Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Организация туристической индустрии книга.doc
Скачиваний:
59
Добавлен:
28.09.2019
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

Розділ 4

АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ

4.1. Класифікація туристичних підприємств

Туристичне підприємство - це самостійний господарюючий статутний суб'єкт, який має права юридичної особи, здійснює комерційну та науково-дослідну діяльність із метою отримання при­бутку.

Усю діяльність туристичних підприємств у загальному вигляді можна звести до виконання трьох основних функцій:

  • організаційної (формування комплексних маршрутів для ту­ристських груп та туристів-індивідуалів на основі договорів між підприємствами туристичної індустрії);

  • посередницької (комплектування і продаж послуг та товарів туристського призначення за дорученням підприємств-постачальників туристичних послуг);

  • торговельно-банківської (операції з обміну валют, страхуван­ня майна та життя туристів).

Основною функцією туристичних підприємств як складової ту­ристичної індустрії є виробництво (комплектування), надання та реалізація комплексного турпродукту.

Основною метою функціонування туристичних підприємств є задоволення потреб споживачів у туристичних послугах. Основним видом їх діяльності є комплектування та реалізація туристичного продукту - комплексу туристичних послуг, що задовольняють по­треби туриста під час його подорожі.

За змістом та характером своєї основної діяльності туристичні підприємства є свого роду посередниками між споживачем (турис­том) та виробником окремих туристичних послуг (засобами розмі­щення туристів, транспортними організаціями, підприємствами харчування тощо).

Класифікацію підприємств туристичної індустрії можна здійс­нити залежно від мети діяльності, форми власності, розміру, ступе­ня домінування на ринку конкурентної стратегії тощо.

Діяльність туристичних підприємств розрізняється за специфікою виконуваних функцій, обсягами діяльності та задіяних ре­сурсів, що обумовлює їх класифікацію та типізацію.

На практиці виділяють такі типи комерційних туристичних під­приємств, які функціонують і розвиваються за власні фінансові кошти за рахунок отримання прибутку: туроператори, турагентства, туристичні бюро, екскурсійні бюро, інші підприємства сфери туризму. Ці підприємства функціонують у різних організаційно-правових формах, на різних сегментах ринку туристичних послуг (в'їзний туризм, виїзний туризм, організація екскурсій, рекламно-інформаційна робота тощо).

Туристичним оператором є туристичне підприємство, що займа­ється організацією внутрішніх та міжнародних подорожей із різно­манітним асортиментом послуг. Вони комбінують пакети послуг безпосередніх виробників у комплексний туристичний продукт, який реалізується за єдиною ціною. Туроператор є свого роду опто­вим підприємством, продукти якого реалізуються через мережу роздрібних турагентств.

Сполучною ланкою між туроператором і споживачем на ринку туристичних товарів і послуг виступає турагентство.

Туристичне агентство - роздрібне підприємство, що займається реалізацією турів, організованих туроператорами, та окремих ту­ристичних послуг (транспортних, екскурсійних та інших). Основ­ними функціями турагентств є надання туристичних послуг, інфор­мування клієнта, надання консультацій щодо мети подорожі та організації подорожі.

На ринку туристичних послуг функціонують й інші комерційні підприємства, основною діяльністю яких є надання туристичних послуг.

Бюро екскурсій - це фірма, яка організовує і проводить екс­курсії.

Бюро реалізації туристсько-екскурсійних послуг здійснює реалі­зацію туристських та екскурсійних путівок.

Бюро подорожей та екскурсій організовує тури, транстури і екс­курсії.

На туристичному ринку існує ряд туристичних організацій, які діють на некомерційній основі. До некомерційних (соціально спря­мованих) слід віднести туристичні союзи, туристські клуби, ту­ристські гуртки, клуби самодіяльного туризму, існування яких за­безпечується державним чи бюджетним фінансуванням. Такі об'єд­нання можуть існувати на кошти членських внесків, асигнувань із суспільних чи приватних фондів. Іноді такі об'єднання проводять заходи, що мають цільову спрямованість і використовуються для здійснення певних туристичних проектів, причому не мають на ме­ті отримання прибутку.

