- •Конспект лекцій
- •Тема 1: Предмет і метод економічної теорії
- •3. Методи пізнання економічних процесів:
- •Тема 2: Економічні потреби суспільства та економічні інтереси
- •Тема 3: Економічна система суспільства та відносини власності
- •Тема 4: Форми організації суспільного виробництва
- •Тема 5: Ринок як економічна форма організації суспільного виробництва
- •Тема 6: Попит і пропозиція в умовах ринку. Теорія ринкової рівноваги
- •Тема 7: Конкуренція і монополія в ринковій економіці
- •Тема 8: Гроші та інфляція
- •Тема 9: Циклічні коливання як форма руху ринкової капіталістичної системи
- •Тема 10: Підприємництво: суть, умови функціонування та форми економічної організації
- •Тема 11: Підприємство в системі підприємницької діяльності
- •Тема 12: Аграрні відносини та земельна рента
- •Тема 13: Ринок факторів виробництва, їх використання і формування доходів в умовах ринку
- •Тема 14: Суспільне відтворення
- •Тема 15: Економічна роль держави та її функції в умовах ринку
- •Тема 16: Фінансово-кредитна система в ринковій економіці
- •Тема 17: Світова економіка та міжнародні економічні відносини. Форми зовнішніх економічних відносин
Тема 6: Попит і пропозиція в умовах ринку. Теорія ринкової рівноваги
Суть попиту і фактори, що впливають на нього. Закон попиту.
Суть пропозиції і фактори, що її визначають. Закон пропозиції.
Еластичність попиту і пропозиції.
Ринкова рівновага попиту і пропозиції. Ціна, як регулятор ринку.
1.Потреби людей у певних матеріальних благах породжують попит на них на ринку, але потреби не стануть попитом, якщо вони не будуть підкріплені певним рівнем доходів споживачів. Попит визначає суспільну потребу в певних товарах і послугах, яка зумовлена платоспроможністю споживачів і виражена в грошовій формі.
Попит як економічна категорія – грошове вираження потреби в певному товарі або послузі. Попит змальовується і аналізується у вигляді кривої, кожна точка на якій показує кількість продукту, який споживачі можуть купити при певному рівні цін.
Кожна точка на кривій AD показує взаємозв’язок між ціною продукту і величиною попиту на нього. Цей зв’язок має обернено-пропорційний характер, тому крива попиту має від’ємний нахил. Крива попиту іллюструє дію закону попиту: чим нижчий рівень цін на товар, тим більший обсяг попиту на нього, і навпаки.
На величину попиту впливають певні ефекти (закономірності):
ефект доходу – попиту притаманна така властивість: зниження ціни веде до зростання величини попиту, і з’являється ефект доходу, тобто при зниженні ціни споживач може купити більше даного продукту, не відмовляючись від придбання інших продуктів;
ефект заміщення: із зниженням ціни на продукт у споживача з’являється стимул придбати більше цього продукту замість аналогічних дорожчих.
Фактори, що впливають на попит:
рівень доходів споживачів: чим вищі доходи споживачів, тим більший обсяг попиту на товар, і навпаки;
кількість споживачів на ринку: чим більше споживачів, тим більший обсяг попиту;
смаки і вподобання споживачів;
інфляційні очікування споживачів: якщо населення очікує зростання цін на продукцію через певний час, то обсяг попиту на цю продукцію в поточному періоді зростає;
ціни на товари-замінники і супутні товари.
Якщо фактори попиту позитивно впливають на нього і обсяг попиту зростає, то крива AD зміщується вправо вгору, і навпаки, якщо фактори впливають негативно, то крива AD зміщується вліво вниз.
2.Пропозиція – економічна категорія, яка характеризує обсяг виробництва певного товару, який виробники можуть виробити і поставити на ринок при певному рівні цін.
Крива пропозиції характеризує залежність між ринковою ціною на товар і кількістю цього товару, представленого на ринку. Зв’язок міжціною і обсягом пропозиції товару є прямопропорційним, тому крива пропозиції має позитивний нахил і іллюструє дію закону пропозиції: чим вища ринкова ціна на товар, тим більшу кількість цього товару виробники хочуть виробити і поставити на ринок, і навпаки, чим менша ринкова ціна, тим менша пропозиція певного товару.
Обсяг пропозиції певного товару зростає на ринку при зростанні ринкових цін на товар в зв’язку з тим, що зростають стимули у виробника до зростання обсягів виробництва в результаті зростання прибутків.
