Тактика

831. У своєму середовищі, апостольська душа, обернися в камінь, що падає в ставок. Своїм прикладом створи на дзеркалі води перше коло, а це коло – наступне, і наступне, і ще наступне, за кожним разом ширше.

Чи розумієш тепер велич своєї місії?

832. Скільки існує у людей прагнень вирватися зі свого місця! А що сталося б, якщо б кожній кістці та кожному м'язові в тілі людському заманулося змінити своє розташування та призначення? Це й є причиною невдоволення в світі. Будь стійкий на своєму місці, мій сину. Скільки можеш зробити власне зі свого місця, щоб панування нашого Господа стало дійсністю!

833. Провідництво!.. Гартуй свою волю, щоб Бог зробив тебе провідником. Чи не бачиш, на якому принципі діють кляті таємні товариства? Вони ніколи не цуралися мас. У своїх лігвах вони творять загін із кількох нечистих людей, що одурманюють, бунтують та підносять юрбу, щоб повести її за собою у провалля безладу та... в саме пекло. Це вони носії проклятого насіння.

Якщо тільки захочеш, можеш стати носієм у тисячу разів більш благословенного та непомильного слова Божого. Якщо ти великодушний та вірний своєму освяченню, то освятиш інших та наблизиш панування Христа: «Всі з Петром через Марію до Ісуса».

834. Чи можна собі уявити щось більше нерозумне, ніж широкою долонею розкидання по землі золотого зерна для того, щоб воно в землі загинуло? А проте без того «нерозумного марнотратства» ми не мали б урожаю.

А як у нас справи з великодушністю, сину?

835. У тебе прагнення зблиснути зорею? Поривання у висоти, щоб світити на небосхилі?

Краще приховано гори, наче смолоскип, та запалюй власним вогнем усе, до чого ти тільки доторкнувся. Це твоя апостольська місія. Для того живеш на землі!

836. Служити ворогові як гучномовець – це вершина дурості; коли ж це, на додаток, ворог Бога, то це – важкий гріх. Тому в професійній сфері дотримуюсь принципу ніколи не вихваляти науки того, хто вживає, власне, науку для нападів на Церкву.

837. Швидше, швидше! Діяти, творити!.. Гарячковий рух, божевільна метушня... Пишні матеріальні досягнення...

3 духовної точки зору, це дошки зі скриньок, тонкий кришталь, кусні замальованого картону куліс. Швидше, творити! Юрби людей підтюпцем вибігають на сцену і зникають.

Справа в тому, що ті інші працюють, зі зверненим поглядом на сучасну мить. Вони вічно живуть сучасністю. Тобі ж слід бачити справи очима вічності, в план сучасності треба ставити як майбутність, так і минувшину...

Спокій, мир. Інтенсивне внутрішнє життя. Без перегонів, без божевільної погоні за новим місцем. Як могутня духовна турбіна, скільки світла та енергії ти спроможний дати, не рухаючись з місця, що призначене тобі в житті, та не вичерпуючи власних сил, власного світла.

838. Хай не буде в тебе ворогів, а тільки друзі: ті праворуч – хто зробив або хотів зробити тобі добро, і ті ліворуч – хто нашкодив тобі або намагався нашкодити.

839. Про справи «свого» апостольського служіння не розповідай інакше, ніж тільки для добра ближнього.

840. Ваше земне існування хай проходить так непомітно, як Ісусове до тридцятого року життя.

841. Йосиф Ариматейський і Нікодим відвідують Ісуса таємно як в годину буденну, так і в годину тріумфу. Але в годину боязливого відречення вони хоробро, сміливо заявляють перед владою свою відданість Христу. Повчися!

842. Не турбуйтеся тим, що «вас розпізнають» по почерку ваших учинків. Це почерк Христа. Крім того, радійте, що, працюючи тільки й виключно для Нього, здійснюватиме слова Святого Письма: «Так ваше світло нехай світить перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла та прославляли Отця вашого, що на небі».

843. «Не відкрито, але ніби потай» – так сходить Ісус у Святі Дари. Так Він іде шляхом в Емаус, із Клеопою та його товаришем. Таким Його бачить Марія Магдалина після Воскресіння.

Ось і «учні не знали, ким був Ісус». Так Він прибув на чудотворну рибалку, як свідчить Святий Іван. З любові до людей Він іще більше потай перебуває у Святих Дарах

844. Зводити величні будівлі? Будувати розкішні палаци? Хай будують, хай зводять. Нам же оживляти, плекати душі для тих будов та палаців.

Заживемо добре, в пишних домах.

845. Ти мене як розсмішив, так і змусив задуматися, доводячи до мого відома отой труїзм: «А я вганяю цвяхи гострим кінцем у стіну».

846. Не заперечую, твої інтимні гутірки, розмови в чотири ока мають ліпші результати, ніж виголошування промов – видовище, видовище! – на багатолюдних зібраннях.

А все-таки, якщо треба виголошувати промови, то виголошуй їх.

847. Зусилля кожного з вас, узяте окремо, виявляться малоефективним. Та коли ви об'єднані любов'ю Христа, то ваша ефективність дивує навіть і самих вас.

848. Хочеш стати мучеником? Покладу мучеництво в межах досягнення твоєї руки: будь апостолом, не називаючись ним; будь місіонером та веди місію, не називаючись місіонером; будь людиною Божою, видаючи себе за рядову людину цього світу: дій потай.

849. Ти висмій його, чоловіче добрий! Скажи йому, що час на його погляди давно вже минув, що сьогодні ледве чи знайдеться хтось, хто вважав би диліжанс за досконалий засіб пересування... Це стосується тих, хто витягає зі скрині пропахлі нафталіном вольтеріанізми з їх перуками в борошні та дискредитовані лібералізми 19-го століття.

850. Які розмови, яка мерзота, яка огида! Тобі ж доводиться співіснувати з ними – в конторі, в університеті, операційній залі, світі. Коли просиш їх ввічливо, щоб замовкли, – вони сміються. Коли хмуришся, це їх заохочує. Коли виходиш із себе, вони продовжують своє.

Ось тобі вихід із становища: спершу доручи їх Божій опіці та намагайся спокутувати; а потім мужньо постав чоло неподобству та застосуй «апостольське служіння міцнішим ловом». Коли побачимося, то – по бажанню – можу тобі послужити доброю порадою.

851. Скеровуймо «провінціальну дурість» молоді в правильне русло.