5. Гра «Мікрофон»

• Що ви відчували, слухаючи цей спів?

• Що уявляли ви?

• Про що думали?

• Де себе уявляли?

6. Учитель:

А тепер перенесемося думкою до Києва – у терем князя Володимира. Пригадайто, що розповіли князю руські мужі, повернувшись із Царгорода, про службу в грецьких храмах та їх віру?

7. Перегляд 16-19 серій багатосерійного анімаційного фільму «Сказання про Хрещення Русі»:

серія 16. Хрещення Володимира;

серія 17. Повернення Володимира до Києва;

серія 18. Хрещення киян;

серія 19. Поширення християнства на Русі.

8. Підсумовуюче слово вчителя.

9. Виконання учнями гри-завдання «Закінчи речення»

1. Один з учнів Іісуса Христа, який проповідував у Причорномор’ї, Криму та Скіфії, - …. (Андрій)

2. Київські князі-християни, яких убив князь Олег, - …. (Аскольд, Дір)

3. Батько і син, убиті руськими воїнами за наказом князя Володимира, - ….(Федір та Іоанн)

4. Грецьке місто на території сучасного Криму, де князь Володимир прийняв хрещення, - …. (Херсонес)

5. Грек, завдяки якому князь Володимир здобув грецьке місто Херсонес, - …. (Анастас)

6. Перший кам’яний храм, збудований князем Володимиром у Києві, - …. (Десятинна церква)

7. Князі, яким збудовані величні пам’ятники в місті Києві, - …. (Ольга, Володимир)

Матеріал для вчителя Додаток 1

Андрій, який учив у Синопі¹, прибув у Корсунь і дізнався він, що недалеко від Корсуня є гирло Дніпра. Він захотів одвідати Рим і приплив у гирло дніпровське, і звідти вирушив угору Дніпром. І сталося так, що він прийшов і став під горами на березі. Вранці прокинувся і сказав учням, які були з ним:

- Бачите гори оці? На цих горах возсіяє благодать Божа, буде город великий, і воздвигне Бог багато церков.

І зійшов на гори, благословив їх, і поставив хрест, і помолився Богу.

І зліз з гори цієї, де опісля виник Київ, і подався Дніпром у верхів’я ріки. І прибув до слов’ян, де зараз стоїть Новгород.

1) Синоп – одне з великих міст Візантійської імперії. Корсунь – так слов’яни називали тоді грецьке місто Херсонес, яке стояло на південно-західному узбережжі Криму, недалеко від сучасного Севастополя.

Додаток 2

Рано вдосвіта на сході

Прокидавсь ясний Дажбог

І ходив – блукав до ночі

Синім степом без дорог.

По зелених пишних луках

Волос пас овець гладких,

Грів їх вовною м’якою

Одганяв вовків від них

Над дрімучими лісами

По пустелі степовій

Бог Стрибог літав на крилах,

Грав на кобзі золотій.

Бог Перун на чорних хмарах

Вічно землю об’їздив,

Часом плакав, як дитина,

Часом сурмами будив.

(Олександр Олесь, «Княжа Україна»)

Додаток 3

…Зазнавши нищівної поразки під час морського походу на Царгород, «руси повернулися додому і невдовзі послали послів у Константинополь просити собі Хрещення. Іхнє бажання було виконане - до них був посланий єпископ» (Патріарх Фотій).

«Коли єпископ прибув у столицю русів, цар русів поспішив зібрати віче… Стали сперечатися про віру свою і християнську; запросили архіпастиря і запитали в нього, чому він збирається їх учити. Єпископ розгорнув Євангеліє і став розповідати перед ним про Спасителя та дива, які Він творив, згадуючи при цьому про численні знамення, здійснені Богом у Старому Заповіті. Руси, слухаючи єпископа, сказали йому: «Якщо ми не побачимо чогось подібного до того, що, за твоїми словами, сталося з трьома отроками в печі, ми не захочемо вірити…»

Вони просили, щоб кинуте було у вогонь, зумисне розведений, саме Євангеліє, обіцяючи неодмінно навернутися до християнського Бога, якщо воно залишиться у вогні неушкодженим.

Тоді єпископ, звівши очі й руки свої догори, промовив голосно: «Господи, Іісусе Христе, Боже наш! Прослав і нині святе ім’я Твоє перед очима цього народу», - і кинув священну книгу Заповіту в палаюче багаття.

Пройшло кілька годин, вогонь спопелив усе, і серед попелу знайшли Євангеліє – зовсім ціле й неушкоджене, збереглися навіть стрічки, якими воно скріплювалося. Бачачи це, язичники, вражені великим дивом, не гаючись, стали приймати хрещення».

(«Выбор веры святого князя Владимира» - С. 12 – 14 )