- •2. Особливості соціології як науки. Соціологія у системі гуманітарних наук.
- •3. Умови виникнення соціології як окремої науки, її сутність і зміст.
- •4.Інструментальна роль соціології у вирішенні проблем суспільного розвитку.
- •5. Основне завдання соціології як науки.
- •6.Поняття соціологічного закону. Поняття соціальної закономірності.
- •7.Категорії соціології та їх роль у соціологічних дослідженнях.
- •8. Специфіка вивчення соціальних явищ у соціології.
- •12. Особливості емпіричної соціології.
- •13. Особливості прикладної соціології.
- •10.Особливості теоретичної соціології.
- •11. Особливості спеціальних соціологічних теорій.
- •14. Галузі соціологічного знання.
- •15.Функції соціології як науки. Методологічна функція соціології.
- •16. Рівні соціологічних досліджень.
- •17. Основні етапи і тенденції розвитку соціологічної думки.
- •18. Становлення й розвиток соціологічного знання Стародавнього світу.
- •19. Протосоціологічні погляди античності та середньовіччя.
- •20. Протосоціологічні погляди Відродження та Нового часу.
- •21. Основні школи та концептуальні напрями сучасної західної соціології.
- •22.Суть соціологічного позитивізму як провідного напрямку в соціології XIX століття.
- •23. 0. Конт - засновник соціології, його соціологічна теорія.
- •24.Порівняльна характеристика соціологічних поглядів олСонта, г.Спенсера та к-Макса.
- •25.Основні соціологічні ідеї у творчості е.Дюркгейма.
- •26. Основні соціологічні ідеї у творчості м.Вебера.
- •27. Зміст і особливості американської соціології.
- •28. Витоки вітчизняної протосоціології, її зміст і особливості.
- •29. Соціологічна думка в Україні: основні ідеї та етапи становлення.
- •30. Соціологічні погляди м. П. Драгоманова.
- •31. Генетична соціологія м. Грушевського.
- •32. Соціологічна концепція б. Кістяківського.
- •33. Соціологічні ідеї в. Липинського.
- •34. Сучасна українська соціологія та основні напрями її розвитку.
- •35. Теорії соціального конфлікту у соціології.
- •36. Компенсаторські теорії соціального буття у соціології.
- •37. Конвенціалістський підхід до суспільства у соціології.
- •38. Еволюціонізм та соціальний дарвінізм у соціології.
- •39. Теорії соціального обміну у соціології.
- •40. Трудова концепція суспільства у соціології.
- •41. Синергетичний підхід до суспільства у соціології.
- •42. Семантична концепція суспільства у соціології.
- •43. Критична концепція суспільства у соціології.
- •44. Тендерна концепція суспільства у соціології.
- •45. Креативна концепція суспільства у соціології.
- •46. Інструментальна концепція суспільства у соціології.
- •47. Психоаналітичні теорії суспільства та їх види у соціології.
- •48. Символічний інтеракціонізм як напрям соціології.
- •49. Феноменологічна соціологія.
- •50. Матеріалістичне тлумачення суспільства у соціології.
- •51. Солідаристські концепції суспільства у соціології.
- •52. Соціодраматичний підхід до суспільства у соціології.
- •53. Механістичне тлумачення суспільства у соціології.
- •54. Структурно-функціональний аналіз суспільства у соціології.
- •55. Марксистська соціологія та її ідеї.
- •56. Економічна соціологія та її особливості.
- •57. Соціологія праці та зайнятості та її особливості.
- •58. Соціологія права та її особливості.
- •59. Соціологія політики та її особливості.
- •60.Соціологія громадської думка та її особливості.
- •61.Соціологія масових комунікацій та її особливості.
- •62. Соціологія конфлікту та її особливості.
- •63.Етносоціологія та її особливості.
- •64. Соціологія релігії та її особливості.
- •65. Соціологія освіти та її особливості.
- •66.Соціологія екології та її особливості.
- •67.Соціологія міста і села та її особливості.
- •68. Соціологія молоді та її особливості.
- •69. Тендерна соціологія та її особливості.
- •70. Соціологія сім’ї та її особливості.
- •71. Соціологія культури та її особливості.
- •72. Особливості соціологічного аналізу суспільства у соціології.
- •73.Поняття суспільства у соціології.