Туристський клуб - це установа, завдання якої полягає у пропа­ганді туризму та екскурсій серед населення, організації масового самодіяльного туризму, підготовці туристів до категорійних ту­ристських походів. Туристські клуби організовують учнівські, сту­дентські відпочинково-спортивні заходи, агітаційні заходи.

Туристсько-краєзнавчий клуб - це добровільна організація, яка створюється з метою занять туризмом і краєзнавством у закладах освіти, за місцем проживання та об'єднує дрібні туристсько-крає­знавчі гуртки і секції.

Туристська секція - це первинна добровільна організація люби­телів туристичних походів і подорожей на підприємствах і в на­вчальних установах. Секція займається організацією походів, туристичних з'їздів, змагань, вечорів відпочинку, конкурсів само­діяльного туристичного спорядження тощо.

Туристсько-краєзнавчий гурток - це первинна добровільна організація, яка створюється з метою засвоєння дітьми і підлітками теорії та практики туризму і краєзнавства. Існують туристсько-краєзнавчі гуртки спортивного, краєзнавчого, пошуково-дослід­ницького типів.

Великими підприємствами вважаються ті, які обслуговують за рік понад 100 тис. туристів, середніми - 30-100 тис. за рік, а мали­ми є такі, що обслуговують - не більш як ЗО тис. клієнтів.

За регіонами діяльності розрізняють міжнародні туристичні підприємства, які пропонують свої продукти в декількох країнах. Міжрегіональні туристичні підприємства охоплюють декілька регіонів, регіональні пропонують свої послуги в межах певної географічної території. Діяльність місцевих туристичних підприємств обмежу­ється охопленням місцевою рекламою.

Усі турпідприємства можна поділити за ступенем їх домінуван­ня на туристичному ринку. Це: підприємства-лідери, які характери­зуються найкращим використанням конкурентних переваг і мають найбільшу ринкову частку; підприємства, що мають міцну конку­рентну позицію, та підприємства, що мають слабку конкурентну по­зицію, займають проміжне становище, а підприємства-аутсайдери мають найменшу частку на туристичному ринку, через те, що не­ефективно використовують конкурентні переваги та через некваліфікований аналіз ринку і прийняття некомпетентних управлін­ських рішень.

Підприємства можна класифікувати залежно від стратегії, якої вони дотримуються.

Пдприємства-комутанти - це невеликі підприємства з універ­сальним профілем діяльності, що прагнуть до задоволення неве­ликих за обсягами, а іноді і короткочасних, потреб певних груп споживачів.

Підприємства-експлеренти - це підприємства з експеримен­тальним профілем діяльності, стратегія яких пов'язана зі створен­ням нових чи радикально змінених існуючих сегментів ринку. Головна їх перевага у впровадженні принципових нововведень.

Підприємства-віоленти - це підприємства з масовим профілем виробництва, що функціонують у сфері стандартного виробництва та реалізації туристичного продукту (як правило, туроператори). Головна їх конкурентна перевага у високій продуктивності праці та реалізації порівняно дешевих і достатнього рівня якості турпродуктів.

Підприємства-патієнти - це підприємства, що дотримуються стра­тегії вузької спеціалізації. Такі підприємства надають дорогі та висо­кої якості послуги для вузького кола споживачів і прагнуть до оволо­діння максимальною часткою невеликого ринкового сегменту.

За ринкових відносин важливою умовою забезпечення виживан­ня та ефективної діяльності туристичних підприємств є високий рівень їх конкурентоспроможності, а визначення сутності, типіза­ція та класифікація туристичних підприємств за конкретними ознаками - необхідна передумова розроблення методичних підхо­дів до визначення можливостей туристичних підприємств на ту­ристичному ринку.