§ 7. Накладна

Накладна — це обліковий документ, який дас право на отри­мання, відправлення вантажів чи матеріальних цінностей. У накладній повинні бути такі реквізити:

1. Нззва* угорі посередині великими літерами НАКЛАДНА № від... (дата).

2. Підстава, на осноні якої видано накладну.

3. Кому видано (назва установи або прізвище, ім'я, по 6аи.»-ові приватної особи).

4. Від кого (назва установи або штамп установи, адреса її, телефон, поточний рахунок).

5. Позначення кожної графи, а) назва предметів; б) сорт; в) розмір; і > одиниця виміру, і) номенклатурний номер; д) кількість (за вимогою, видано); с) вартість; г) сума вартості.

6. Підпис керівника установи Й бухгалтера.

7. Дата.

8. Хто видав.

9. Хто одержав.

10. Печатка або штамп установи Зразок накладної:

НАКЛАДНА Кі

Підстава. Кому

Від кого

	8кд о кра­щі			Одн-аюгіру	Вомеч-	Кіазаость
к> з/а		Сорт	Рйшїр		жмаур-гой всн>ер	вИМО-ГОК»		вір- тісі*	Суш

Одержувач Директор Головний бухгалтер Дата

Відправник

(підпис) (підпис)

§ 8. Правопис приймдотнків

1. Прийменники як службова частина мови, ідо вживаються при повнозначних словах, пишуться окремо від них: з міста, на сонці, перед нами, на полі.

2. До простих прийменників, шо закінчуються на птжголосїгнй, перед слотами, які починаіоться кількома прктолкюизши, іноді при­єднуються голосні і або о (для милозвучності): наді(о) мною, зз* скла.

3. Складні прийменники пишуться разом: поміж, понад, заради.

Примітка. Схяадаі пттйияшхш. п иочашлшна- (а*-: **■) вявзупся через

дефіс; лчад. з-ткерід, і-яІд,

А. Похідні прийменники прислівникового походження, як пра­вило, пишуться разом: попереду тролейбуса, обабіч шляху, напе­рекір долі, назустріч долі їх треба відрізняти від однозвучний сполучень прийменника з іменником.: назустріч сонцю — на зустріч із вчителем, стояти скраю — з краю лісу.

5. Окремо пишуться складні похідні прийменникн, утворені ооеднанням іменників та прислівників з гптнймевншсами:^звязк>> згідно з, відповідно до, на чолі, але: внаслідок.

5. Особово-вказівві заШненнзчзш ввещ>якнх відмінках пнотуть-ся з н на початку с>К>£ац якщо перед ними стоять прийменники; зустрів « — зустрівся з нею; побачив його — підійшов до нього.

§ 9. Розділові знаки в складнопідрядних реченнях

СісіяднопІлрилним реченням наїивасться такс печення, син­таксично нерівноправні прсдіікаїнвнІ частини (головна й підрядна) якого шмднуються між собою та допомогою сполучників підряд­ності та сполучних слів.

1. Підрядні частин речення чавжлн відокремлюються від го­лошиїх комами: Таке це літо ні юте. що забуваються жалі (Чубач); Як хочеш під людей шаноби, любов і гнів бери у путь (Рил); Люошіа. яка мтрачас корінь, подібна до підточеного дерева (Цюпа).

2. Якщо підрядна частина стоїть після головної й ііосднусться і нею складним сполучником підрядності тану що. через те що. лашіяки літи що. незважаючи на те що, внаслідок того що. шміру того як. і тих нір як. після того як. перед тии як. то кома ставиться або перед усім складеним сполучником, або в середині його, але тільки один раї. Пор.:

Вони наложились покину- Вони наважились покину- ти небезпечне місце, незва- ти небезпечне місце незва- жаючи на те що Остапові жияічи на те, що Остапові трудно було пускатися в дале- трубно було /ткатися а ііале- ку дорогу (Коц.). ку дорогу.

3. Якщо підрядна частина зі складеним сполучником підряд- ності стоїть на першому місці (перед головною), то сполучник ктімою не розділяється: Перео тим як одхилити ляду, вона закри- ває ліхтар, прислухастьія (Укр).

