58. Оцінка систематичного ризику

Системний (систематичний), або ринковий, ризик являє собою загальний ризик усіх вкладень в цінні папери, ризик того, що інвестор не зможе повернути їх загалом без втрат. Цей вид ризику існує для всіх учасників інвестиційної діяльності і формінвестування.Аналіз системного ризику існує для того чи варто взагалі здійснювати портфельні інвестиції, може, доцільніше спрямувати кошти в інші форми активів (нерухомість, валюту)? Системний ризик, на відміну від несистемного, можна кількісно визначити. Визнаною мірою системного ризику є b-коефіцієнт, який показує мінливість дохідності акції стосовно дохідності ринку загалом (дохідності середньоринкового портфеля).

59. Оцінка ризику на основі встановлених нормативів

Під нормативними вимогами необхідно розуміти закони, правила та стандарти, що мають відношення до діяльності. Нормативні вимоги мають різних видавників та складаються з різних типів обов'язкових правил (норм): правила та стандарти видані наглядовими органами; ринкові домовленості. Ризики виникають у разі недотримання номативних вимог.

60. Інші методи оцінки ризику

До таких методів відносять: математичні: теорія масового обслуговування, метод Монте-Карло, імітаційне моделювання тощо; Методи Монте-Карло-це загальна назва групи методів для рішення різних задач за допомогою випадкових послідовностей. Імітаційне моделювання по методу Монте-Карло дозволяє побудувати математичну модель для проекту з невизначеними значеннями параметрів, і, знаючи ймовірнісні розподіли параметрів проекту, а також зв'язок між змінами параметрів (кореляцію) отримати розподіл прибутковості проекту.

Теорія масового обслуговування (теорія черг) — мета якого є раціональний вибір структури системи обслуговування та процесу обслуговування на основі вивчення потоків вимог на обслуговування, що надходять у систему і виходять з неї, тривалості очікування і довжини черг. У теорії масового обслуговування використовуються методи теорії ймовірностей та математичної статистики.

61. Предмет економетрики

Економетрика – це галузь науки, мета якої полягає у наданні кількісних вимірювань економічним відношенням. Термін „Економетрія” вперше був використаний бухгалтером П.Цьємпою.

62. Основні типи економетричних моделей

Можна виділити 3 основних класи моделей, які застосовуються для аналізу та/або прогнозу.

Моделі часових рядів

До цього класу відносяться моделі:

Тренда: , де T(t) – часовий тренд заданого параметричного виду (наприклад, лінійний Т(t)=a+bt); - випадкова (стохастична) компонента.

Сезонності: ,де S(t) – періодична (сезонна) компонента.

2. Регресійні моделі з одним рівнянням.

В таких моделях залежна ( пояснювальна) змінна у представляється у вигляді функції

, де - незалежні (пояснювальні) змінні; - параметри. В залежності від виду функції моделі поділяються на лінійні та нелінійні.

3. Системи одночасних рівнянь

Ці моделі описуються системами рівнянь. маємо тут набір пояснюваних змінних, пов’язаних через рівняння системи. Прикладом може служити модель попиту і пропозиції.