97. Типологія соціальних спільностей.

Соціальна спільність-група людей,яка склалася об'єктивно в процесі історичного розвитку,реально існує,практично фіксується,характеризується відносною цілісністю і виступає самостійним суб'єктом соціальної та історичної дії.

Соціальні спільності є дуже важливою складовою суспільства, тому що всі соціальні системи та соціальні інститути базуються на соціальних спільностях. Особливостями соціальних спільностей є:-вони утворюються в процесі історичної необхідності;-спільні інтереси переважної частини індивідів, що до неї входять;-можливість організовувати соціальні інститути та соціальні системи;-безпосередня близькість членів спільності, яка передбачає можливість безпосереднього їх контакту.

У сучасній соціології прийнято виділяти такі найважливіші види соціальних спільностей:-етнічні-спільності, що ґрунтуються на спорідненості в мові, культурі,звичаях,традиціях,психологічних особливостях своїх членів;-демографічні-відрізняються за статтю,віком,расою,місцем народження;

-професійні-характеризуються за приналежністю індивідів,що їх складають до тієї чи іншої професії;-територіальні-ті,що визначаються за територією проживання своїх членів;-спільності,що відрізняються за соціальним статусом;-малі соціальні групи.

98. Поняття соціальної групи та її особливості.

Поняття “соціальна група" є родовим щодо понять: "клас", "соціальна верства", "колектив", "нація", "етнічна, територіальна, релігійна та інші спільноти", оскільки фіксує соціальні відмінності, які виникають між окремими сукупностями людей у процесі розподілу праці й діяльності на основі відношення до засобів виробництва, влади, характеру праці, фаху, освіти, рівня й структури прибутків, статі, віку, національної приналежності, місця проживання, стилю життя та ін.

Не дивлячись на те, що поняття група є одним із найважливіших в соціології, у дослідників немає повної згоди відносно його визначення. Трудності виникають у зв’язку з тим, що:

більшість понять в соціології з’являється в ході соціальної практики; вони починають застосовуватися в науці після тривалого їх використання в житті, і при цьому їм надається найрізноманітніше значення;

утворюється велика чисельність співтовариств, в результаті чого для точного визначення соціальної групи необхідно виділити із цих співтовариств певні типи.

Соціальна група - це найбільш загальне і специфічне поняття соціології, що означає певну сукупність людей, які займають загальні природні і соціальні ознаки і об’єднані спільними інтересами, цінностями, нормами і традиціями, системою певних відносин, які регулюються формальними і неформальними соціальними інститутами.

99. Поняття соціальної стратифікації суспільства.

У соціології цей термін був використаний П. Сорокіним на означення диференціації певної сукупності людей (населення) на класи в ієрархічному ранзі. Стратифікація – це визнання існування в суспільстві вищих та нижчих прошарків – страт.

Страти – це великі сукупності людей, які різняться за своїм становищем у соціальній ієрархії суспільства. Основою утворення страт є природна й

соціальна нерівність. Природну нерівність зумовлено різними фізіологічними та психологічними властивостями, що їх різні люди мають

від природи, з народження (етнічна належність, статево-вікові особливості, родинні зв'язки, фізичні та психологічні особливості тощо).Нерівність, зумовлена природними відмінностями, є першою формою нерівності, що проявляється й у деяких тварин. У людей вона може стати основою появи нерівноправних відносин. Проте головною рисою людського суспільства є соціальна нерівність, зв'язана з відмінностями, що

зумовлені соціальними чинниками: поділом праці (розумова й фізична),укладом життя (міське й сільське населення), соціальною роллю (інженер,

політичний діяч, батько) тощо.

Суспільство є не просто диференційованим на окремі групи, воно ще є ієрархізованим. У ньому одні групи мають більше прав, привілеїв і переваг як порівняти з іншими. Така соціальна нерівність привносить у життя людей багато несправедливості. Тому ця проблема завжди цікавила

соціологів.