Завдання для самостійного розв’язування

5.1. Обчислити ранг матриці:

r	б) ;
в) ;	г) ;
д) .

Відповіді:

5.1. а) ; б) ;

в) ; г) ; д) .

§6. Дослідження і розв’язування систем лінійних рівнянь з невідомими

Розглянемо систему лінійних рівнянь з невідомими (СЛАР):

(**)

Означення. Система рівнянь називається сумісною, якщо вона має хоча б один розв’язок. У противному разі система називається несумісною.

Позначимо:

; .

Тут – основна матриця системи, – розширена матриця системи.

Теорема Кронекера-Капеллі (критерій сумісності системи лінійних рівнянь). СЛАР (**) сумісна тоді і тільки тоді, коли ранг основної матриці системи дорівнює рангу розширеної матриці:

.

Наслідок. Якщо у сумісної системи ( – кількість невідомих), то розв’язок єдиний і таку систему називають визначеною, а якщо , то система має безліч розв’язків (невизначена).

Розв’язування систем m лінійних рівнянь з n невідомими методом Жордана-Гаусса

Означення. Дві системи рівнянь називаються рівносильними (еквівалентними), якщо множини їхніх розв’язків (можливо, і порожні) співпадають.

Означення. Елементарними перетвореннями системи називаються такі операції над системами:

1. Перестановка місцями будь-яких двох рівнянь.

2. Множення обох частин рівняння на число, відмінне від нуля.

3. Додавання до обох частин рівняння відповідних частин іншого рівняння, помножених на будь–яке число.

4. Викреслювання всіх, окрім одного, із пропорційних рівнянь.

Теорема. Елементарні перетворення переводять систему рівнянь у рівносильну.

Універсальним і найбільш простим з погляду обчислень методом розв’язування СЛАР є метод послідовного виключення невідомих – метод Жордана-Гаусса. Суть цього методу полягає в тому, що перша невідома залишається в першому рівнянні і за допомогою елементарних перетворень виключається з інших. Потім друга невідома залишається в другому рівнянні і виключається з інших. Повторюючи цей процес, ми приводимо систему до діагонального вигляду.

Зауваження. Якщо в результаті перетворень виникає рівняння вигляду , то його можна відкинути. Якщо ж з'являється рівняння , де , то це означає, що вихідна система несумісна.

Перетворення системи методом Жордана-Гаусса зручно виконувати за допомогою розрахункових (так званих симплексних) таблиць.

Правило розрахунку таке:

1. Складаємо таблицю з коефіцієнтів при невідомих, вільних членів і контрольного стовпця (елементи якого дорівнюють сумам елементів рядків):

   		…

2. Рухаючись з верхнього лівого кута, вибираємо ключовий елемент (якщо цей елемент дорівнює нулю, то переставляємо місцями рядки, щоб він не дорівнював нулю).

3. Ключовий рядок переписуємо без змін.

4. Усі елементи ключового стовпця, крім ключового елемента, замінюємо нулями.

5. Інші елементи таблиці (включаючи елементи контрольного стовпця) обчислюємо за правилом прямокутників. При цьому, якщо виникають рядки, що повністю складаються з 0, то вони викреслюються. Якщо з’являються рівні чи пропорційні рядки, то всі такі рядки, крім одного, викреслюються.

Якщо виникає рядок, всі елементи якого дорівнюють нулю, крім елемента, що стоїть в стовпці , то розв’язування на цьому закінчують і робиться висновок, що система розв’язків не має.

Повторюємо цей процес, вибираючи наступний ключовий елемент . Процес розв’язування закінчено, якщо матриця приведена до діагонального виду або доведено, що система несумісна.

Після закінчення розв’язування, якщо система відразу має діагональний вигляд, то ми одержимо єдиний розв’язок.

Якщо ж число рівнянь менше числа невідомих, ліворуч залишаємо ті невідомі, коефіцієнти при яких були ключовими елементами (базисні невідомі). Інші невідомі переносимо праворуч (вільні невідомі). Виражаємо базисні невідомі через вільні. У цьому випадку система має безліч розв’язків.

Надаючи вільним невідомим довільних числових значень, одержимо частинні розв’язки.

Серед частинних розв’язків виділяють базисний розв’язок, у якому всі вільні невідомі дорівнюють нулю.

Приклад 1.

Розв’язати систему рівнянь методом Жордана-Гаусса:

.

Розв’язування.

Переходимо від даної системи до першої симплексної таблиці:

	3	-2	3	-3	1	2
	3	-2	-1	1	1	2
Табл. 1	1	-1	-2	5	3	6

Переходимо до другої таблиці:

Ключовий елемент . Перший рядок (стовпець) – ключові. Перший рядок переписуємо без змін.

Усі елементи першого стовпця, крім , замінюємо нулями.

Інші елементи таблиці обчислюємо за правилом прямокутника:

	3	-2	3	-3	1	2
	0	0	-12	12	0	0
Табл. 2	0	-1	-9	18	8	16

Переходимо до третьої таблиці:

У таблиці 2 елемент , тому переставляємо місцями другий та третій рядки. При цьому елементи другого рядка ділимо на спільний множник „12”.

	3	-2	3	-3	1	2
	0	-1	-9	18	8	16
Табл. 3	0	0	– 1	1	0	0

Переходимо до таблиці 4.

Відтепер елемент – ключовий. Другий рядок (стовпець) – ключові. Другий рядок переписуємо без змін. Усі елементи другого стовпця, крім , замінюємо нулями.

Інші елементи таблиці обчислюємо за правилом прямокутника.

	–3	0	–21	39	15	30
	0	-1	–9	18	8	16
Табл. 4.	0	0	1	–1	0	0

Переходимо до таблиці 5.

Елемент – ключовий. Третій рядок (стовпець) – ключові. Третій рядок записуємо без змін. Усі елементи третього стовпця, крім , замінюємо нулями.

Інші елементи обчислюємо за правилом прямокутника.

	-3	0	0	18	15	30
	0	-1	0	9	8	16
Табл. 5	0	0	1	-1	0	0

Від симплексної таблиці перейдемо до системи, в якій

, , – базисні невідомі; – вільна невідома.

Отримаємо загальний розв’язок системи:

.

Наведемо приклади частинних розв’язків.

, або ; , або .

Базисний розв’язок:

, або .

Приклад 2.

Розв’язати систему рівнянь методом Жордана-Гаусса:

Розв’язування виконуємо за допомогою симплексних таблиць.

– 2	3	4	1	6
1	–2	3	5	7
– 1	1	7	7	14
– 1	1	7	6	13	Табл. 1.
– 2	3	4	1	6
0	1	– 10	– 11	– 20
0	1	– 10	– 13	– 22
0	1	– 10	– 11	– 20	Табл. 2.
– 2	0	34	34	66
0	1	– 10	– 11	– 20
0	0	0	–2	–2
0	0	0	0	0	Табл. 3.

У третій симплексній таблиці в передостанньому рядку з’явилося рівняння вигляду:

,

яке не має розв’язку, а звідси випливає, що система несумісна.