- •1.2. Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності.
- •1.2.1. Життєдіяльність.
- •1.2.2. Безпека.
- •Потреби в безпеці
- •1.2.3. Небезпека.
- •За джерелом походження:
- •Запитання для самоконтролю
- •2.2. Методи визначення ризику:
- •2.3. Види ризиків.
- •2.4. Сутність концепції прийнятного ризику.
- •2.5. Управління ризиком.
- •Запитання для самоконтролю
- •3.1.2. Структура аналізатора.
- •3.1.3. Спільні властивості аналізаторів.
- •3.1.4. Недоліки роботи аналізаторів.
- •3.2. Специфічні властивості зорового аналізатора.
- •3.2.1. Будова та властивості зорового аналізатора.
- •3.2.2. Фізіологічна дія кольорів на людський організм.
- •3.3. Будова та властивості слухового аналізатора.
- •3.4. Роль нюху та смаку для безпеки людини.
- •3.4.1. Нюховий аналізатор.
- •3.4.2. Смаковий аналізатор.
- •3.5. Руховий аналізатор.
- •3.6. Вісцеральний аналізатор.
- •3.7. Тактильний аналізатор.
- •3.8. Температурна чутливість.
- •3.9. Больова чутливість.
- •3.10. Вібраційна чутливість.
- •Запитання для самоконтролю
- •4.1.2. Система „людина – життєве середовище” та її компоненти.
- •4.2. Природне середовище.
- •4.2.1. Атмосфера.
- •4.2.2. Гідросфера.
- •4.2.3. Літосфера.
- •4.2.4. Біосферні зв’язки.
- •4.3. Техногенне середовище.
- •4.4. Соціально-політичне середовище.
- •4.5. Ноосфера.
- •Запитання для самоконтролю
- •5.1.2. Інфразвук.
- •5.1.3. Ультразвук.
- •5.1.4. Вібрація.
- •5.2. Електронебезпека.
- •5.3. Іонізуюче випромінювання.
- •Методи виявлення і вимірювання іонізуючих випромінювань:
- •5.4. Шкідливі речовини.
- •5.5. Біологічні небезпечні фактори.
- •Запитання для самоконтролю
- •1) Надзвичайна ситуація загальнодержавного рівня:
- •2) Надзвичайна ситуація регіонального рівня:
- •3) Надзвичайна ситуація місцевого рівня:
- •4) Надзвичайна ситуація об’єктового рівня:
- •6.2. Надзвичайні ситуації природного характеру.
- •6.2.1. Тектонічні (геофізичні) небезпечні природні явища.
- •6.2.2. Геологічні (топологічні) небезпечні природні явища.
- •6.2.3. Гідрологічні небезпечні природні явища.
- •6.2.4. Метеорологічні небезпечні природні явища.
- •6.2.5. Пожежі в природних екосистемах.
- •6.2.6. Масові інфекційні захворювання людей, тварин і рослин.
- •6.3. Надзвичайні ситуації техногенного характеру.
- •6.3.1. Радіаційно небезпечні об’єкти.
- •6.3.2. Хімічно небезпечні об’єкти.
- •6.3.3. Пожежо- та вибухонебезпечні об’єкти.
- •6.3.4. Транспортні аварії і катастрофи.
- •6.4. Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру
- •Запитання для самоконтролю
- •7.2. Вплив негативних факторів на здоров’я людини.
- •7.3. Здоровий спосіб життя.
- •Запитання для самоконтролю
- •8.1.1. Теорія харчування.
- •8.1.2. Раціональне харчування.
- •8.2. Шляхи надходження шкідливих речовин у харчові продукти.
- •8.3. Екологічно безпечні продукти харчування.
- •8.4. Методи виведення шкідливих речовин з організму людини.
- •8.5. Нітрати.
- •8.6. Пестициди.
- •8.7. Харчування в умовах радіаційного забруднення.
- •Запитання для самоконтролю
- •9.2. Основні вимоги до навчального приміщення.
- •2. Оптимальні вимоги до освітленості та вибору кольорів робочого місця.
- •2.3. Психофізіологічний вплив кольорів.
- •9.3. Вимоги до реалізації безпеки життєдіяльності в умовах комп’ютерного навчання.
