1. Місце криміналістики в системі юридичних наук.

(лекція)

Криміналістика - юридична наука.

У відповідності до прийнятої класифікації в наукознавстві конкретні юридичні науки поділяють:

• На галузеві;

• Міжгалузеві;

• Спеціальні.

До спеціальних відносять:

• Кримінальну статистику;

• Криміналістику;

• Кримінологію і деякі інші галузі знань.

Юридична суть криміналістики обумовлена історичним фактом її виникнення - відгалуження від кримінально -процесуального права, наступним розвитком і формуванням її предмета як самостійної галузі серед юридичних наук.

Тепер наука має відокремлений предмет дослідження, свою методологію (Загальну і часткову теорії), вона тісно пов'язана правовими і спеціальними юридичними науками.

Юридична суть криміналістики, на думку Р.С. Бєлкіна, обумовлена такими положеннями:

• її предмет, об’єкти пізнання знання, засоби і методи, що нею розроблюються, перебувають у сфері правових знань;

• її службова функція і завдання, які вона розв’язує, належить до сфери діяльності правоохоронних органів, до правових процесів розслідування, судового розгляду та покарання.

• Рекомендації, які розроблюються для практики криміналістикою, базуються на законі і цілковито додержуються його букви і духу; вони покликані до життя потребами практики - зміцнення законності, боротьби зі злочинністю при розбудові правової держави;

• Криміналістика пов’язана з багатьма природничими науками, але ці зв'язки переважно спрямовані на створення науково-технічних засобів і методів роботи з доказами.

Ось чому основним живильним джерелом криміналістики є право, тобто правові науки, слідча і судова практика.

Криміналістика розробляє методи і засоби здобування інформації із матеріальних і ідеальних джерел, для чого використовуються знання з природознавчих і технічних наук, головним чином фізики, хімії, біології, анатомії, фізіології, психології, судової медицини тощо.

1. Криміналістика зародилась в надрах кримінального процесу і в подальшому відокремилась в самостійну науку.

Звідси простежується безпосередній зв'язок з кримінально-процесуальним правом на всьому шляху її розвитку.

Процесуальний закон є формою реалізації криміналістичної техніки та слідчої тактики в методиці розслідування конкретних видів злочинів.

Тому збирання, дослідження доказів здійснюються тільки відповідно до кримінально-процесуального закону.

Криміналістика, у свою чергу, впливає на кримінальний процес.

Тактичні прийоми одержання інформації, що розроблюються криміналістикою, нерідко виступають основою для створення нових процесуальних норм_; були розроблені криміналістикою, включені до КПК і стали нормами закону.

Наприклад:

• Слідчий експеримент;

• Перевірка показань на місці;

• Порядок проведення впізнання (живих осіб, предметів).

Результати застосування технічних засобів, тактичних та методичних прийомів розслідування, можуть мати доказове значення лише в тому випадку, якщо вони належно оформлені, у відповідності до вимог законодавства.

Наприклад: В протоколі огляду місця пригоди, у відповідності до закону, повинно бути вказано:

• Чи застосовували фотозйомку;

• Яким фотоапаратом, чутливість плівки;

• При яких погодних умовах;

• Які методи зйомки використовувались;

• Які поняті, спеціалісти були присутні.

Такі вимоги закону спрямовані на забезпечення достовірності фотознімків.

Різниця між криміналістикою та кримінально-процесуальним правом:

• Кримінально-процесуальне право вивчає правові норми, додержання яких обов'язково для всіх учасників процесу.

• Криміналістика — на основі цих норм розробляє технічні, тактичні та методичні рекомендації, доцільність застосування яких залежить від обставин й умов конкретної кримінальної справи.