- •13 Політика і релігія
- •14 Сутність політичної влади, її наукові концепції
- •15 Суб’єкти, ресурси та засоби політичної влади
- •16 Властивості політичної влади
- •17 Ефективність і легітимність політичної влади
- •18 Поняття, джерела і типи легітимності політичної влади
- •19 Поняття суб’єктів політики. Діалектика суб’єктів і об’єктів політики
- •20 Характерні риси особистості як суб’єкта політики
- •22 Політична соціалізація: етапи і фактори
- •21 Передумови і мотиви участі індивіда в політиці
- •23 Сутність, типи, види і мотивація політичної поведінки особи
- •24. Сутність і наслідки відчуження людини від політики.
- •25. Форми, методи, характерні риси політичної діяльності.
- •26. Мотивація, рівні, форми політичної діяльності. Можливості участі громадян України в політиці.
- •27.Сутність і особливості соціальної стратифікації сучасного суспільства. Соціальні спільноти(групи) як основні суб’єкти політики.
- •28. Політична стратифікація і формування структур політичного представництва.
- •29.Політичне лідерство:сутність,функції,типологія.
- •30.Політична еліта: ознаки,структура, функції
- •31. Класичні та новітні теорії еліт.
- •33. Державна бюрократія як складова частина політичної еліти.
- •34.Характерні риси і особливості політичної еліти в Україні.
- •35. Особливості держави як політичного інституту.
- •47.Альтернативні рухи як різновид суспільно політичних об’єднань
- •48.Групи тиску як засіб впливу на державну політику.
- •49.Основні наукові підходи до визначення і характеристики політичних систем.
- •50.Структура політичної системи.
- •51.Функції політичної системи
- •52.Типологія політичних систем.
- •53.Специфіка політичної системи України.
- •54.Сутність і особливості авторитарної політичної системи. Різновиди авторитарних політичних систем.
- •55.Поняття і основні властивості тоталітарних політичних систем.
- •56. Основні сучасні теорії демократії
- •57. Сутність і універсальні особливості демократичних політичних систем.
- •59. Структура, функції, типи політичної свідомості.
- •60. Поняття політичної ідеології. Основні політичні ідеології в сучасному світі.
- •61. Основні принципи лібералізму.
- •63. Основні цінності консерватизму
- •64. Основні риси ідеології неоконсерватизму
- •67. Націоналізм, його сутність і роль у політичному житті.
- •68. Політична психологія як складова політичної свідомості.
- •69. Поняття, сутність політичної культури. Класифікація і типологія політичних культур.
- •70. Структура і функції політичної культури
- •71. Характерні риси і проблеми розвитку політичної культури в Україні
- •72. Поняття, сутність, особливості і типологія політичного процесу
- •73. Політична модернізація
- •74. Політична криза: поняття та різновиди
- •75. Революція та реформа як види політичних перетворень
- •76. Сучасні тенденції розвитку світової політики.
- •77. Глобалізація і глобальна політика.
- •78. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх розв’язання
- •79. Правові засади міжнародної політики
- •80. Національний інтерес, як основа зовн. Політ держави
51.Функції політичної системи
До її основних функцій належать такі:
-
політичне керівництво суспільством, в тому числі визначення стратегічних завдань і перспектив суспільного розвитку;
-
консолідація суспільно-політичного ладу на базі цінностей, ідеалів, символів;
-
регулятивна функція - вироблення певних правил поведінки, притримуватися яких зобов'язані суб'єкти політики;
-
мобілізація ресурсів: ця функція покликана забезпечити максимальне використання ресурсів суспільства для здійснення поставлених завдань;
-
функція розподілення матеріальних і духовних цінностей тощо.
Г.Алмонд поділив функції політичної системи на два види.
1. Функції, що "входять":
-
політична соціалізація, яка спрямована на формування певного типу як учасника політичного життя, і рекрутування - підбір людей для заповнення статусів у політичних інститутах;
-
артикуляція інтересів;
-
агрегування інтересів;
-
політична комунікація - діяльність за згодою, досягнення компромісів.
2. Функції, що "виходять":
-
нормотворчість;
-
використання правил і норм;
-
контроль з боку держави за дотриманням правил і норм.
У здійсненні цих функцій, на думку вченого, проявляється механізм саморегуляції системи, що дозволяє їй зберегти стійкість і єдність.
Існують і інші підходи щодо класифікації функцій політичної системи, з яких виділяють:
-
авторитарне розподілення цінностей (передбачає контроль над процесом розподілення суспільних цінностей між різними суспільними групами);
-
впорядкування політичних процесів (ця функція визначена самою природою політики);
-
поновлення (розвиток) - пристосування до змін у суспільному житті;
-
стабілізація, збереження соціальної цілісності.
52.Типологія політичних систем.
1. Залежно від політичного режиму розрізняють такі політичні системи: тоталітарні; авторитарні; демократичні.
2. За характером взаємодії з зовнішнім середовищем виділяють: відкриті системи; закриті системи.
3. В історичному аналізі відповідно виділяються системи: рабовласницькі; феодальні;капіталістичні; командно-адміністративні.
4.Досить поширене виділення традиційних (до індустріальних) і модернізованих політичних систем. Для перших характерно нерозвинуте громадянське суспільство, підданська або патріархальна політична культура, влада у формі диктатури.У других системах існує розвинуте громадянське суспільство, раціональний спосіб обґрунтування влади, диференціація політичних ролей.
5. Виділяють політичні системи перехідного типу, які включають у себе елементи модернізованої системи і елементи старої системи.
6. Існують різні типології політичних систем, виділені за типом політичної культури, розроблена Д.Алмондом і Д.Пауеллом :
У примітивній системі переважає "парафіяльна культура", спостерігається мінімум структурної диференціації.
Традиційні системи характеризуються слабкою диференціацією політичних структур і "культурою підпорядкування".
Сучасні системи є ще більш диференційованими в структурному плані, в них функціонує культура участі, коли людина орієнтована на активну участь у політиці(демократичні та авторитарні).
Д.Алмонду і С.Вебер виділили такі типи політичних систем:
-
англо-американську з секулярною, плюралістичною і гомогенною культурою, що означає: більшість громадян поділяють спільні базові цінності і норми;
-
континентально-європейську, яка характеризується фрагментарною політичною культурою;
-
до індустріальні і частково індустріальні з диференційованою політичною культурою;
-
тоталітарну з гомогенною політичною культурою, причому сама гомогенність визначається відсутністю плюралізму і можливістю реалізації власного інтересу.