4 Якщо підрядна частина з'*днугться з головною складеними сполучниками в той час як. перш ніж. лише коли, тоді як. тии часом як. то кома ставиться лише перед складеним сполучником: Несп<н)інано почуюся постріли, в той час нк його підронін про­ходив через населений пункт (3 газ.).

5. При збігові сполучних -засобів у підрядних частинах (двох підрядних сполучників, підрядного сполучника І сполучного сло­ва, сурядного і підрядного сполучників або сполучних слів) кома ставніься між ними тільки в тому разі, якщо прн опушенні другої підрядної частини складне речення не потребуватиме перебудови: Я з друзями прийшов у тіміарл. де ще стоять глибокі озерця, що. як дівчата, заглядають в очі (Мал.). Але: Голова йому видалась неймовірно важкою, бо капи захотів озирнутися то йому було неста її повернути (Рнбак).

6. Між значно поширеними підрядними реченнями, яхі вже ма­ють інші розділові знаки, може ставитися крапка з комою: Яяюблю їхати на поле тоді коли ниви зеленіють та хвилюються зеле-ними хвилями; кади обважнілі колоски черкаються об еолову, об вуха; коли ниви поцяцьковані волошками та червоними маківками (Н.-Лев.).

7. Між частинами складнопідрядного речення може ставитися тире для сильнішого їх інтонаційного виділення: Щоб глибоко збагнути душу народу — треба знати його літературу (Март.).

8. Якщо підрядна з'ясувальна частина відноситься до слова в головній частині, яке вимагає роз'яснення, перед нею ставиться двокрапка: Серпень вінчає літечко красне. У народі говорять: що в цей час з6ереш_і з тим і зиму проведеш (Ткач.).

9. Якшо підрядна частина передує головній, а в головній міс­титься висновок з того, про що йдеться у попередній, то перед головною частиною ставиться кома п тире: Хто сіє хліб, шо ста­вить дім, хто створює поему, — той буде предком дорогим наро­дові своєму (Рил.).

Кома не ставиться між частинами складнопідрядного речення, якщо:

а) перед підрядним сполучником або стюлучним словом стоїть сурядний сполучник: Ми не знали і коли розпочнеться зустріч;

б) перед підрядним сполучником або сполучним словам стоїть частка не: Хатічось би знати не що він сказав, а як вйі сказав;

в) підрядна частина складається 3 одного сполучного слова: Він обіцяв прийти, але не сказав коли;

г) перед сполучниками як, ніби стоять слова майже, зовсім; Через місяць він став працювати майже як фахівець.

Кома не ставиться у суцільних виразах, близьких за значенням до іменної частини складеного присудка або обставини способу дії, а також у порівняннях фразеологічного типу: упав як підкошений, білий як сніг, пролетів як стріла, все йде як по маслу, свіжий як огірочок зробити як слід, робіть як хочете, невідомо скільки, зробив скільки міг, зробили шо коли зміг, їли що було, сиділи де попало, все одно який, байдуже хто і под.

Вправа 207. Заповніть формуляр-зразок накладної на одержання підручник» для школи.

НАКЛАДІМ №

Роїаіп V

Ви кого

Шага

Кону

				Кідмогть
		Паш	ьжіур-номер	И вамо-		Вар- ікть	Су»-

Одержувач Відправник

Директор

Головний бухгалтер

Дата

Вправа гОв Перегч'цлть речення розкриваючи дужки; іапиинть і разом, окремо або через дефіс Поясніть прамязпяс прнймвимияіа І прафЮ

