- •Св. Хосемарія Ескріва шлях
- •Про автора
- •Характер
- •Керівництво
- •Молитва
- •Свята чистота
- •Умертвіння
- •Іспит сумління
- •Присутність Бога
- •Сумніви
- •Життя в благодаті
- •Ще про внутрішнє життя
- •Байдужість
- •Навчання
- •Підготовка
- •План твоєї святості
- •Любов до Бога
- •Любов до ближнього
- •Пречиста Діва
- •Свята Літургія
- •Спільнота Святих
- •Благочестивість
- •Убогість
- •Обачливість
- •Інші чесноти
- •Випробування
- •Внутрішня боротьба
- •Година смерті
- •Божа воля
- •Слава Божа
- •Здобувати душі
- •Малі справи
- •Тактика
- •Духовне дитинство
- •Дитяче життя
- •Апостол
- •Апостольське служіння
- •Витривалість
Свята Літургія
528. Любов до Богослужіння становить дуже важливу характерну рису мужа-апостола.
529. Ти нарікаєш, що Богослужіння довге. Я ж відповім: бо любов твоя коротка.
530. Чимало християн, дуже поважних у простому житті (бо ж куди їм, ніби, поспішати!), у своїй млявій професійній діяльності, а особливо за столом і на відпочинку (бо там же також поспіху нема!) – раптом починають поспішати самі та підганяти священика в церкві, раді б скоротити, обрізати святе Жертвоприношення при вівтарі. Чи це не дивно?
531. «Дбайте про Нього, шануйте Його!» – навчав крізь сльози один старенький єпископ нових, щойно висвячених священиків.
Господи! Якби то дав Ти мені голос та авторитет кричати те саме, щоб почули та відчули це багато-багато християн!
532. Той молодий і святий священик, що удостоївся мучеництва, облив східці вівтаря гіркими сльозами, молячись за чоловіка, який маючи смертельний гріх, пішов до Причастя.
Чи таке і твоє каяття?
533. Ісусова покора: в Віфлеємі, Назареті, на Голгофі. Але ще більшого приниження й глибшого упокорення зазнає Він у Святих Дарах: більшого і глибшого, ніж в яслах, в Назареті й на хресті.
А тому, як же глибоко я зобов'язаний любити Святу Літургію! («Нашу» Літургію, Ісусе...).
534. «Скільки років причащаюся щоденно!» – сказав мені – «Інший на моєму місці вже став би святим, а я все такий же!»
Я тобі відповів: і надалі ходи щоденно до Причастя, сину, та думай – що сталося б з тобою, якщо б не причащався?
535. Причастя, єднання, зв'язок, довіра: Слово, Хліб і Вино, Любов.
536. Причащайся. Це не означає непошани. Запричащайся саме сьогодні, як тільки виплутаєшся з тієї петлі.
Чи не забув ти того, що сказав Ісус: лікар потрібен не здоровим, а хворим?
537. Наближаючись до Дарохранительниці, усвідом собі: це Він, чекає на тебе довгих двадцять століть!
538. Ось Він, Цар над царями і Пан над панами, втілений у Хліб і Вино.
У це крайнє приниження завела Його любов до тебе.
539. Він тут задля тебе. Якщо ти добре підготувався і не йдеш до Причастя, то тим не віддаєш пошани Йому. Непошану Йому виявляє лиш той, хто приймає Його в недостойному стані.
540. Духовне Причастя – це важливе джерело ласки. Приступай до нього часто, і удостоїшся відчутнішої присутності Бога та тіснішої єдності з Ним у ділах.
541. Благочестя має свої форми виявлення. Засвой собі їх. Співчуття викликають ті «побожні» люди, які не вміють брати участи в Богослужінні, не зважаючи на те, що присутні на ньому кожного дня. Вони не вміють ні перехреститися, а тільки махають рукою, наче відганяють мух; ні зробити метанію перед Святими Дарами; ні шанобливо приклонити голову перед зображенням Пречистої.
542. У виконуванні обрядів не вживайте зображень, які виходять серійно з верстата чи конвеєра. Ліпше розп'яття з грубо кованого заліза, ніж ті гіпсові фігури розмальовані цукровими кольорами.
543. Ти бачив, як я правив Богослужіння перед вівтарем без зайвих прикрас. Лиш престол із великим Розп'яттям на ньому, лише товсті свічники з восковими свічами, що ліворуч і праворуч східцями підносилися до Розп'яття. Прості ризи. Чаша дорогоцінна, але сувора на вигляд. Без електричного освітлення, яке нам було зайве.
Ти так добре почувався у святині, що виходити не було бажання. Чи бачиш ти, як веде, як наближає до Бога суворість Літургії?
