122.Співвідношення потреб людини у суспільстві.

Будь-які потреби - це ставлення людей до умов їх життєдіяльності. В структурі потреб суспільства можна виділити потреби людей у спілку ванні з природою, потреби у засобах виробництва і предметах споживання, погреби у саморозвитку і соціальному спілкуванні, потреби у творчій праці і відпочинку тощо.

Економічні потреби - це ставлення людей до економічних умов життєдіяльності, яке характеризується відчуттям нестачі певних благ і послуг та бажанням володіти ними, щоб подолати це відчуття. Потреби мають об'єктивно-суб'єктивний характер. їх походження визначається двома групами причин: фізіологічними, оскільки людина є живою істотою і потребує певних умов та засобів існування, суспільними, оскільки життєдіяльність людини відбувається в рамках суспільства.

Потреби реалізуються в процесі споживання. Однак потреби і споживання не співпадають, бо, як вже говорилося, споживання завжди обмежене платоспроможністю населення та суб'єктів виробництва і самим виробництвом. Для забезпечення оптимального співвідношення між споживанням і потребами необхідно зіставляти фактичний рівень споживання з науково-обгрунтованими економічними потребами.

123. Типологія особистості.

Соціологія як наука виокремлює кілька типологій особистості;-традиціоналісти-орієнтовані на цінності обов'язку,порядку дисципліни,законослухняності;-ідеалісти-досить критичні до традиційних норм,незалежні,зневажають авторитети,мають установку на саморозвиток;-фрустрований тип-орієнтований на низьку самооцінку,пригнічення;для нього характерне відчуття відчуженості від життя;-реалістичний тип-поєднання устремління до самореалі-заціїз розвинутим почуттям обов'язку,здорового скептицизму із самодисципліною та самоконтролем;-гедоністичні матеріалісти-орієнтовані на отримання задоволення,гонитву за насолодами,пріоритет споживацьких інтересів.

Поряд із типологією особи,існують типи соціального характеру.Під соціальним характером розуміється взаємозв'язок індивідуальної психічної сфери із соціально-економічною структурою.Існує п'ять типів соціального характеру:-рецептивний(сприймальний),характерний для первісного суспільства;-експлуататорський,властивий добуржуазним формаціям;-нагромаджувальний,поширений у добу капіталізму;-ринковий,характерний для більш розвинутої фази капіталізму;продуктивний-прогнозований у майбутньому тип особистості,що повинен спрямовувати енергію не на те,щоб мати та споживати,а щоб повною мірою бути,а отже створити себе як людину,здатну до самореалізації,самоутвердження,самовдосконалення.

124. Критерії типології особистості.

Розробка типізації особистості є однією з центральних задач соціології особистості.Вивчаючи різні групи людей та їх соціальні функції,соціологія не може абстрагуватися від індивідів,із яких ці групи складаються.Соціологічну науку цікавить не стільки конкретна поведінка окремої людини,яка зумовлена його індивідуальними якостями, скільки узагальнене, типове, яке виражається сумою окремих ознак, що притаманні більшості.Проблема типізації полягає у визначенні рис деякої абстрактної особистості,яка найбільш повно виявить сутність даної соціальної групи.Можлива екстраполяція цих якостей на окрему особистість,що взята за модель.Проблема типового як відображення загального в окремому добре розроблена в художній творчості.Вчені вважають,що велика кількість літературних персонажів саме тому так довго й зберігають свою значущість,що виражають дещо більше,аніж конкретну особу та конкретний характер.

У процесі взаємодії людини у навколишньому соціальному середовищі ті чи інші «набори» особистісних характеристик проявляються у виникненні типових характеристик людини-соціальних типів за певною ознакою-критерієм.У соціології пропонуються різні варіанти соціальної типології особистості.Так,М.Вебер за основу типізації бере специфіку соціальної дії,більш конкретно-ступінь його раціональності,К.Маркс-приналежність до формацій та класів.