- •Питання для самоконтролю:
- •Теми рефератів
- •Питання, що виносяться на семінарські заняття Семінарське заняття № 1 Тема: „Наукові основи безпеки життєдіяльності”
- •Семінарське заняття № 2 Тема: „Роль сприйняття при оцінці небезпек”
- •Семінарське заняття № 3 Тема: „Середовище в система „людина – життєве середовище”
- •Семінарське заняття № 4 Тема: „Медико-біологічні та соціальні проблеми здоров’я. Безпека харчування”
- •Список літератури
9.2. Основні вимоги до навчального приміщення.
Робоче місце – це простір, що оснащений необхідним засобами (меблями, обладнанням, приладами, інструментами), в якому здійснюється діяльність виконувача чи групи виконувачів. Робоче місце містить три основних компоненти: предмет праці, засіб праці і суб’єкт праці (наприклад деталь, що обробляється на станку). Ергономічні вимоги до організації робочих місць складають наступні просторові і розмірні співвідношення між елементами робочого місця:
-
правильну позицію учасника навчального процесу і свободу переміщення згідно з навчальним процесом;
-
оптимальне розташування засобів навчання та огляду візуальної інформації;
-
можливість зміни робочої пози та робочого положення;
-
вільній доступ до місць профілактичного огляду, ремонту та налагодження обладнання;
-
раціональне розміщення основних і допоміжних засобів праці;
-
оптимальну ширину проходів між елементами робочого місця.
При виборі меблів для навчального приміщення ергономічні вимоги враховуються в першу чергу. Крім того, меблі повинні відповідати цілій низці вимог безпеки: не містити речовин, що шкідливі для здоров’я, відповідати особливостям людського тіла і бути надійною при експлуатації.
2. Оптимальні вимоги до освітленості та вибору кольорів робочого місця.
Одним із основних факторів результативності трудової діяльності є освітленість приміщення. Важливо правильно підібрати джерело світла, систему освітлення, передбачити заходи захисту від сліпучої дії світла, усунути відблиски. Освітленість повинна відповідати характеру діяльності, що виконується, враховувати також тривалість і напруженість зорової праці на протязі навчального часу. Так у шкільних навчальних кабінетах та лабораторіях освітленість повинна бути не нижча, ніж приведено на таблиці 9.1.
Таблиця 9.1.
Норми освітленості в шкільних кабінетах та лабораторіях
|
Характер роботи |
Робоча поверхня |
Площина |
Освітленість, лк |
|
Робота переважно з документами |
Стіл |
Горизонтальна |
500 |
|
Дошка |
Вертикальна |
500 |
|
|
Проходи основні |
Підлога |
Горизонтальна |
100 |
Існує декілька способів штучного освітлення: стельове (загальні лампи), настінне, на підлозі, настільні (лампи на робочих місцях). Для загального освітлення використовують лампи з розсіяним освітленням, а для місцевого – з направленим. Світловий колорит приміщення можна змінти за допомогою кольорового скла або вітражу. Наприклад, скрізь жовте скло похмурий день буде здаватися сонячним.
2.1. Гармонійність у поєднанні кольорів. Поєднання кольорів відіграють важливу роль у створенні гармонійних композицій. Одні кольори чудово поєднуються однин з одним, інші просто “ріжуть” очі, наприклад, як оранжевий і бордовий. При оформленні приміщень або засобів наочності потрібно забезпечити узгодження підбору кольорів, гармонії колориту.
Ахроматичні кольори білий, чорний і всі відтинки сірого займають важливе місце. Білий робить світлішим, “легкішим” будь-який інший колір; чорний, навпаки, затемнює будь-який хроматичний колір, робить його більш похмурим, урочистим. Поєднання відтінків різної інтенсивності, отриманих шляхом добавлення білого кольору до основного тону (наприклад, від червоного до рожевого, від синього до блакитного), ніколи не призводить до дисгармонії. А “колірний акорд” сприймається повітряним, спокійним.
Хроматичні колірні тони з ахроматичними найбільш гармонійні в наступному поєднанні: червоний, оранжевий і жовтий (теплі) з чорним; блакитний, синій, фіолетовий (холодні) з білим.