1. Хіба не вфите. ию скоро день тасвгте. шх> сонне наше вже (і)ів обрію вето*, то хи мого спинить ніщо не іможе І в калі і шигу нашого ишюаженс >6ч (Олесь). Г.Лебедшшй ключ (ію-квдг)мнок>.як парусами, ■рилами діаснить (Риш). 3. (?)раиву (доякчора Кравчина (аЮоботі [Далж ) 4 (Нкщсрекір волію й шіі>' ми иаступасм (наІссдо (Сос.). 5. Тільки вогонь горять (і мил гранітного обеліска Невідомого соя лата, та їїк* піко іаучнпь мушка (іилибнии кмлі, мов (мас ігтенської о оріаиі Щкта). 6. (Ііо)мш небом і ісмлею рухались два живі вошнкн (Сяк№м ) 7. III'.- день (уКлія хмаркам іиплвтнм проміння 0ввкя1 і ьсричмін (Сос,). Н. І те аоаю потім були чуть мушки та співи < між ївсрбачи іа іммміж) чатами [Н.-.'Іся) о. Коли вже ділі йшли (у)итілу (іюіміж кдішиих сніжин* дна, * нечемнії Якуб встав (л>іа столу і лІаош іостю иосіслнв (Рим). 10 Ьс «смертні всі: пей вихопив дитину той пісню написав, хоч і • лину. її гоИ. іші не іумш цього зроби™. Іииоілороіи посалив ялину (/Лам) II. Рідна мати мої. тн ночей не доспала 1 водила мене |>)миля (враііксла. і (аЬорогу далеку гн мене (наїнірі іюоаоджада. і рушник

»иі < .і чп,і. і... іці.'.,: ). 12. І ВСрбМ. і тополі. і КІТрККН (ІІїНЮЛІ, І

ДОЛОМ ГСГЬ СОбі СеЛО ПіОНаДІВОЛОЮ ІірОСПНлось (шгнч і І) Я щаслива.

Моя свобода мвжлм (ігри імені (Каст). 14. Соломія сиділа (исЦюдадід ви Оксани (і7я»*о> 15 (ПоКіи.псомбездоріжжямпряму* чоловік <С*н~л*.м).

витрати 209. клх*стуюч»чл російсько українським словником, паря-кладіть полам Сіюахіотоіучеммп українською мовою З'ясуйте особли­вості прийменникових конструкцій в обох мова»

Тетрвдь по украивсклму яіьїку. по отношению к кому, впмнесня по сосіаалснию ре«шхцш, я в вам по дслу. во время беседм, в теченме гала, с помошью лспуіятов. учитель по професенн. рвботать по вьіходнмм днам.

ОбпіхоЮ'фяяясояі ярхуиеятв:

идш по берету, по яаігра&ленню х городу, оо ггреддоженню, оо нстеченнм срока, родслеенник по матерк, по поводу бадеіни, оо се зову, подарох во днюро»де«іОі,обучгтька роднс* яаике, к мкил^у стиду х вечеру, каашшу сдедекию, к началу года, с обше-го согяаям, на худой коней, говорить на русском язи**, бить к десяти часам, на вали чине деньгн, я» дна а день, готовиться кинзам єнам, работв ему по сюїс, тоаагіищпоиіколс, пг*юе»аіь

В ШТРОСТАМ,

Вправа 210. СкладНь речення а похідними прийтцениикаяаи. Відловідао до, в міру, на шляху, у зв'язку з, за умови, з мстою, незва­жаючи на, слідом за, в інтересах, в ім'я, у справі.

вправа 2ЛТ. Подані слова введіть у речення так, шоб я одному «ьювдюу вони вживалися як прийменники, а в другому — як гвдншаннкм або яжниики з орийм^никаяяи.

Збоку, попереду', зсередини, наеяроти, поблизу, близько, внаслідок,

навколо.

Вирвав 212. Перооншгіь, роаслтязте роадлові знаки, гюиокть їх уживання. Визначте типи складнсодаядних речень.

]. Змалку кохайте я. в освіті, змалку р&ширкс&п ум бо доведеться у світі всяких алзнатисл дум {Граб.). 2. Хго □ пітьми вн Іиюв у пітьму (І кане бо шли сходить світло дня тьмяніють світил а ночі {Гаяан). 3. Якщо восени рано нанесе снігу то і весна буде рання {Нар. каяеноар). А. Уже зоря зояо-торога де полянами здавіоо кладе на огненні пороги своє сивіюче крило (С^.). 5. Нашадо васрадохгті р

(Крищ.). б. Якщо в л*кггопаді з'язюлюгься юмахк зима буде теплою {Нар. хааендор). 7. Коли вже народився ти поетом за все віаооеіаай у цім атзпті (0л). &. Люблю я тих хто вм Іє днзтуаатась (/(ртХ 9. Вірно каза в тут допо­відач шо як за ними піти то не минути нам не пальни озкаго життя (Гохч.). ІО. Добре що зараз сіножаті тіїьки-ік» починаються і він обов'язазяо візьме до рук косу, пройде якусь ручку щоб відчути ні з чим не зрівняану радість кесаря який живе у ньому в крові (Цкта). 11. Мені, мабуть, не докучить нагадувати що хто не знає свого минулого той не аартий свого мдйбутнього {Рал.). 12. Я тим уже боржник що українець зроду бо доля, певае, в гуморі бути яош у посаг нам дд ьаяа землю, й воду, і голубого неба в два крила фл.). ІЗ.НІхгоненкбіяьшоїліе^ за друзів {Укр.). 14. А де нема л юбо в і і страждання там не жиде, не б 'стьсі і жшта (Олесь). 15.8 колгоспі клопоту немало, та додалась м орока й ця: три дві аравіїінзіч засідало гадало як зустріть спіаця (£».). 16. В материне аідтале с-ЕГрце сіялись і сіялнп жито-гддсанця І всяка пашниця (Стельм.у.

Зтптшшт І лаватшй для с$М0*т9ггрп/т

1. Що таке накладна?

2. Які реквізити містить накладна? ,' -і.:,;,:,

3. У чому особливості правопису прийменників?

4. Як відрізнити прийменники від однозвучних з ними пов­нозначних слів?

5. Які розділові знаки ставляться у складнопідрядних речен­нях?

Є. Коли у складиолшридних реченнях ставиться крапка з комою?

7. Коли у складнопідрядних реченнях ставиться тре⁹

8. Перекладіть українською мовою прийменникові конструкції ділового мовлення; запам'ятайте переклад прийменника по. Під час перекладу користуйтесь -Російсько-укрзінсьісим словником ділового мовлення» (с. 92 — 93).

По шону, по приказу, по посіаіюішенню, по предложсниіо. по нрн-іллшснию, по грсбовашію, по списку, по спецнальпости, по псприіод-нпстн. по насгпяиню. по нссостоптлиіостн, по поручснню. по пгчдірамчс, по расиснкг. по нсбрсяшостії, по нсломислню. по уснотрснию. по копро-су. по делам, по долгу, по прлідничнмм дням, по инеюашмся сведсшіяч. по нстсчсшіи сроко. по иепрсдвидетіпьш опстоятелмгпиш, по обоюдному согласню. по причине

Увага! Культура мовлення

Запам'ятайте значення термінів

Рентабельність — узлгальн низальний показник економічної сфективності роботи підприємств, галузей за певний період, шо характеризує їхню прибутковість.

Репліки — коротке заперечення, відповідь, зауваження, вигук з місця на зборах.

Репбрт — спекулятивна угода-іптодаж цінних паперів і одно­часним звотютним їх викупом на певний строк за підвіїшеннм курсом.

Референт - - службова особа, що с консультантом, доповідачем з певних питань.

Рнібрикя наука красномовства.

Рубрикація - енсгема заголовків таблиці, книги.

Саботаж — навмисний *рив роботи шляхом прямої відмови від неї або свідомо недбалого її виконання.

Серія - розряд, категорія пінних паперів, документів, ноша-чених цифрами або літерами.

Сертифікат— І) посвідчення, письмове свідоцтво: 2| назва обліпиш спеціальних державних позик; 3) документ, шо засвідчує асортимент, кількість і якість експортного товару.

Сортамент, сортимент — склад продукції за марками, роз­мірами і профілями.

Слгалчдар? — норма, зразок, мірило.

Статус—правовий стан осіб або <>ргатзаці& установ.

Статут — збірник основних положень, засад про що-нсбудц зведення правил.

Стенографія- — спосіб швидкого залисування за допомогою системи скорочень і умовних знаків.

Сторно—спосіб виттгиївяенк* гкаадлок у бухгалтерському об­ліку, допущених під час запису господарських операцій.

Суборенда — угода, договір, за яким орендар передає орендс-ване ним манно або Його частину в тимчасове користування іншій особі за винагороду.

Субсидія — грошова або натуральна допомога,

Суверенітет—незалежність держави, що полягає в- ЇЇ праві за власним розсудом розв'язувати свої внутрішні н зовнішні справа без втручання в них будь-якої Іншої держави.

Суікрміфкет — одна з форм великого сучасного універсаль­ного торговельного підгфйємстеа.

