Божа воля

754. Це ключ до воріт Царства Небесного: «Не кожен, хто каже до мене: «Господи, Господи!» увійде в Царство Небесне, але той, хто виконує волю Мого Отця, що на небі».

755. Від твоєї й моєї поведінки у згоді з волею Божою залежить багато великих справ. Цього не забувай.

756. Ми уявляємо собою камінні глиби та плити, що рухаються, відчувають та користуються вольною волею. Бог – це каменяр, що ударом молотка по долоті коле нас, теше та надає нам нові форми у згоді зі Своєю Святою Волею.

Хай же нам не приходить у голову відхилятися від Його волі, бо ударів Його ніяк не уникнемо. Відхиляючись, зазнаємо більшого і зайвого терпіння та, замість гладкого каменя, придатного для будови, обернемося в купи щебеню, по якому люди зневажливо ходять.

757. Зречення? Згідливість?.. Ні – шукання волі Божої!

758. Беззастережне сприйняття Волі Божої обов'язково приносить задоволення і спокій, – щастя на хресті. Тоді ярмо Христове виявиться м'яким і тягар Його легким.

759. «Мир, мир!» – кажеш мені. Мир існує для людей доброї волі.

760. Ось спосіб думання, який сприяє спокою та який дає Дух Святий людям, що шанують Волю Божу: «Господь – то мій Пастор, тому бідним не буду».

Що може стурбувати того, хто промовляє ті слова з глибини душі?

761. Чоловіче вольний, візьми це ярмо на себе добровільно, щоб Ісусу не довелося говорити про тебе самого те, що, за переказом, сказав Він про інших Святий Терезі: «Я хотів, Терезо... То люди не хотіли!»

762. Ось ототожнення з Волею Божою: Твоя воля, Господи? Це воля й моя!

763. Не сумнівайся. З глибин душі хай зрине тобі на уста та хай коронує твою жертву визнання: «Хай буде!»

764. Чим ближче апостол до Бога, тим більше всеохоплююче його серце. Воно, те серце, виростає аж до спроможності охопити всі і все в прагненні покласти до стіп Ісуса цілий всесвіт.

765. Шаную Твою Волю, мій Боже, настільки, що проти тієї Волі – якщо б така суперечність загалом була можлива – не пішов би й до неба.

766. Повне покладання на Волю Божу – це така ж таємниця, як досягнення щастя на землі. Тож промовляй: «Життя моя – виконувати волю Його».

767. Це покладання є умовою, що тобі необхідна для того, щоб у майбутньому не втратити спокою.

768. Радість і спокій – це певні та багаті плоди довірливого покладення на Його Волю.

769. Байдужість не означає черствості серця. У Ісуса серце не черстве.

770. Чи тобі чогось не вистачає, чи щось втрачаєш, – від того менш щасливим не почуваєшся.

771. Бог нагороджує тих, хто виконує Його Волю навіть і в справах, які Він уже упокорив.

772. Кожного дня багатократно задавай собі питання: чи я роблю те, що треба?

773. Те, що хочеш Ти, Ісусе, для мене святе.

774. Ось ступені: покластися на волю Божу; прийняти Волю Божу; прагнути Волі Божої; любити Волю Божу.

775. Якщо Твоя Воля, Господи, то розіпни моє грішне тіло.

776. Не попадай у зачароване коло. Ти думаєш собі: коли в мене справи візьмуть той чи інший оборот, то я зможу бути більше щедрим у відношенні до Бога.

А якщо Ісус не захоче чекати на твою беззастережну щедрість і Сам полагодить справи, і то ліпше, ніж ти собі міг уявити?

Тверда постанова та логічна послідовність: кожного дня та кожну хвилину буду намагатися щедро виконувати Волю Божу.

777. Твоя власна воля і твій власний погляд – це те, що тебе турбує.

778. Це лише декілька секунд... Перед початком будь-якої справи, подумай: чого від мене хоче в даному випадку Бог? А тоді, з ласкою Божою, берися за діло.