Фактори, що впливають на пропозицію:
ціна на виробничі ресурси: чим вища ціна на сировину, матеріали, енергоносії, тим менша пропозиція певного товару, і навпаки;
рівень податків та дотацій у країні:
чим вищі податки, тим менша пропозиція товару, і навпаки;
чим вищі дотації державних коштів, тим більша пропозиція, і навпаки.
кількість виробників на ринку: чим більше продавців і виробників на рину, тим більша пропозиція товару;
інфляційні очікування виробників: при очікуванні зростання цін через певний час виробники притримують певну продукцію і продають її дорожче;
рівень технологій виробництва: при вровадженні нових технологій обсяг пропозиції зростає.
При позитивному впливі факторів обсяг пропозиції збільшується і крива AS зміщується вправо вниз, а при негативному впливі факторів, обсяг пропозиції зменшується, і крива AS зміщується вліво вгору.
3.Еластичність попиту показує взаємозалежність зміни величини попиту від зміни ціни товару по певній пропорції, тобто еластичність попиту показує на скільки відсотків зміниться обсяг попиту на товар внаслідок зміни ціни на нього на 1% за одну одиницю даного товару. Еластичність попиту = зміна обсягу попиту (%) / зміна ціни на 1%.
Існує 3 моделі еластичності попиту:
„одинична еластичність попиту”, при якій однопроцентна зміна ціни товару викликає однопроцентну зміну обсягу попиту на товар;
„еластичний попит”, при якому незначне зниження ціни товару впливає суттєво на збільшення попиту на товар;
„нееластичний попит”, при якому зниження ціни на товар не викликає збільщення попиту або це збільщення не суттєве.
Еластичність пропозиції показує на скільки відсотків зміниться обсяг пропозиції товарів внаслідок зміни ціни на товар на 1% за одну одиницю даного товару.
Еластичність пропозиції = зміна обсягу пропозиції (%) / зміна ціни на 1%.
4.Взаємодія попиту і пропозиції в умовах ринку відбувається хаотично, і вони в основному не співпадають між собою. Тільки випадково на певний час вони можуть відповідати один одному, тобто обсяг попиту на товар буде дорівнювати обсягу пропозиції, тобто встановиться стан ринкової рівноваги на певний товар. Це означає, що обсяг виробленого товару буде дорівнювати обсягу закупленого товару, і встановиться так звана „рівноважна ціна” на певний товар, яка буде задовольняти інтереси виробників та інтереси споживачів.
Ринкова ціна є регулятором попиту і пропозиції на ринку, але рівновага довго утримуватися не може на ринку, бо на неї впливають фактори попиту і пропозиції, і вона замінюється станом нерівноваги на ринку.
Моделі нерівноваги:
AD>AS – p зростає;
AS>AD – p знижується;
AD зростає + AS зростає – рівноважний обсяг продажу зростає і рівноважна ціна зростає.
Ціна є регулятором ринкової рівноваги, при якому рішення виробників і споживачів про купівлю-продаж певного товару синхронізуються, не залишаючи надлишку продукції або дефіциту на ринку, тобто перевага регулювання ринку на основі взаємозалежності попиту і пропозиції заключається в тому, що ринок сам без втручання держави визначає необхідні обсяги продукції і за рахунок врівноваження цін усуває надлишки продукції або її нестачу.
Функції ціни:
обліку і вимірювання витрат праці на виробництво товару;
підтримання пропорціональності та рівноваги в економічній системі;
стимулююча;
розподільча;
виступає регулятором грошового обігу.
Ціна – грошове вираження вартості товару. Але ціна і вартість товару по величині не співпадають між собою. Вартість товару вимірює витрати праці на виготовлення товару виробниками. Ціна включає в себе вартість і той прибуток, який отримують виробники після продажу товару.
Ціна = вартість + прибуток.
Ціна не співпадає із вартістю і коливається в залежності від попиту на даний товар.
ціна може дорівнювати вартості, прибутку невисокий;
ціна>вартості, високий прибуток;
ціна<вартості, мінус прибуток.
Теорії вартості:
марксистська;
марженалістська.
1) Ціна повинна відповідати вартості, а вартість складається із суми витрат на виробництво товару – це так звана трудова теорія вартості, в рузультаті виробник отримує невисокий прибуток. (нормальний прибуток – 5-15%).
2) Базується на теорії граничної корисності товару, за якою кожна наступна одиниця придбаного товару приносить споживачеві все менше і менше задоволення від покупки, тому найбільшу цінність для нього складає 1 одиниця придбаного товару, і ціна товару залежить від самооцінки споживача наскільки цей товар цінний для нього. Ціна на товар може бути надто високою, якщо попит на нього в даний момент швидко зростає, і вартість його істотно не впливає.
