- •Розділ I. Лінійна алгебра
- •§1. Матриці. Різновиди матриць. Дії над матрицями
- •Дії над матрицями
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •§ 2. Визначники, їх властивості.
- •Властивості визначників
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •§4. Розв’язування систем лінійних рівнянь з невідомими за допомогою оберненої матриці та за правилом Крамера
- •Матричний метод
- •Метод Крамера
- •§3. Обернена матриця
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Завдання для самостійного розв’язування.
- •§5. Ранг матриці і його обчислення
- •Методом елементарних перетворень
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •§6. Дослідження і розв’язування систем лінійних рівнянь з невідомими
- •Розв’язування систем m лінійних рівнянь з n невідомими методом Жордана-Гаусса
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Розділ іі. Аналітична геометрія
- •§1. Метод координат
- •§2. Елементи векторної алгебри
- •Основні означення
- •§3. Дії над векторами
- •Умова колінеарності
- •Скалярний добуток
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •§4. Найпростіші задачі аналітичної геометрії
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •§5. Рівняння лінії
- •§6. Пряма лінія
- •Дослідження загального рівняння прямої
- •Рівняння прямої, що проходить через дану точку паралельно даному вектору (канонічне рівняння прямої)
- •Рівняння прямої, що проходить через дві задані точки
- •Рівняння прямої у відрізках на осях
- •Відстань від точки до прямої
- •Кутовий коефіцієнт прямої. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом
- •Взаємне розташування двох прямих. Умова паралельності та перпендикулярності прямих
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •§7. Перетворення системи координат
- •Паралельне перенесення
- •2. Поворот координатних осей
- •§8. Криві іі порядку
- •Характеристична властивість точок еліпса
- •Характеристична властивість точок м(х; у) гіперболи
- •Рівнобічна гіпербола
- •Характеристична властивість точок параболи (геометричне означення параболи).
- •Завдання для самостійного розв’язування
- •Відповіді:
Завдання для самостійного розв’язування
6.1. Знайти рівняння висот трикутника, якщо відомі його вершини:
а)
,
,
.
б)
,
,
.
6.2. Скласти рівняння прямих, які проходять через вершини трикутника паралельно до протилежних сторін:
а)
,
,
.
б)
,
,
.
6.3. Подані рівняння прямих привести до рівнянь у відрізках на осях:
-
а)
.в)
.б)
.г)
.
6.4. Скласти рівняння сторін трикутника, якщо:
а)
,
,
.
б)
,
,
.
6.5.
Знайти
відстань від точки
до прямої
.
6.6.
Знайти
довжину висоти, яка проведена з вершини
,
якщо відомі вершини трикутника: а)
,
,
.
б)
,
,
.
в)
,
,
.
6.7.
Задані
вершини трикутника
,
,
.
Обчислити довжину перпендикуляра,
опущеного з вершини
на медіану, проведену з вершини
.
Відповіді.
|
6.1.
а)
|
б)
|
|
6.2.
а)
|
б)
|
|
6.3.
а)
|
в)
|
|
б)
|
г)
|
|
6.4.
а)
|
б)
|
|
|
|
|
|
|
6.5. 3.
6.6.
а)
;
б)
;
в)
.
6.7.
.
§7. Перетворення системи координат
До перетворень системи координат відносяться паралельне перенесення та поворот.
-
Паралельне перенесення
Нехай
на площині задана система координат
.
Зробимо перенесення координатних осей:
,
.
При цьому початок нової системи координат:
.
|
y |
Розглянемо
довільну точку
|
Перехід
від “старої”
до “нової”
системи координат:
.
Перехід
від “нової”
до “старої”
системи координат:
.
Приклад.
Рівняння
деякої лінії має вигляд
.
Яким буде рівняння цієї ж лінії після
переносу початку координат у точку
.
Розв’язування.
Відповідно
до формул (6)
маємо:
.
Підставимо цей вираз у дане рівняння:
;
;
.
Ми
отримали рівняння даної лінії в новій
системі координат
,
яке є рівнянням кола з центром у точці
і радіусом
.
2. Поворот координатних осей
Початок
координат залишимо на своєму місці, а
вісі повернемо на деякий кут
.
|
|
Перехід
від „нових” до „старих” координат
точки
Перехід
від „старих” до „нових” координат
точки
|
§8. Криві іі порядку
Розглянемо
загальне рівняння ІІ степеня з двома
змінними
і
:
,
де
.
(8.1*)
Завжди
можна підібрати кут
,
на який потрібно зробити поворот системи
координат
так, щоб у новій системі рівняння (8.1*)
не містило добутку
(тобто
).
Тому далі розглядаємо рівняння
,
де
. (8.1)
Дослідимо три можливі випадки:
-
Еліптичний:
(тобто коефіцієнти при
і
одного знака). -
Гіперболічний:
(коефіцієнти при
і
різного знака). -
Параболічний:
(тільки одна із змінних входить до
рівняння у другому степені).
І.
Еліптичний випадок
(
).
Виділяючи повні квадрати по обох змінних,
рівняння (8.1)
зводимо до вигляду:
(8.2)
Продемонструємо цей процес на конкретному прикладі:
![]()
а) згрупуємо змінні:
![]()
б)
винесемо за квадратні дужки коефіцієнти
при
,
:
![]()
в) доповнюємо до повних квадратів:
![]()
![]()
г) розкриємо (лише квадратні) дужки і приведемо до вигляду (8.2):
![]()
.
Повернемося до рівняння (8.2). Це рівняння може визначати на площині різні множини точок, тому розглянемо всі можливі випадки:
1.
Якщо
,
і
– одного знака, то діленням обох частин
рівняння (8.2)
на
дістанемо:
або
.
Позначимо
,
.
Тоді рівняння (8.2)
набуває вигляду:
– нормальне
рівняння еліпса.
Можна показати, що дане рівняння визначає на площині:
а)
у випадку
– еліпс, витягнутий вздовж осі
(див. рис.1):
|
y
В1 M(x; y)
a b
А1 А2 a
y0 y=y0 0' F1 F2
b c c
B2
x0
x 0
x=x0 Рис.1
|
Параметри
еліпса: центр –
;
– велика вісь (або
– велика піввісь);
– мала вісь (або
– мала піввісь);
– фокуси, які лежать на великій осі і
розташовані на відстані
від центра
;
ексцентриситет
,
який визначається як відношення
міжфокусної відстані
до великої осі
і для еліпса
;
– вершини еліпса.














