23. Міжнародні договори та міжнародні угоди в системі джерел земельного права

Джерело – це зовнішня форма вираження права, прояву та існування земельно-правових норм.

Земельно-правова норма – це є встановлене або санкціоноване державою загальнообов’язкове правило поведінки загального характеру, що приймається у визначеному законом порядку , розраховане на неодноразове застосування.

Для джерел земельного права також характерні певні ознаки:

• офіційний публічний характер;

• приймаються державою, санкціоновані нею у визначеному порядку;

• мають документальний характер і зовнішню форму;

• розраховані на неодноразове застосування та поширені на невизначене коло осіб (мають нормативний характер);

• дотримання вимог забезпечується примусовою силою держави

• містять норми, які регулюють специфічне коло відносин;

• до складу джерел земельного права входять нормативно-правові акти колишньої СССР та УРСР, які регулюють ті земельні відносини, що не врегульовано законами України(ст.3 ЗУ «Про правонаступництво», Постанова ВРУ «Про порядок тимчасової дії земельних актів» 21.09.1991);

• земельне законодавство, яке вже втратило чинність, може застосовуватись до земельних відносин, які виникли під час його дії.

Існують наступні види джерел права:

• правові звичаї,

• правові прецеденти,

• правові принципи,

• нормативно-правові акти.

Відповідно до ст.9 Конституції України чинними є ті міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана ВРУ.

Ратифіковані міжнародні договори України становлять невід’ємну частину національного законодавства України і застосовуються в порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Оскільки в разі встановлення міжнародним договором України, ратифікованим законом, інших правил ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуватись повинні правила міжнародного договору України.

Згода на обов’язковість надається шляхом:

• підписання ратифікації,

• прийняття договору,

• затвердження договору,

• приєднання до договору.

Міжнародні договори та міжнародні угоди як джерела земельного права стосуються визначення кордонів між Україною та сусідніми державами, регулюють інші земельні відносини.(Європейська ландшафтна конвенція 20 жовтня 2000; Кілоцький протокол до Рамкової Конвенції ООН «Про зміну клімату» Кіото від 11.12.1997, ратифіковано ЗУ 2.02.2004; Конвенція про охорону біологічного різноманіття від 5.06.1992, ратифіковано ЗУ від 29.11.1994).

24. Нормативні акти Конституційного Суду України в системі джерел земельного права.

Джерело – це зовнішня форма вираження права, прояву та існування земельно-правових норм.

Земельно-правова норма – це є встановлене або санкціоноване державою загальнообов’язкове правило поведінки загального характеру, що приймається у визначеному законом порядку , розраховане на неодноразове застосування.

Для джерел земельного права також характерні певні ознаки:

• офіційний публічний характер;

• приймаються державою, санкціоновані нею у визначеному порядку;

• мають документальний характер і зовнішню форму;

• розраховані на неодноразове застосування та поширені на невизначене коло осіб (мають нормативний характер);

• дотримання вимог забезпечується примусовою силою держави

• містять норми, які регулюють специфічне коло відносин;

• до складу джерел земельного права входять нормативно-правові акти колишньої СССР та УРСР, які регулюють ті земельні відносини, що не врегульовано законами України(ст.3 ЗУ «Про правонаступництво», Постанова ВРУ «Про порядок тимчасової дії земельних актів» 21.09.1991);

• земельне законодавство, яке вже втратило чинність, може застосовуватись до земельних відносин, які виникли під час його дії.

Існують наступні види джерел права:

• правові звичаї,

• правові прецеденти,

• правові принципи,

• нормативно-правові акти.

Ознайомлення з юридичною природою актів Конституційного Суду України дає можливість зробити висновок, що вони мають юридичний характер:

• офіційний характер;

• приймаються за чітко визначеною процедурою в межах компетенції;

• характеризуються письмовою формою з певними реквізитами;

• розраховані на неодноразове застосування та поширені на невизначене коло осіб.

Рішення КСУ «Щодо права постійного землекористування» від 22.01.2005, Рішення КСУ «Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення у 2008 році земельних аукціонів" (справа про земельні аукціони)» від 11.11.2008