51.Функції політичної системи

До її основних функцій належать такі:

• політичне керівництво суспільством, в тому числі визначення стратегічних завдань і перспектив суспільного розвитку;

• консолідація суспільно-політичного ладу на базі цінностей, ідеалів, символів;

• регулятивна функція - вироблення певних правил поведінки, притримуватися яких зобов'язані суб'єкти політики;

• мобілізація ресурсів: ця функція покликана забезпечити максимальне використання ресурсів суспільства для здійснення поставлених завдань;

• функція розподілення матеріальних і духовних цінностей тощо.

Г.Алмонд поділив функції політичної системи на два види.

1. Функції, що "входять":

• політична соціалізація, яка спрямована на формування певного типу як учасника політичного життя, і рекрутування - підбір людей для заповнення статусів у політичних інститутах;

• артикуляція інтересів;

• агрегування інтересів;

• політична комунікація - діяльність за згодою, досягнення компромісів.

2. Функції, що "виходять":

• нормотворчість;

• використання правил і норм;

• контроль з боку держави за дотриманням правил і норм.

У здійсненні цих функцій, на думку вченого, проявляється механізм саморегуляції системи, що дозволяє їй зберегти стійкість і єдність.

Існують і інші підходи щодо класифікації функцій політичної системи, з яких виділяють:

• авторитарне розподілення цінностей (передбачає контроль над процесом розподілення суспільних цінностей між різними суспільними групами);

• впорядкування політичних процесів (ця функція визначена самою природою політики);

• поновлення (розвиток) - пристосування до змін у суспільному житті;

• стабілізація, збереження соціальної цілісності.

52.Типологія політичних систем.

1. Залежно від політичного режиму розрізняють такі політичні системи: тоталітарні; авторитарні; демократичні.

2. За характером взаємодії з зовнішнім середовищем виділяють: відкриті системи; закриті системи.

3. В історичному аналізі відповідно виділяються системи: рабовласницькі; феодальні;капіталістичні; командно-адміністративні.

4.Досить поширене виділення традиційних (до індустріальних) і модернізованих політичних систем. Для перших характерно нерозвинуте громадянське суспільство, підданська або патріархальна політична культура, влада у формі диктатури.У других системах існує розвинуте громадянське суспільство, раціональний спосіб обґрунтування влади, диференціація політичних ролей.

5. Виділяють політичні системи перехідного типу, які включають у себе елементи модернізованої системи і елементи старої системи.

6. Існують різні типології політичних систем, виділені за типом політичної культури, розроблена Д.Алмондом і Д.Пауеллом :

У примітивній системі переважає "парафіяльна культура", спостерігається мінімум структурної диференціації.

Традиційні системи характеризуються слабкою диференціацією політичних структур і "культурою підпорядкування".

Сучасні системи є ще більш диференційованими в структурному плані, в них функціонує культура участі, коли людина орієнтована на активну участь у політиці(демократичні та авторитарні).

Д.Алмонду і С.Вебер виділили такі типи політичних систем:

• англо-американську з секулярною, плюралістичною і гомогенною культурою, що означає: більшість громадян поділяють спільні базові цінності і норми;

• континентально-європейську, яка характеризується фрагментарною політичною культурою;

• до індустріальні і частково індустріальні з диференційованою політичною культурою;

• тоталітарну з гомогенною політичною культурою, причому сама гомогенність визначається відсутністю плюралізму і можливістю реалізації власного інтересу.