Витривалість

983. Розпочинає справу будь-хто, але витривало ведуть її до кінця святі.

Хай твоя витривалість не буде сліпим наслідком першого захоплення, ні діянням сили безладу. Хай це буде витривалість свідома.

984. Скажи Йому: «Ось я, бо Ти кликав мене!»

985. Ти схибив зі шляху та не вертався, бо тобі було соромно. Якщо б ти посоромився того, що не вернувся, то твій сором мав би більше глузду.

986. Зізнаєшся мені:«Насправді не треба бути ніяким героєм, щоб без вихилясів та викрутасів уміти, коли вимагають обставини, стати самотнім та в самоті витримати.» І додаєш: «Поки виконую норми, що їх наклали на мене ви, інтриги та підступи довкілля мене не турбують. Скоріш мені страшно злякатися тих дрібниць».

Сказано чудово!

987. Вирощуй та зміцнюй той шляхетний ідеал, який щойно в тобі народжується. Тільки подумай: навесні від квітів рясно, проте восени овочі видають лише деякі із них.

988. Песимізм – це ворог витривалості. Як не оголосиш йому війни, спершу тобою оволодіє песимізм, а далі – літеплість. Будь же оптимістом.

989. І що ж: по стількох мольбах – «Хреста подай мені, Господи, хреста!» – тепер виявляється, що ти хотів хреста для власної втіхи.

990. Тобі треба непохитної стійкості. Проси її в Бога та роби все в своїх силах, щоби прохання твоє було задоволене. Це для тебе допомога, щоб не зійти з обраного шляху.

991. Не можеш «встати». І не дивно – після такого падіння!

Витримай і «встанеш». Згадай, що сказав один релігійний автор: Бідна душа твоя – це пташка, крила якої ще й досі склеєні глиною.

Треба тепла небесного сонця та особистих зусиль, щоб висушити й викришити ті схильності, ті уявлення, той песимізм – власне, цю клейку глину на твоїх крилах.

Тоді звільнишся. А витримаєш, то й «встанеш».

992. Подякуй Богу за допомогу та радій від своєї перемоги. Яку ж глибоку радість переживає душа, відповівши на ласку!

993. Розмірковуєш логічно, безпристрасно. Скільки в тебе причин відректися від завдання!

Бачу, що причин маєш, без сумніву, чимало. Та слушності не маєш!

994. «Мій ентузіазм вистиг та вивітрівся», – доповідаєш мені.

А ти працюй не з ентузіазму, а з любові, зі свідомості свого обов'язку самовідречення.

995. Ти повинен бути непохитним. Коли слабості, чужі або власні, в силі захитати твою витривалість, то гріш ціна твоєму ідеалові.

Виріши раз і назавжди.

996. Твоє уявлення про обраний шлях не надто високе, коли і тобі думається, що з нього ти схибив, як тільки відчув холодок у серці. Це година іспиту, тому у тебе віднято відчутна втіха.

997. Витривалість випробовується розлукою та самітністю. Літургія, молитва, Причастя, єднання в спільноті святих – це зброя для того, щоб пройти випробування й перемогти.

998. Благословенна хай буде витривалість вола Сірого в ярмі! Вічно тою самою важкою ходою, вічно тією самою колією, в поле і з поля, вічно з тим самим ярмом на шиї. Сірий день за сірим днем.

Без волячої витривалості Сірого – не вродила би пшениця в полі, пустирем лежав би город, засохли б квіти на клумбі.

Згадай вола Сірого у своєму внутрішньому житті.

999. Тож яка таємниця витривалості? – Це Любов. Ти полюби – й не покинеш Його ніколи.