6.4. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру

Терор, тероризм – це слова все частіше ми чуємо по радіо і з екранів те-левізорів, читаємо на сторінках преси. Вибух бомби, захоплення заручників, викрадення літаків тощо, все це прояви терору – політики залякування, при-душення політичних супротивників насильством.

Тероризм став небезпечною хворобою суспільства дуже давно. Ще в I столітті нашої ери в Іудеї діяла секта сикаріїв, що знищувала представників єврейської знаті, які співпрацювали з римлянами. У середні віки представники мусульманської секти оссошафінів вбивали тодішніх володарів, політичний терор застосовували деякі таємні товариства в Індії та Китаї. З другої полови-ни XIX століття тероризм стає постійним чинником суспільного життя. Його представники – російські народники, радикальні націоналісти в Ірландії, Ма-кедонії, Сербії, анархісти у Франції 90-х років а також подібні рухи в Італії, Іспанії, США.

Але тільки у сучасному світі масштаби тероризму досягли таких розмірів, що він став глобальною проблемою – нарівні з ядерною загрозою й екологіч-ними небезпеками. Терористи повною мірою стали користуватись усіма дося-гненнями сучасної науки і техніки: від супутникового зв’язку і мережі Інтер-нет до ракет з тепловою головкою наведення.

До 1995 року тероризм охопив понад 100 країн світу, а кількість терактів з 1968 по 1995 рік наблизилася до 25 тисяч.

Причини виникнення тероризму як явища мають соціальний характер і пов’язанні з існування занадто великих відмінностей між умовами життя людей, а також дотриманням прав і свобод особистості в різних країнах світу.

За причинами виникнення тероризм поділяється на такі види:

1. соціальний (ідеологічний) тероризм, який має на меті корінну або частко-ву зміну економічного чи політичного устрою власної країни. Прикладами такого тероризму є діяльність народовольців у Російській імперії, західно-німецької “Фракції червоної армії”, метою якої був “протест проти суспіль-ства споживання”, італійських “Червоних бригад”, що борються проти гос-подарів і тих, хто їм служить;

2. національний тероризм, який здійснюється за етнічною ознакою та вклю-чає організації сепаратистського плану, що мають на меті боротьбу проти економічного і політичного диктату національних держав і монополій. На-приклад, акції чеченських бойовиків у Москві та Владикавказі, баскських екстремістів в Іспанії, ірландських бойовиків у Великобританії тощо;

3. релігійний тероризм, який виникає у випадках, коли релігійна самосвідо-мість стає визначальною у політичному протистоянні. Він поділяється на фундаменталістський (ісламський) і сектантський. Сюди належать діяль-ність палестинських терористів і японська “АУМ Сінріке”

4. світоглядний тероризм, мотивом якого є принципова незгода з панівними нормами та стосунками у суспільстві ( наприклад з будівництвом ядерних об’єктів, вбивством тварин, забрудненням екосистем, глобалізації). Яскра-вим прикладом цього виду тероризму э терористична операція 11 вересня 2001 року, коли декілька літаків одночасно захоплених у повітрі терорис-тами, таранили об’єкти, які вважалися символами економічної і військово-політичної могутності США – Всесвітній торговий центр і Пентагон.

5. кримінальний тероризм, який має особливий вплив під час проведення суспільно-економічних перетворень у законодавстві. Цей від тероризму ха-рактерний і для України, де є випадки вбивства кримінальних угруповань своїх конкурентів.

6. телефонний тероризм і хуліганство, коли телефонні погрози стосуються, як правило, місць великого скупчення людей, коли повідомляється про мі-нування вокзалів, кінотеатрів, навчальних закладів тощо. Незважаючи на те, що повідомлення у переважній більшості не підтверджуються, на пере-вірку кожної заяви відволікається багато людей і техніки та завдаються ма-теріальні збитки. Телефонне хуліганство і телефонний тероризм є злочина-ми, за які передбачено кримінальну відповідальність. Зокрема, згідно із Кримінальним кодексом України за такі витівки можна отримати штраф у розмірі 17 тис. грн. Або ж обмеження воли до 5 років.

7. поштовий терор, коли для вчинення замаху вдаються до послуг пошти. Яскравим прикладом цього були випадки в США, коли поштою надсила-лись вибухівка або листи, заражені спорами сибірської виразки. Для теро-ристичних актів використовуються бандеролі, посилки і звичайні листи. Вибухові пристрої, що закладаються можуть бути миттєвої і уповільненої дії. Вибухові пристрої миттєвої дії вибухають при натисканні, ударі. Про-колюванні, знятті навантаження, просвічування яскравим світлом і т. ін. Аналогічні пристрої уповільненої дії після закінчення визначеного терміну або негайно викликають вибух, або приводяться у бойовий стан.