- •74. Особливості співвідношення природи і суспільства у соціології.
- •75. Суспільство як система раціональних типів відносин у соціології.
- •76. Сутнісні ознаки суспільства у соціології.
- •77. Типологія суспільств у соціології.
- •78. Основні критерії типології спільнот у соціології.
- •79. Співвідношення спільноти та суспільства у соціології.
- •80. Поняття органічних та механічних спільностей людей у соціології.
- •82. Основні тенденції розвитку суспільства.
- •83. Поняття суспільства як соціальної системи.
- •84. Стадії розвитку соціальних систем.
- •85. Формаційний підхід до аналізу особливостей суспільного розвитку.
- •86. .Цивілізаційний підхід до аналізу особливостей суспільного розвитку.
- •87. Особливості доіндустріального суспільства.
- •88. Особливості індустріального суспільства.
- •89. Особливості постіндустріального суспільства.
- •90. Поняття інформаційного суспільства.
- •91. Поняття соціального інституту та його функції.
- •92. Типологія соціальних інститутів.
- •93. Чинники прогресу та регресу суспільства.
- •95. Взаємовідношення елементів соціальної структури суспільства.
- •96. Соціальні спільності та їх особливості.
- •97. Типологія соціальних спільностей.
- •98. Поняття соціальної групи та її особливості.
- •99. Поняття соціальної стратифікації суспільства.
- •100. Класовий підхід до соціальної структури суспільства.
- •101. Стратифікаційний підхід до соціальної структури суспільства.
- •102. Причини соціальної стратифікації суспільства.
- •104. Роль професії у соціальній стратифікації.
- •105. Критерії віднесення до страти.
- •103. Основні ознаки соціального розшарування суспільства.
- •106. Типологія соціальних класів.
- •107. Особливості середнього класу у соціології.
- •108.Соціальна взаємодія, соціальні відносини та соціальний контроль у соціології.
- •109. Соціальні зміни та соціальні процеси.
- •110. Поняття соціальної статики та динаміки.
- •111. Соціальна мобільність та її особливості.
- •112. Горизонтальна соціальна мобільність.
- •113. Вертикальна соціальна мобільність.
- •114. Сучасна соціальна структура суспільства в Україні та тенденції її розвитку.
- •115. Поняття соціології особи.
- •116. Особливості дефініції людини, індивіда, індивідуальності, особи та особистості.
- •117. Особливості соціального статусу особистості.
- •118. Соціальний статус і соціальні ролі особистості.
- •119. Співвідношення соціального статусу, соціальних ролей та владних повноважень у суспільстві.
- •120. Співвідношення соціального та особистого статусу особистості.
- •121. Ієрархія потреб людини у суспільстві.
- •122.Співвідношення потреб людини у суспільстві.
- •123. Типологія особистості.
- •124. Критерії типології особистості.
- •125. Поняття соціалізації людини.
- •127. Механізм соціалізації особи.
- •128. Чинники соціалізації особи.
- •129. Основні етапи соціалізації особи.
- •130. Основні стадії соціалізації особи.
- •131. Основні моделі соціалізації особи.
- •132. Соціальна активність особистості.
- •133. Свідомість і самосвідомість, їх роль у життєдіяльності людини.
- •134. Світогляд особистості як одна із головних її характеристик.
- •135. Основні форми процесу соціалізації особи.
- •136. Конституція України про права і свободи людини та їхні соціально-політичні гарантії.
- •137.Поняття соціологічного дослідження.
- •138. Структура соціологічного дослідження. Основне завдання соціологічного дослідження.
- •139. Сутність та види соціологічного дослідження.
- •140.Особливості розвідувального (пілотажного) соціологічного дочлідження.
- •141.Особливості описового соціологічного дочлідження.
- •142.Особливості аналітичного соціологічного дослідження.
- •143. Структура процесу соціологічного дослідження.
- •144. Етапи соціологічного дослідження.
- •145. Формулювання проблеми соціологічного дослідження.
- •146. Програма соціологічного дослідження, її зміст та вимоги до неї.
- •147. Особливості програми соціологічного дослідження.
- •148. Основні елементи програми соціологічного дослідження.
- •149. Функції програми соціологічного дослідження.
- •150. Основні вимоги до програми соціологічного дослідження.
- •152. Теоретичний рівень соціологічного дослідження.
