2. Система криміналістики

(лекція)

Система криміналістики - це складові її розділи (частини), які мають поміж собою стійкі , взаємопов'язані зв'язки та мають тісне сплетіння.

Сучасні уявлення про зміст криміналістики дозволяють її відрізнити в її системі чотири розділи:

Загальна теорія криміналістики

Загальна теорія криміналістики - це її методологічна основа, яка являє собою систему принципів, концепцій, понять, категорій, методів, що відбивають предмет криміналістики як ціле.

Основні елементи:

Вступ до курсу криміналістики куди входять:

• історія розвитку криміналістики;

• окремі криміналістичні теорії;

• предмет, завдання і система криміналістики;

• вчення про злочинну діяльність в криміналістиці;

• вчення про методи криміналістики;

• вчення про мову криміналістики.

Криміналістична техніка

Криміналістична техніка - це система науково-обгрунтованих положень та розроблені на їх основі технічні засоби, прийоми і методи фіксації, виявлення і вилучення доказів та їх дослідження. Це є окремий розділ криміналістики.

Обсяг та межі використання криміналістичної техніки органами слідства, дізнання та експертними установами, визначаються їх цілями та задачами.

В експертних установах криміналістична техніка використовується при проведенні:

• трасологічних експертиз;

• балістичних експертиз;

• дослідження документів;

• дослідження речових доказів.

При проведенні криміналістичних експертиз широко застосовується положення фізики, хімії та інших наук.

Використанням в криміналістиці положень фізики являється дослідження речових доказів у променях, що є невидимими, дослідження в інфрачервоному промені, що допомагає відновити:

• олівцеві тексти, які погано видно;

• виявити залиті та перекреслені записи.

За допомогою ультрафіолетового променя можна дослідити речові докази шляхом люмінесцентного аналізу, а також фотографування у відображених ультрафіолетових променях.

Люмінесцентний аналіз - це хімічний аналіз речовини за характером її люмінесценції.

Кількість люмінесцентного аналізу проводять за інтенсивністю ліній в спектрі люмінесценції певної речовини, а якість - за видом її спектра.

До люмінесцентного аналізу відносять також сортовий аналіз, який дозволяє розрізнити схожі зовні об'єкти за характером їх люмінесценції.

Наприклад: ракової клітини від здорових.

Натуральні та технічні науки в криміналістиці дозволяють значно розширити та збагатити науково-технічні засоби.

Використання натуральних та технічних наук при розслідуванні злочинів дає змогу в криміналістиці проводити дослідження документів та ідентифікацію зброї по стріляним кулям і гільзам.

Наприклад: вбивство пасажиром таксиста із пістолета „Макаров", 4-ма пострілами. З салону автомобіля вилучено 4 гільзи, калібр 9 мм, з однаковим маркуванням „270-Е". Було встановлено зброю, яка була викрадена в збройних силах, а потім встановлено злочинця.

Систематичне використання даних тієї чи іншої науки для розкриття злочинів складає передумови для виникнення спеціальних галузей криміналістики.

Так, у другій половині 19 століття, при розслідуванні злочинів стали використовувати фотографію, що призвело до виникнення особливої галузі криміналістики, такої як судова фотографія.

Слідча тактика

Слідча тактика - це система науково-розроблених загальних положень та основаних на них тактичних рекомендаціях по забезпеченню планомірного й цілеспрямованого розслідування, шляхом законного і найбільш ефективного проведення окремих слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, з метою виявлення, фіксації і вилучення доказів.

Для забезпечення швидкого та повного розкриття і розслідування злочинів необхідно:

• правильно організувати роботу слідчого по справі;

• скласти плани, схеми розслідування справи;

• вміло використовувати тактичні прийоми розслідування, які вироблені практикою та узагальнені криміналістикою.

Кримінально-процесуальний закон встановлює загальний порядок проведення слідчих дій, який є обов'язковим для всіх учасників процесу.

Тільки на підставі цих положень закону вже розробляються тактичні прийоми їх здійснення.

Слідчий, враховуючи особливості і обставини справи, в кожному окремому випадку сам вирішує питання, про доцільність використання тих чи інших тактичних рекомендацій криміналістики.

Але, слід запам’ятати, що будь-які тактичні прийоми завжди повинні базуватись тільки на законі.

Законом регулюється порядок проведення слідчих дій.

Слідчий, в залежності від ситуації, складності справи та інших обставин, вільний у виборі та застосуванні тактичних рекомендацій криміналістики. Але, жодна з цих рекомендацій не може суперечити законові.

Так ст. 143 КПК визначає загальний порядок допиту обвинуваченого. Але, в ній не має і не може бути таких вказівок, які б регламентували постановку питань, що необхідно задати підозрюваному (обвинуваченому) для того, щоб забезпечити отримання правдивих показань. Відповідь на ці питання дає слідча практика.

При розслідуванні злочинів велике значення мають загальні положення слідчої тактики, які пов'язані з методикою побудови версій та наукових плануваннях слідства.

Слідча тактика розробляється на базі глибокого та всебічного вивчення й узагальнення слідчої практики, але завжди з використанням вимог кримінально-процесуального закону, а також логіки і психології.

Слідча тактика може застосовуватись і при проведенні оперативно-розшукових заходів. Отримані відомості при проведенні цих заходів можуть являтися підставою для побудови слідчих версій та подальшого проведення слідчих дій.

Наприклад: встановлюється зовнішнє спостереження за підозрюваним і в той же час, встановлюється місце знаходження викрадених товарів, після чого проводиться обшук.