Духовне дитинство

852. Намагайся пізнати шлях духовного дитинства, не силкуючись стати на цей шлях. Залиш поле для дії Духа Святого.

853. Шлях дитинства. Безпомічна довірливість. Духовне дитинство. Все це є не пустою вигадкою, а міцним і твердим християнським життям.

854. В духовному житті дитинства, речі, які говорять чи роблять діти, завжди сприймаються серйозно.

855. Духовне дитинство – це ні духовне отупіння, ні втрата волі. Це шлях розсудливості й сили. З його складною простотою, людина повинна на цей шлях стати та йти по ньому тільки ведена за руку Богом.

856. Духовне дитинство вимагає підпорядкування розуму. Це справа складніша, ніж підпорядкування волі. Щоб підпорядкувати розум потрібно, крім ласки Божої, постійне зусилля волі, щоб раз, другий та завжди мати силу сказати «ні», коли здається «ні» тілу. В результаті, виходить парадокс: хто хоче ступити «на доріжку дитинства», стати дитиною, повинен зміцнювати та гартувати волю.

857. Бути малим. Діти проявляють велику сміливість. Кому ще прийде в голову просити зірку з неба? Хто не поступиться перед будь-якою небезпекою для того, щоб задовольнити своє бажання?

Тож вкладіть у таку дитину багато ласки Божої, вкладіть прагнення виконувати волю Божу, велику любов до Ісуса, а ще знання, яке людина спроможна сприйняти, – і отримаєте духовний профіль сучасного апостола, такого, без сумніву, якого хоче Бог.

858. Будь дитиною. Ще меншою. Бережися тільки телячого ріку. Нема нічого дурнішого, ніж підросток, що стає в позу вусатого дядька.

Будь дитиною перед Богом, а для цього будь чоловіком зрілим і мужнім у всіх інших відношеннях. І ще одне: остерігайся манер пещеного французького пуделя!

859. Інколи відчуваємо необхідність поводитися, як малі діти. В очах Бога, наші дії тоді мають вартість малих чудесних справ і, поки вони не ввійдуть у рутину, це діла плідні, як плідна завжди і любов.

860. По зрівнянню з Предвічним Богом ти набагато менший, ніж двохрічний малюк перед тобою. А крім того, ти у Бога – син. Цього не забувай.

861. Запали в собі, дитино, прагнення виправити всі потворності твого зрілого життя.

862. В день, коли ти, дитино нерозумна, приховаєш будь-що у своїй душі перед твоїм духовним провідником, перестанеш бути дитиною, бо втратиш простоту.

863. Маючи дух справжньої дитини, ти набуваєш ; всемогутність.

864. Як діти, ви безтурботні. Діти негайно забувають про свої неприємності та повертаються до звичних забав. Тому, цілком віддавшись у руки Його, ви не матимете причин турбуватися, бо спочинете в Отцеві.

865. Жертвуй Йому, дитино, кожного дня все, включно до проявів своєї крихкості.

866. Дитино добра: пожертвуй йому працю тих трударів, які Його ще не знають; пожертвуй природну радість тих бідних дітей, які навчаються у школах поганських...

867. Діти не мають нічого власного, бо все їхнє належить батькам. А твій Отець завжди знає, як найкраще господарювати Своїм майном.

868. Будь малим, дуже малим: двох чи найбільше трьохрічним. Бо старші діти починають лукавити й намагаються дурити батьків несосвітенними вигадками.

Справа в тому, що зло в них уже зароджується, вони вже виношують зародок гріха. Ще тільки немає в них досвіду в роблені зла. Згодом з того досвіду вони засвоять собі гріховні вміння прикривати праведністю фальш своїх вигадок. Вони вже втратили простоту. А простота – необхідна умова для того, щоб перед Богом бути дитиною.

869. Дитино, навіщо тобі ставати на ходулі?

870. Не плекай в собі прагнення до зрілості. Будь дитиною завжди, навіть умираючи від старості. Коли дитина спотикається і падає, то нікого це не дивує. Батько поспішно її підніме.

Коли ж спотикається і падає дорослий, то найперше він викликає сміх. Як промине перше враження, на зміну сміхові інколи приходить співчуття. Але дорослі повинні вставати такі самі.

Твій сумний буденний досвід – це список спотикань та падінь. До чого це тебе довело б, якщо б ти з кожним днем усе більше не дитинів?

Не прагни ж виростати. І хай тебе, дитино, з кожного падіння піднесе рука твого Отця – Бога!

871. Безпомічна відданість, дитино, вимагає слухняності.

872. Не забувай, що Господь віддає першість дітям та тим, хто поводеться з дитячою простотою.

873. Ось парадокси малої душі. Коли Ісус посилає тобі те, що у світі вважають за успіх, ти заплач у своєму серці, вражений Його добротою та своїми поганими прикметами. Коли ж Ісус посилає тобі те, що люди вважають за неуспіх, то зрадій серцем, бо Він дає тобі завжди по потребі, й тоді настає у тебе чудова година любити хрест.

874. Дитино смілива, призивай: «Яка глибока любов Святої Терези! Яке горіння Святого Ксаверія! Який гідний подиву муж – Святий Павло!.. Я ж, Ісусе, люблю тебе більше, ніж Павло, Ксаверій і Тереза!»