівняння
.
Виходячи з цього означення, виникають такі основні задачі аналітичної геометрії:
-
Дано рівняння деякої лінії. Треба за даним рівнянням знайти відповідний геометричний образ.
-
Дана лінія, як множина точок, які мають певну геометричну властивість. Треба скласти рівняння цієї лінії.
-
Задані рівняння двох ліній. Треба знайти точки перетину цих ліній або встановити, що задані лінії не перетинаються.
Приклад
1.
Дано рівняння лінії
:
.
|
y x
Очевидно,
геометричним образом даного рівняння
є множина точок прямої (рис. 1). Наприклад,
|
.
1
1 2 Рис. 1 |
Приклад
2.
Скласти рівняння кола радіуса
з центром у точці
.
Візьмемо довільну точку
на колі. Як відомо, точки кола рівновіддалені
від центра
на відстань
,
тобто
(рис. 2). За формулою відстані між двома
точками:
|
або
|
|
Приклад 3. Знайти точки перетину двох ліній:
а)
та
;
б)
та
.
Розв’язування. а) з основного означення аналітичної геометрії випливає, що координати точок перетину ліній повинні задовольняти систему рівнянь цих ліній:
.
Отже,
маємо дві точки перетину
та
(рис. 3).
б)
Пряма лінія
і коло
не мають спільних точок, оскільки система

не має розв’язків (рис. 4).
у
|
у х 0
Рис. 3 |
х 0 1 2
Рис. 4 |

М(х;
у)







