1. Явні ознаки:

а) повна невідповідність реальної господарської діяльності її документальному відображенню;

б) невідповідність записів в бухгалтерських документах:

• первинних-облікових;

• облікових - звітних;

в) наявність матеріальних підробок в документах (дописки, виправлення, підчистки, заміна сторінок і т.д.);

г) знищення бухгалтерських документів (первинних, облікових, звітних);

д) інсценування нещасного випадку (пожежа, затоплення і т.д.) чи банкрутство.

2. Не явні ознаки -

це будь-які порушення, які можуть трактуватися як відсутність професіоналізму, недбалість, але можуть бути і ознаками злочину.

До їх числа відносять такі порушення:

а) правила ведення обліку та звітності;

б) правила ведення касових операцій;

в) правила списання товарно-матеріальних цінностей;

г) правила документообігу,

д) технологічної дисципліни.

Джерелами первинної інформації про податковий злочин можуть бути:

1. продавці, які не беруть участь у податковому злочині, але усвідомлюють факт його скоєння;

2. очевидці будь-яких кримінальних чи фінансових операцій, які не усвідомлюють їх суть (секретарі, водії, працівники охорони і т.д.);

3. особи, які беруть участь у скоєнні злочину: контрагенти, підсобники, постачальники та користувачі.

4. нерідко така інформація надходить від ревізорів, аудиторів,членів інвентаризаційних комісій, представників суспільства.

Практика свідчить про те, що найчастішими приводами для порушення кримінальних справ по податковим злочинам є:

1. виявлення таких злочинів органами податкової міліції;

2. відділом по боротьбі з економічною злочинністю;

3. повідомлення податкових інспекторів;

4. акти інвентаризації

В ході перевірчих дій, здійснюваних в основному, податковою міліцією, реалізується оперативно-пошукова діяльність.

Таким чином, при наявності хоча б однієї з ознак, перелічених в питаннях про способи ухилення від сплати податків (ми їх перерахували 33 способи) та при наявності підстав, про які ми говорили вище, висвітлюючи питання про порушення кримінальної справи, слідчий, орган дізнання приймає рішення про порушення кримінальної справи.

Приводи та підстави порушення кримінальної справи перелічені в ст. 94 КПК України, а саме:

1. заяви, повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади або окремих громадян;

2. виявлення безпосередньо органом дізнання, слідчим, прокурором, судом ознак злочину;

3. явка з повинною;

4. повідомлення, які опубліковані в пресі.

Доповненням до вищеназваного закону є Наказ №263 від 04 червня 2002 року Голови Державної Податкової Адміністрації України "Про взаємодію між підрозділами органів державної податкової служби України при організації документальних перевірок юридичних осіб"

Вся інформація, отримана з різних джерел, перед порушенням кримінальної справи перевіряється.

Існують два етапи перевірочних дій.

Перший етап - Первинна інформація, отримана негласним (секретним) шляхом;

Другий етап - Первинні дані про ознаки злочину отримані з відкритих та офіційних джерел (документів податкових інспекцій, висновків аудиторських служб, актів ревізорів, від засобів масової інформації).

В першій ситуації перевірка здійснюється таємно – це негласне спостереження за переміщенням та збутом товарно-матеріальних цінностей, сировини, продукції, вивчення документообігу, огляд приміщень, транспорту, спілкування з працівниками і т.п.

В другій ситуації проводяться відкриті (гласні) перевірочні дії, такі як:

1. ревізії, аудиторські перевірки за завданням податкової міліції, інспекції, служби боротьби з економічними злочинами (БЕЗ);

2. запити та перевірки податкової інспекції, огляди приміщень та документів працівниками податкової міліції та БЕЗ;

3. отримання зразків сировини, напівфабрикатів та готової продукції шляхом "контрольних закупок";

4. отримання пояснень від матеріально-відповідальних та інших посадових осіб. (Всі ці заходи проводяться до порушення кримінальної справи).

Важлива роль в ході виконання як гласних, так і негласних перевірочних дій відводиться спеціалістам: