1. Бухгалтерам;

2. Ревізорам;

3. Аудиторам,

Вище перераховані особи можуть провести попереднє дослідження, дати консультацію з наступних питань:

1. визначення виду документа та його відношення до розслідування податкового злочину;

2. встановлення тієї з посадових осіб, яка могла б бути причетною до складання конкретного документа;

3. аналіз зібраної інформації (яким чином вона може бути розтлумачена, в чому виражались відхилення (і які) від існуючих правил т.п.).

Якщо в якості перевірочної дії здійснюється ревізія, то типовими питаннями є:

1. яка величина прихованої частини оподатковуваного прибутку;

2. яка сума податку, котрий не був сплачений;

3. яким чином приховувався оподатковуваний доход;

4. яка тривалість скоєння виявлених податкових правопорушень;

5. що сприяло скоєнню правопорушень.

В ході виконання будь-яких з перерахованих вище перевірочних дій, повинні прийматись міри, що забезпечують:

1. збереження документів, особливо тих, котрі потім потрібно буде вилучати;

2. підбір вільних зразків (насамперед підписів посадових осіб);

3. пошук всіляких чорнових записів;

4. нейтралізацію протидії слідству (перевірці).

Протидія може здійснюватись в будь-яких формах та включати в себе:

1. 3нищення документів та речових доказів;

2. Інсценування нещасних випадків по відношенню до майна чи людей;

3. Приховування партнерів по нелегальному бізнесу;

4. Прямі погрози свідкам, спеціалістам, інспекторам, працівникам податкової міліції;

5. Реалізація цих погроз як для вищевказаних осіб, так і для їх сімей і родичів

Зібрані в процесі первинної перевірки та направлені з податкової інспекції матеріали несуть інформацію лише про об'єктивну сторону, тобто, про механізм скоєння податкового злочину, не дозволяючи отримати досить повне уявлення про його суб'єктивну сторону.

Тому порушення кримінальної справи проходить загалом на основі припущень про наявність в діях платника податку всіх ознак злочину. 5. Побудова та перевірка версій по податковим

Злочинам.

При розслідуванні фактів внесення перекручених даних в декларацію про доходи чи приховування доходів (прибутків) або інших об'єктів оподаткування типовими обставинами, що потребують встановлення, є:

1. Встановлення юридичного статусу суб'єкта злочину:

1. фізична особа

2. фізична особа - підприємець без створення юридичної особи,

3. юридична особа (підприємство, організація)

4. чи пройшла вона державну реєстрацію.

2. Чи повинна фізична особа чи підприємство (організація) сплачувати податки.

3. Які види податків та інших обов'язкових платежів повинна сплачувати особа (фізична чи юридична).

4. Чи має особа фізична чи юридична право на пільги при сплаті податків.

5. Який порядок ведення бухгалтерського обліку та представлення звітності на підприємстві.

6. З якого моменту та яка фінансово-господарська діяльність здійснювалась платником податку.

7. Напротязі якого часу здійснювалось внесення перекручених даних в документи бухгалтерського обліку та звітності.

8. Хто керував підприємством та ніс відповідальність за бухгалтерський облік в період перекручення відомостей в обліку та звітності.

9. Хто безпосередньо причетний до скоєння злочину, хто його ініціатор?

10. Ким, коли та при яких обставинах були виявлені факти приховування об'єктів від сплати податків.

11. Які законодавчі та нормативні акти були порушені платником податків.

12. Які об'єкти сплати податків були приховані та в якому розмірі.

13. Який розмір податків, несплачених з прихованих об'єктів оподаткування, яка загальна сума несплачених податків

14. Які заходи слід прийняти для відшкодування збитків.

15. Який використовувався спосіб приховування об'єктом від оподаткування.

16. Які обставини сприяли здійсненню злочину.