- •153. Методичний рівень соціологічного дослідження.
- •154. Організаційний рівень соціологічного дослідження.
- •155. Визначення об’єкта та предмету соціологічного дослідження.
- •156. Формулювання гіпотези соціологічного дослідження.
- •157. Поняття генеральної та вибіркової сукупності у соціологічному дослідженні.
- •158. Роль і значення соціологічного дослідження в соціальному управлінні.
- •159. Поняття методу та методології соціологічних досліджень.
- •160. Методи збору соціологічної інформації: спостереження, аналіз документів, опитування та їх характеристика.
- •161. Методи аналізу соціологічної інформації та їх характеристика.
- •163. Спеціальні методи соціологічного дослідження.
- •164.Методи аналізу документів.Види документів у методів аналізу.
- •165. Допоміжні документи соціологічного дослідження та метода їх використання.
- •166. Особливості контент-анал ізу.
- •167. Метод спостереження.
- •168. Метод опитування.
- •169. Анкетування та його особливості.
- •170. Інтерв’ювання як метод опитування.
- •171.Соціометричний метод.
- •172. Метод соціального експерименту.
- •173. Метод експертних оцінок.
- •174. Особливості заключного етапу емпіричного соціологічного дослідження.
59. Соціологія політики та її особливості.
Соціологія політики – одна з важливих галузей (функціональна підсистема) соціології,яка пояснює такі явища, як боротьба за владу і здійснення влади, оскільки саме ці явища є сутністю політики. Але водночас соціологія політики – галузь політології, тому що головну увагу вона приділяє взаємозв'язку проблем політичної влади зі структурою і розвитком суспільства як єдиного цілого. Політика – це діяльність класів, соціальних груп, індивідів, яка проявляється у владних відносинах, тобто відносинах, спрямованих на завоювання, утримання, перерозподіл і використання влади. Соціологія політики вивчає сутність влади, її природу і прояви з погляду конкретної людини, а також соціальних груп, верств, громадських організацій та об'єднань. Саме тому для соціології політики предметом особливої ваги виступає розгляд особистості як суб'єкта політичного життя, бо кожна людина в суспільстві є і об'єктом і суб'єктом політичних відносин.
Соціологи внесли в дослідження політики такі поняття, як роль, статус, позиція, цінність, очікування, орієнтація, інституціоналізація,соціалізація і т.ін.Таким чином, предметом соціології політики є політична свідомість людей і їхня політична поведінка, які втілюються у діяльність держав і суспільних інститутів, організацій, а також механізм впливу на процеси функціонування політичної влади.
60.Соціологія громадської думка та її особливості.
Громадська думка є одним з найдавніших феноменів суспільного життя. За словами іспанського філософа X. Ортеги-і-Гасета (1883—1955), «закон громадської думки — це закон всесвітнього тяжіння у царині політичної історії». Зростання її впливу на соціальні відносини пов'язане з демократизацією життя, підвищенням культурного та освітнього рівня населення, процесами глобалізації тощо. Аналізом проблем функціонування громадської думки займається спеціальна соціологічна теорія — соціологія громадської думки.Соціологія громадської думки — спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає сутність громадської думки, її структуру, функції, канали висловлювання, закономірності її функціонування в різноманітних сферах суспільного життя, політичній, економічній діяльності, соціальному управлінні. Соціологія громадської думки — спеціальна соціологічна теорія, яка вивчає сутність громадської думки, її структуру, функції, канали висловлювання, закономірності її функціонування в різноманітних сферах суспільного життя, політичній, економічній діяльності, соціальному управлінні.Предмет соціології громадської думки — закономірності, чинники, механізми формування, розвитку, функціонування та обліку оцінного ставлення великих соціальних груп, верств, класів, народу загалом до актуальних проблем дійсності, які викликають суспільний інтерес. її об'єкт — громадська думка як стан масової свідомості і як соціальна інституція. Термін «громадська думка» (англ. pablik opinion) вперше застосував у другій половині XII ст. англійський державний діяч лорд Д. Солсбері на означення моральної підтримки населенням країни дій парламенту. Поступово цей термін став загальноприйнятим.Громадська думка — специфічний вияв масової свідомості, що виражається в оцінках (вербальних і невербальних) і характеризує ставлення людей до суспільно значущих подій і фактів, актуальних проблем суспільного життя.