Правила безпеки при поштовому терорі засновані на тому, що поштова кореспонденція з небезпечною начинкою мають перелік ознак, що відрізняють їх від звичайних:

• доставка поштових відправлень не встановленим способом або просто підкидання, про що свідчить відсутність марок, штемпелів;

• незнайомий для вас відправник пошти;

• наявність грифів “особисто в руки”, “таємно”, “вручити особисто”;

• незвична вага, форма або розміри відправлень, або її їх явно саморобне упакування;

• маслянисті плями або специфічний запах, виявлення на дотик сторонніх предметів;

• надмірне використання засобів кріплення за допомогою липкої стрічки, багаторазова обв’язування шнуром тощо

Якщо ви отримали таке поштове відправлення, то потрібно негайно припинити будь-які маніпуляції з ним, покласти його в місце далі від сонячних променів, джерел тепла або вологи якомога швидше оповістити правоохоронні органи.

Останнім часом в світі збільшилась кількість випадків захоплення заручників. Найбільш резонансним терористичним актом останнього часу є захоплення в заручники глядачів та акторів мюзиклу “Норд-Ост” у Москві та захоплення у заручники дітей та батьків 1 вересня 2004 року у школі м. Беслан. Такі злочини, як правило, супроводжуються образою честі і гідності захоплених людей, заподіяння їм моральних і фізичних страждань, тілесних ушкоджень і навіть смерті.

Водночас не слід забувати, що головним завданням терористів є не розправа із заручниками, а тиск, під погрозою цієї розправи, на органи влади зробити те, що вони вимагають. Із урахуванням цього, якщо вас та очолюваний вами колектив захопили злочинці як заручників і ваші життя та здоров’я перебувають у небезпеці, варто пам’ятати:

• намагайтеся бути розважливими, спокійними, по можливості миролюбними, не піддавайте себе та інших ризику;

• якщо злочинці перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння, то намагайтеся максимально обмежити контакти з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбаченими;

• не посилюйте агресивність злочинців непокорою, лайкою, зайвим опо-ром, оскільки перевага сил у таких випадках не на вашу користь;

• виконуйте вимоги терористів, не створюючи конфліктні ситуації, запи-туйте дозволу переміститись, сходити в туалет і т. д.;

• уникайте будь-яких дискусій, особливо політичних із злочинцями, будьте уважними слухачами;

• з першою нагодою намагайтеся повідомити про своє місцезнаходження;

• зберігайте свою гідність і нічого не просіть, намагайтеся з’їдати все, що дають;

• якщо ви тривалий час перебуваєте разом із злочинцями, постарайтеся установити з ними контакт, викликати гуманні почуття і завести розмову, не наводячи їх на думку, що ви хочете щось довідатись;

• намагайтеся запам’ятовувати будь-яку інформацію про злочинців, яка в майбутньому допоможе встановити їхнє місцезнаходження;

• не дозволяйте собі падати духом, використовуйте будь-яку можливість поговорити із самим собою про свої надії і бажання, проблеми, намагайтеся заспокоюватись і розслаблюватись за допомогою медитації, читайте різні тексти, намагайтеся згадати вірш – все це є найефективнішим захистом від апатії і депресії;

• уважно стежте за поведінкою злочинців і їхніми намірами, будьте готові рятуватися втечею, якщо абсолютно впевнені в безпечності такої спроби;

• намагайтеся віднайти найбільш безпечне місце в приміщенні, де вас утримують і до можна було б захиститися під час штурму, у разі відсут-ності такого місця падайте на підлогу при будь-якому шумі чи стрілянині;

• при застосуванні спецпідрозділами сльозоточивого газу дихайте через мокру тканину, швидко і часто моргайте, викликаючи сльози;

• під час штурму ні в якому разі не беріть зброї терористів, щоб не постраждати від штурмовиків, які стріляють по озброєним людям;

• при звільненні виходьте якомога швидше, речі залишайте там, де вони лежать, оскільки там можливі вибух або пожежа, беззастережно виконуйте команди групи захоплення.

Велика імовірність реалізації терористичних актів існує на потенційно небезпечних об’єктах. В Україні до таких об’єктів належать атомні електростанції, транспортні вузли, магістральні трубопроводи, військові склади і арсенали, промислові підприємства, установи, організації, які виробляють, використовують, зберігають, продають біологічні препарати, отруйні речовини.

Тероризм є особливо небезпечним злочином і за нього передбачено покарання аж до найвищої міри.