тяЧиїяь — і) таблице, список будь-чого у певному порядку; 2) відомість про успішність.

Табу—заборона певних дій.

Тялбн—)) контрольний документ, що дає л радо на одержання чого-небудь; 2) дублікат документа, що залишається як котли ехсь чекової кмжкш; 3) основна частина цінних лалерів (агагій, об­лігацій).

Тянтьсма — одна з форм додаткової винагороди членів акціо­нерних товариств, страхових компаній, банків.

Тара — товарне упакування. ■ *^і7/^;' ■ .>

Тхрйп) — система ставок, за якими счтлачутгл* ввваойніоті і

невиробничі послуги, працю. ■ Р ■

§ 10. Акт

Акт—це офщііікнй документ; який підтверджує факти, події, вчинки, пов'язані з діяльністю установ, підприємств, організацій та окремих осіб. Його складають у разі прнйлі а ння-зда&а пня справ, після переобліку, під час проведення випробувань нової техніки, при нещасних випадках, коли здають об'єкти. ^.

Розділ V

Агти — не документація постійних експертних комісій, спе­ціально уповноважених осіб або лрслставіїнків організацій- Вони оформляються комісіпо. що П створює керівник установи, орга­нізації чи пілпригметва.

Текст акта мусить мати дві частини: вступну і констатуючу

У вступній частині в катують підстави ги* складання акта, пе­релічують осіб, ию склали акт. а також тих. хто був присутній під час його склзданнч

Після слова «Підстава» вкатугться докучеігт чи усне розпоря-лження службової особи

Після слпвп «Складспий» псрелічуюіь осіб, які склалалн акт або були присутні при його складанні, з обов ятковим зазначенням їхніх посад, пргівиш та Ініціалів. Якнто акт готувався комісіпо, го першим .іруку«ти.я приниш». ІчТОВИ. прикипи інших членів КО­місії розтлшоїзукзться в алфавітному порядку. Якшо були прікутш. то персіїчунттьсі гані прізвиша, Іншіалн та посади.

У лонітитушчііі частині викладають мету й завдання акта, характер проведеної роботи, гягрслічуюп. встановлені факти, а та­кож висновки.

У гінти акта (перед підписами) повізомлхгться кількість при­мірників акта н вогугться місце їх зберігання.

Акт підписують усі особи, які брали участь у йот складанні.

Отже, ло формуляра акта входять такі рсквішти; і Автор докумсігіа осика відомства і органі іашї).

2. Лата, номер і місце складання.

3. Гриф затвердження. 4 Заготовок

5. Підстава (накаті керівника організацій

6. Склад комісії, присутні. 7 Текст.

Я. Відомості про кьзькість примірників акта, и місцезнахо­дженні.

9. Перетік додатків до акта 10. Підписи членів комісії і присутніх.

Акти прийому-переддния, обстеження чи ревізії набувають юриличноі сили лише після затвердження вищою інсіаішню або відповідальним керівником установи чи оріаніїації.

Зра иік акта:

Національний педагогічний університет

імені М. П. Драгоманова

*■ ;*» ■ в*р( о*^; г*і!

Псдагогічна- індустріальний факультет

Акт

10.07.96 к Київ

Передання матеріальних цінностей однією матеріально відповідальною особою іншій Підстава: наказ по університету №9 від 6 червня 1996р. Складений комісією: голова комісії завідувач кафедри Ко­зак СТ

Члени комісії: старший лаборант кафедри Мартиненко Я, С. доцент Мороз С асистент Петров М. ї.

Присутні: декан педагогічно'індустріального факультету Кравченко М. В.

10.07.96 р. комісія перевірила наявність лштеріояьних цінно­стей у кабінеті й вирішила передати Петрову М- 1. такі мате­ріальні цінності:

і*. Магнітофон вЯуза-5».

2. Діапроектор «Альфа». '• ** ' .У

З.Кодоскоп. "••*'.»>; "■

Складений у трьох примірниках: 1-й примірник — бухгалтерії: 2-й примірник — кафедрі; 3-й примірник — факультету.

Голова комісії Чвени комісії:

(п із П 1 СЯ)

•г

'її.

С. П. Козак

Л. С. Мартиненко ':

С. /. Мороз

М. І. Петров ■„<

Ат*. В Кравченко